Ухвала суду № 41202352, 04.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 373/2123/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Залеська А.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Військової частини А0473 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15 серпня 2014 року у справі за позовом Військової частини А0473 до Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи: Переяслав-Хмельницьке управління Державної казначейської служби України Київської області, ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року позивач - Військова частина А0473, звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи: Переяслав-Хмельницьке управління Державної казначейської служби України Київської області, ОСОБА_2, про визнання дій при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними, а постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по справі №2а-65/09 незаконною; скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по справі №2а-65/09.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15 серпня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2014 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Військової частини А0473 - залишити без задоволення, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, а відтак і відсутність правових підстав для поновлення строку звернення до суду встановленого ст. 99 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Зі змісту позовної заяви убачається, що відділом Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції 28.11.2011 року винесено постанову (ВП №26552125) про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Водночас із позовною заявою про скасування вказаної постанови позивач, звернувся до суду у серпні 2014 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що оскільки постанова відповідача про повернення виконавчого документа була винесена 28.11.2011 року і відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в триденний строк мала бути направлена сторонам виконавчого провадження, то позовну заяву подано з пропущенням встановлено законом строку для звернення до адміністративного суду з відповідними вимогами.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено на тій підставі, що пропущено строк звернення.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

В той час, як поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі, позивач вказує, що про порушення своїх прав дізнався 29.07.2014 року під час судового засідання по справі №373/1338.

Водночас доводи апелянта про те, що він не міг знати про повернення виконавчого документа стягувачеві, колегія суддів вважає безпідставними. Зокрема, супровідний лист виконавчої служби, на який посилається позивач, може свідчити про направлення чи ні постанови про відкриття провадження, а не постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, як і довідка №650 від 06.08.2014 року, що свідчить про те, що на адресу військової частини не направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2011 року. Тим більше не можуть свідчити про отримання чи неотримання військовою частиною оскаржуваної постанови платіжні доручення чи наявність справи №373/1338, на які посилаються позивач, як доказ неотримання спірної постанови відповідача.

Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неповажність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, а відтак і відсутність правових підстав для поновлення строку звернення до суду.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Військової частини А0473 - залишити без задоволення, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15 серпня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А0473 - залишити без задоволення.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.