Ухвала суду № 41202187, 28.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2014 рокусправа № 808/627/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі № 808/627/14 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни, Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської І.В. (далі по тексту - відповідач-1), Державної реєстраційної служби України (далі по тексту - відповідач-2), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8668973 від 04.12.2013 року, зобов'язати відповідача-2 зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке визнане за ним рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 11.10.2013 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасоване рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень від 04.12.2013 року № 8668973, зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву про реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - житловий будинок «Ааа1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке встановлено рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 11.01.2013 року по справі № 2/326/432/2013 року, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна реєстраційна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог в частині вимог до Державної реєстраційної служби України. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначено, що нормами законодавства, що регулює порядок реєстрації прав на нерухоме майно, не передбачено такого поняття як повторний розгляд заяви про реєстрацію права на нерухоме майно, не передбачено дії державного реєстратора щодо повторного розгляду заяви, яка вже розглянута і по якій вже винесено рішення. Апелянт вказує, що державний реєстратор є і діє як окремий суб'єкт владних повноважень який без сторонніх вказівок здійснює функції по реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Державна реєстраційна служба країни в силу положень галузевого законодавства не може вплинути на прийняття державним реєстратором дій, не контролює прийняття ним рішень.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутністю осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації права на нерухоме майно є протиправним виходячи з того, що ОСОБА_1 було подано всі передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, зокрема, було подано судове рішення, яке набрало законної сили, яке і встановлює право на нерухоме майно і є підставою для здійснення реєстрації. Вимагання від позивача інших документів не пов'язаних з нерухомим майном та не пов'язаних з визначенням права на будівлю, є протиправними діями державного реєстратора. Суд першої інстанції зазначив, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у такій реєстрації, втручання будь-яких осіб у дії державного реєстратора є неправомірним, тому суд не може вказати державному реєстратору про необхідність реєстрації нерухомості, однак для захисту прав позивача суд може зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Судом першої інстанції вказувалось, що після скасування рішення про відмову у державній реєстрації речових прав, заява позивача вважається нерозглянутою.

Матеріалами справи встановлено, що 11.10.2013 року Приморським районним судом Запорізької області прийнято рішення, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «Ааа1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 85,8 кв.м., житловою площею 48,9 кв.м. та господарські будівлі та споруди: літню кухню «Д»,сарай «ЕИК», вбиральню «З», гараж «Б», погріб «Г», басейн «В», колодязь «Ж», огорожу «№», хвіртку №1, хвіртку №2, які знаходяться на земельній ділянці 0,26 га як за спадкоємцем першої черги за законом у порядку спадкування. Рішення від 11.10.2013 року набрало законної сили 22.10.2013 року.

Матеріалами справи встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, 15.11.2013 року ОСОБА_1 звернувся до реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області з заявою. 04.12.2013 року державним реєстратором Мощонською І.В. прийнято рішення № 8668973 про відмову у державній реєстрації прав власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 Підставою для відмови у державній реєстрації права на нерухоме майно є не подання ОСОБА_1 документів, які б підтверджували право власності на земельну ділянку на якій розташована будівля та споруди, державний реєстратор вказував, що ОСОБА_1 необхідно подати заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 4 ст. 15, ч. 3 ст. 17, п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до п.п. 7, 10, 16, 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 - для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 для реєстрації права на нерухоме майно разом з заявою подав рішення Приморського районного суду Запорізької області від 11.10.2013 року, яке набрало законної сили, яке є правовстановлюючим документом та підставою для реєстрації права на будівлю та споруди. Вимагання від позивача інших документів, які не мають відношення до права власності на будівлю та господарські споруди є протиправним.

Колегія суддів зазначає, що судовим рішенням від 11.10.2013 року встановлюється право власності на нерухоме майно, про встановлення права власності на земельну ділянку питання не підіймалось та право власності на земельну ділянку під будівлею та спорудами судовим рішенням не встановлюється, позивач не подавав та у заяві не вказував бажання зареєструвати право власності на земельну ділянку. Колегія суддів зазначає, що вимагання від ОСОБА_1 заяви на реєстрацію права власності на земельну ділянку а також правовстановлюючий документ, є порушенням прав заявника та перевищенням повноважень з боку державного реєстратора.

Відповідно до п. 5-3 ч. 1, ч. 2 ст. 24 вищевказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підстав для відмови у державній реєстрації права на нерухоме майно не має, застосування п. 5-3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є невірним, оскільки, ОСОБА_1 з набуттям права власності на нерухоме майно не набув право власності на земельну ділянку, подавати заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку позивач не зобов'язаний.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. При отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що визнання того, що рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації речових прав є протиправним тягне за собою скасування такого рішення а отже заяву подану ОСОБА_1 слід вважати такою, що є не розглянутою. За кожною заявою державний реєстратор зобов'язаний прийняти рішення, або про реєстрацію речових прав або про відмову у реєстрації. Скасування рішення про відмову, створює обставину, за якою заява вважається не розглянутою, тобто такою за розглядом якої, рішення державним реєстратором є не прийнятим. Колегія суддів зазначає, що існує необхідність повторного розгляду заяви ОСОБА_1 з урахування обставин встановлених судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі № 808/627/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук