Ухвала суду № 41204537, 28.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/2722/14-ц 28.10.2014 28.10.2014 28.10.2014

Провадження №22-ц/784/2484/14

Головуючий першої інстанції: Старжинська О.Є.

Категорія: 24 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Щолох З.Л.,

суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі Кудрі В.М.,

за участю відповідачки ОСОБА_2, представника третьої особи Косогова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2014 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Вознесенський спецагропромтранс» (далі - ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс»), про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до працівника ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс» ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Позивач зазначав, що між ним та ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс» протягом 2009-2011 років були укладені договори про надання платних послуг за умовами яких він зобов'язаний був у визначені договорами строки вносити підприємству оплату наданих послуг з метою забезпечення безаварійної роботи рухомого складу, технічних оглядів, ремонту вузлів, механізмів, агрегатів автомобілів, проведення передрейсових і післярейсових технічних та медичних перевірок транспорту та водіїв. На виконання вказаних договорів він передав відповідачці у 2009 році. за Договором № 2/01 - 5500 грн.; у 2010 році за Договором № 4/01-10 - 11400 грн.; у 2011 році за Договором № 15/12/10 - 14000 грн.

На думку позивача, ОСОБА_2 заволоділа частиною цих грошових коштів, через що ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс» їх не отримав і в судовому порядку стягнув з нього заборгованість по укладеним договорам в сумі 76187 грн., пеню в сумі 9200 грн., штраф в сумі 8750 грн.

Посилаючись на викладене і вимоги ст. 1212 ЦК України ОСОБА_4 просив стягнути з відповідачки безпідставно отримані кошти в загальній сумі 30900 грн.

Відповідачка позов не визнала, суду пояснила, що ніяких коштів не привласнювала, а працюючи у кадровій службі ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" за дорученням голови правління акціонерного товариства вела касову книгу і приймала грошові кошти, в т.ч. і від позивача, на виконання зобов'язань перед ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс".

Представник ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" також вважав позов небгрунтованим: підтвердив пояснення відповідачки і додатково пояснив, що постановою слідчого Вознесенського МВ УМВС від 13.02.2014р. закрито кримінальне провадження відносно посадових осіб ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" щодо привласнення грошових коштів, внесених ФОП ОСОБА_4, рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.08.2012 року стягнуто з останнього на їх користь заборгованість по зобов'язанням в сумі 76187 грн., обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, були предметом розгляду господарського суду Миколаївської області, в тому числі при перегляді вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачки і представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013року у справі № 6-88цс13 та від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Обравши способом захисту стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, позивач в силу ст.ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язаний довести саме ті обставини, на які він посилається, а відповідно до положень ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" протягом 2009-2011 років були укладені договори про надання платних послуг, за умовами яких він був зобов'язаний у визначені договорами строки вносити підприємству оплату наданих послуг з метою забезпечення безаварійної роботи рухомого складу, технічних оглядів, ремонту вузлів, механізмів, агрегатів автомобілів, проведення передрейсових і післярейсових технічних та медичних перевірок транспорту та водіїв (а.с. 8-13).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 серпня 2012 року з позивача на користь ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" стягнута заборгованість за Договором № 3/1 від 03.01.2007р. в розмірі 5610грн., за Договором № 4/1 від 04.01.2008р. в розмірі 3790 грн., за Договором № 2/01 від 02.01.2009р. в розмірі 34140грн., за Договором № 4/01-10 від 01.01.2010р. в розмірі 15200грн., за Договором № 15/12/10 від15.12.2010р. в розмірі 16547грн., всього - 76187грн. Також стягнута пеня в розмірі 9200грн. та штраф в розмірі 8750грн. (а.с. 14-17).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2013 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02 липня 2013 року, відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Миколаївської області від 02 серпня 2012 року (а.с. 108-109, 114-116).

Як встановлено судом, відповідачка, перебуваючи в трудових відносинах з ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс", із відома голови правління цього товариства приймала кошти від осіб, які мали зобов'язання перед ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс", в т.ч. і від ФОП ОСОБА_4, як платежі за укладеними договорами. Зміст розписок відповідачки ОСОБА_2 про отримання грошових коштів від позивача не містять будь - яких даних про її зобов`язання повернути ці кошти, а наявні на розписках печатка ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" свідчить про прийом коштів на виконання зобов`язань перед цим підприємством (а.с. 5-52, 66, 67)

Постановою слідчого Вознесенського МВ УМВС від 13 лютого 2014 року кримінальне провадження відносно посадових осіб ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" щодо привласнення грошових коштів, внесених ФОП ОСОБА_4, закрито в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення через те, що за висновком судово-бухгалтерської експертизи № 2/139 від 24 грудня 2013 року грошові кошти, передані ФОП ОСОБА_4 ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс", оприбутковані в повній мірі. Встановлені зазначеною експертизою факти порушення вимог нормативних актів стосовно строків проведення обліку готівки у касі підприємства, а саме, неоприбуткування у день її надходження, були підставою для направлення матеріалів до ДПІ для притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності (а.с. 130).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки спірні кошти передавались ним на виконання договірних зобов'язань, а його доводи про те, що відповідачка привласнила спірні кошти, тобто, збагатилася за його рахунок без достатньої правової підстави, не були підтверджені належними та переконливими доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема вищевказаною постановою слідчого Вознесенського МВ УМВС від 13 лютого 2014 року.

З огляду на викладене, посилання апелянта на невірну оцінку доказів та порушення норм закону, є необґрунтованими.

Отже, суд вирішив справу згідно з нормами матеріального права, які підлягали застосуванню за даними правовідносинами, дав належну правову оцінку доказам і дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді