Постанова № 41204424, 04.11.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

04.11.2014

справа № 2-а/489/278/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

при секретарі Коденко К.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови по адміністративній справі

в с т а н о в и в:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 637554 від 24.07.2014.

Позивач вказав, що 24.07.2014 інспектором взводу ДПС ДАІ ММУ УМВС України в Миколаївській області відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП), а саме порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Притягнення до адміністративної відповідальності вважає незаконним, а вказані у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач представника до суду не направив. У письмових запереченнях вказав на правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані у ній докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи встановлено, що 24.07.2014 інспектором взводу ДПС ДАІ ММУ УМВС України в Миколаївській області відносно позивача винесено постанову серії ПС1 № 637554. Згідно цієї постанови 24.07.2014 о 19 годині 51 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Рено 25», державний номер НОМЕР_1, на автодорозі Одеса - Новоазовськ рухався зі швидкістю 89 км/год. В зоні дорожнього знаку 5.45 «населений пункт», тим самим перевищив максимально дозволену швидкість на 29 км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДР. Вимірювання швидкості здійснювалося приладом «TruCAM» № 000701.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до статті 280 наведеного Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Таким чином, рух транспортного засобу у населеному пункті зі швидкістю, що перевищує 61 км/год є порушенням ПДР, однак відповідальність за вказане правопорушення настає при швидкості 81 і більше км/год (частина перша статті 122 КУпАП).

Позивач пояснив, що його транспортний засіб рухався зі швидкістю 60 - 65 км/год, а тому зафіксована інспектором швидкість не належить його автомобілю. Своє непогодження з перевищенням дозволеної швидкості виклав у протоколі.

Також в судовому засіданні позивач вказував, що інспектором не надано було йому документів, що підтверджують правомірність використання приладу фіксації швидкості.

Згідно з абзацом третім пункту двадцять першого статті 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

За правилами підпункту 19.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 N 111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за N 576/16592, забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні, та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Для повного з'ясування обставин справи суд просив відповідача надати документи, що підтверджують наведене у пункті 19.2 вказаної Інструкції.

Між тим, в судове засідання відповідач представника не направив та до ухвалення постанови не надав документів щодо сертифікації в України приладу «TruCAM» № 000701, доказів його метрологічної повірки та розпорядчого акту, яким визначено відповідальних осіб за використання приладу та проходження ними відповідного навчання (інструктажу).

Як випливає з положень частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи недоведеність правомірності використання приладу фіксації швидкості та доведеності вини позивача, вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування оспорюваної постанови.

Керуючись статтями 9 - 11, 71, 158 - 163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії ПС1 №637554, винесену у справі про адміністративне правопорушення 24.07.2014 інспектором ДПС взводу з ОСП № 1 роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Матвєєвим В.А.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Повний текст постанови

підписано 04.11.2014.