Ухвала суду № 41202191, 28.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2014 року

справа № 808/1095/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі № 808/1095/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторгова фірма «Ферроекс»

до Запорізької митниці Міндоходів

про визнання протиправним дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторгова фірма “Ферроекс” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів в поверненні надмірно зарахованих до бюджету митних платежів у сумі 19930 грн. 56 коп. та спонукати Запорізьку митницю Міндоходів підготувати та направити висновок про повернення на поточний рахунок позивача суми в розмірі 19930 грн. 56 коп., яка була переплачена в якості митних платежів до бюджету на підставі протиправно прийнятого рішення відповідача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька митниця Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні представник апелянта доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав в повному обсязі.

Позивач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, на підставі контракту від 11 червня 2011 року №840/11-02 Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізької зовнішньоторгової фірми «Ферроекс» імпортував до України товар – кремній металічний 553 в кількості 48 тон, на загальну суму в розмірі 115200 доларів США. Товар доставлений у зону митного контролю Запорізької митниці Міндоходів. З метою митного оформлення товару в режимі імпорту декларантом подано декларацію від 14 березня 2012 року ІМ40 №112030000/2012/007755 та декларацію митної вартості від 14 березня 2012 року, відповідно до яких позивачем заявлену митну вартість товару (розраховану за першим методом) в розмірі 919872 грн. 00 коп. або 115200 доларів США згідно ціни договору. Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізької зовнішньоторгової фірми «Ферроекс» звернулось до митного органу із заявою від 19 березня 2012 року про надання дозволу на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків та зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначену митним органом. Листом від 20 березня 2012 року №07-02-22-24/4013 митний орган повідомив позивача про прийняття рішення щодо можливості випуску товару під гарантійні зобов’язання – сплату до державного бюджету суми податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем в рішенні про визначення митної вартості товарів від 19 березня 2012 року №112030000/2012/000051/2 за другим методом. Декларантом складено нову декларацію митної вартості від 20 березня 2012 року та декларацію ІМ40 №112030000/2012/008496, в якій зазначено вартість товару в розмірі 996528 грн. 00 коп., та відображено у графах 45 суми коригування згідно рішення про визначення митної вартості. Відповідно до платіжного доручення від 20 березня 2012 року №115 позивачем здійснено доплату митних платежів в розмірі 19000 грн. 00 коп., після чого товар випущений у вільний обіг.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості відмови у поверненні сплачених митних платежів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року, визнано протиправним та скасовано рішення запорізької митниці про визначення митної вартості товарів від 19.03.2012 року № 112030000/2012/000051/2.

Порядок повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затверджено Наказом Державна митна служба, від 20.07.2007 року № 618. Так, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи , форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Як вбачається з матеріалів справи, після скасування рішення митного органу щодо визначення митної вартості товару від 19.03.2012 №112030000/2012/000051/2 позивач направив на адресу відповідача листом від 17.12.2013 року № 13/12-01 заяву про повернення надмірно зарахованих платежів на суму 19930,56 грн. Проте, листом відповідача від 09.01.2014 року № 54/08-70-01-24 отримав відмову, обґрунтовуючи її відсутністю розгляду цього питання у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеним в оскарженому рішенні, щодо протиправності такої відмови, яка не ґрунтується на приписах закону, тому відповідач, як суб’єкт владних повноважень, зобов’язаний вчинити дії, передбачені зазначеним вище Порядком № 618, підготувавши та направивши до відповідного органу державної казначейської служби висновок про повернення позивачу 19930,56 грн., яка була сплачена внаслідок протиправного рішення відповідача про визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Запорізької митниці Міндоходів– залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі № 808/1095/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко