Ухвала суду № 41202236, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 року

справа № 811/2292/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року № 811/2292/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Карбон – С» до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання наказів протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Карбон – С” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 126 від 04 квітня 2013 року “Про проведення перевірки Приватного підприємства “Карбон – С”, визнати протиправним та скасувати наказ № 176 від 21 травня 2013 року “Про проведення перевірки Приватного підприємства “Карбон – С”, визнати протиправними дії Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо призначення і проведення перевірки Приватного підприємства “Карбон – С” на підставі наказу № 126 від 04 квітня 2013 року “Про проведення перевірки Приватного підприємства “Карбон – С”, визнати протиправними дії Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо призначення і проведення перевірки Приватного підприємства “Карбон – С” на підставі наказу № 176 від 21 травня 2013 року “Про проведення перевірки Приватного підприємства “Карбон – С”, зобов'язати Знам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби відновити показники податкових зобов'язань в сумі 839556,48 грн. та податкового кредиту в сумі 816684,46 грн. з податку на додану вартість задекларованих Приватним підприємством “Карбон – С” за травень, серпень, вересень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Весна”, за вересень – жовтень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вендо” та за квітень – червень 2012 року по взаємовідносин з Приватним підприємством “Дім – Плюс”, що були відкориговані в автоматизованій системі “Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової інспекції України” на підставі акту перевірки № 63/22/34611531 від 15 квітня 2013 року, зобов'язати Знам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби відновити показники податкових зобов'язань в сумі 55612 грн. та податкового кредиту в сумі 55183 грн. з податку на додану вартість задекларованих Приватним підприємством “Карбон – С” за червень 2012 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством “Етера ВК”, за жовтень, листопад 2012 року по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Созидатель”, за грудень 2012 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством“Віп – Партнер” та за вересень, грудень 2012 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством “АС Партнер”, що були відкориговані в автоматизованій системі “Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової інспекції України” на підставі акту перевірки № 101/22/34611531 від 29 травня 2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки. Також, висновки викладені в актах перевірки № 63/22/34611531 від 15 квітня 2013 року та № 101/22/34611531 від 29 травня 2013 року про недодержання вимог чинного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених приватним підприємством “Карбон – С” та як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Знам’янська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що дії Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відповідають вимогам чинного законодавства, тому проведення перевірок та складання актів є правомірними.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, з 04 квітня 2013 року по 10 квітня 2013 року Знам’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного підприємства «Карбон-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за травень, серпень, вересень, грудень 2012 року щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Весна”, за вересень – жовтень, грудень 2012 року щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вендо” та за квітень – червень 2012 року щодо взаємовідносин з Приватним підприємством “Дім – Плюс”, про що складено акт № 63/22/34611531 від 15 квітня 2013 року. За результатами проведеної перевірки зроблено висновки про порушення відповідачем норм Податкового та Цивільного кодексу України, що призвело до завищення доходів в сумі 4197283,90 грн. та завищення витрат в сумі 3787597,42 грн. що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, а також завищення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на загальну суму 839556,48 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 816684,46 грн. Також, відповідачем не підтверджено об’єкт оподаткування з податку на додану вартість при продажу товарів, а отже безпідставне формування податкових зобов’язань з ПДВ контрагентами – покупцями Приватного підприємства “ІРАДА”, ПВКФ “Жемчуг”, Приватного підприємства “Енергоєвробуд – Умань”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкопмаркбудсервіс”, Державним підприємством Одеська залізниця, Товариством з обмеженою відповідальністю “Ювента – Оіл”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Созидатель”. Крім того, з 22 травня 2013 року по 27 травня 2013 року Знам’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за червень 2012 року щодо взаємовідносин з Приватним підприємством “Етера ВК”, за жовтень, листопад 2012 року щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Созидатель”, за грудень 2012 року щодо взаємовідносин з Приватним підприємством “Віп – Партнер” та за вересень, грудень 2012 року щодо взаємовідносин з Приватним підприємством “АС Партнер”, про що складено акт № 101/22/34611531 від 29 травня 2013 року . За результатами проведеної перевірки податковим органом зроблено висновки про порушення позивачем норм Податкового та Цивільного кодексів України, що на думку перевіряючих призвело до завищення доходів в сумі 278061 грн. та завищення витрат в сумі 275915 грн. що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, а також завищення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на загальну суму 55612 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 55183 грн. Також зазначено, що за перевіряємий період не підтверджено об’єкт оподаткування з податку на додану вартість при продажу товарів, а отже безпідставне формування податкових зобов’язань з податку на додану вартість контрагентами – покупцями Товариством з обмеженою відповідальністю “Ювента – Оіл”, Приватним акціонерним товариством “Концерн Галнафтогаз”, Приватним підприємством “ІРАДА”, Закритим акціонерним товариством “Компанія Райз”.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказів Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області «Про проведення перевірки Приватного підприємства «Карбон – С».

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 22, 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування з податку на додану вартість в тому числі є постачання товарів, робіт, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю, з наявністю яких законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Щодо визнання неправомірними дій щодо встановлених Актом відповідача порушень позивачем чинного податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. В той же час, вчинені податковим органом дії щодо викладення у акті перевірки відповідних висновків не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов’язки, а тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на настання реальних наслідків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення. Так, законом не передбачена можливість визначення податковим органом правочину нікчемним під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків. Адже, в окремому випадку, факт недійсності правочину може бути встановлено рішенням суду. Крім того, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним правочином є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Натомість відповідачем не були надані відповідні судові рішення щодо визнання, укладених правочинів недійсними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року № 811/2292/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко