Ухвала суду № 41201884, 11.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокусправа № 804/5487/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5487/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В. Бабушкіна» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

18.04.2013 року Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В. Бабушкіна» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення від 09.04.2013 р. №0000132203, яким Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В. Бабушкіна» визнано суму грошового зобов'язання у розмірі 31280,11 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5487/13-а адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В. Бабушкіна» задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 року №0000132203 прийняте Державною податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Не погодившись з рішення суду Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.03.2013 р. по 29.03.2013 р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетрвоська було проведено невиїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В.Бабушкіна» на підставі звернення підприємства з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2012 р. №25-12/UA за період з 27.02.2013 р. по 21.03.2013 р., за результатами якої складено Акт №1007/223/01412851 від 29.03.2013 р..

За результатами перевірки податковий орган дійшов таких висновків щодо порушень позивачем:

абз.1,абз.2, ст.2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) та п.2, п.3 Порядку «Визначення строку та умов завершення імпортної операції буз увезення товару та територію України», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. №1392 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2012 р. №1009.

згідно абз.1 ст.4 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) порушення резидентами строків, передбачених ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним Банком України, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості непоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного Банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаної виручки. (вартості недопоставленого товару).

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивач подав заперечення на акт №1007/223/01412851 від 29.03.2013 р., які залишено податковим органом без задоволення.

На підставі акту перевірки ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетрвоська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132203 від 09.04.2013 р., яким нараховано ПАТ «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В.Бабушкіна» пеню за порушення в сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та порушення валютного законодавства у розмірі 31 280,11 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0000132203 від 09.04.2013 р. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було порушено вимог чинного валютного законодавства, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення про застосування пені є протиправними та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

У відповідності до абз.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) передбачено, що виручка резидентів в іноземні валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки виїзної вантажно-митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно абз.1 ст.2 означеного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до абз.3 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Згідно до п.2 Порядку «Визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на митну територію України», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. №1392 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2012 р. №1009 строк завершення імпортної операції без увезення товару на митну територію України за зовнішньоекономічними договорами не може перевищувати 190 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документального акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Пунктом 3 даного Порядку визначено умови завершення імпортованої операції резидента товару на територію України, а саме:

зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України.

подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Встановлені матеріали справи свідчать про те, що 04.05.2012 р. між ПАТ «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В.Бабушкіна» та «REFFERT INTER LP» було укладено контракт №25-12/UA, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність позивача (покупця) опорні частини в комплекті з метизами на загальну суму 234876,00 грн. дол..США, при цьому, п.4 контракту передбачено, що позивач як покупець здійснює передплату в розмірі 8200 дол.США протягом п'яти банківських днів після підписання контракту, але не пізніше 15.05.2012 р., наступний платіж 55 376 дол.США здійснюється покупцем за десять днів до дати поставки товару на підставі виставленого рахунку. Залишкову частину у розмірі 97 500 дол. США покупець здійснює до 25.08.2012 р. №52 (а.с. 15-25).

На виконання умов вищевказаного контракту позивачем було перераховано суму коштів у розмірі 234 876,00 грн. дол. США за платіжними дорученнями від 16.05.2012 р. №27 від 17.05.2012 р. №28, від 25.07.2012 р. №37 від 17.10.2012 р. №52. Товар згідно актів прийму передачі№1 від 19.08.2012 р. та №2 від10.08.2012 р. передано покупцеві.

Також, між ПАТ «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В.Бабушкіна» та ТОВ «СлавИзол» (замовник) було укладено експортний контракт №11/12-НР, предметом якого було зобов'язання позивача як постачальника виготовити та поставити мостові металоконструкції на загальну суму 2 280 363,85 дол..США, при цьому, розрахунок передбачено здійснювати в рос. рублях ЦБ РФ на дату оплати.

На виконання зазначеного контракту позивачем експортовано мостові металоконструкцій без фактичного вивезення за межі митної території України. Виручку за контрактом позивачем отримано в сумі 691 60474,90 рос.руб., у зв'язку з сум заборгованість по даному контракту відсутня.

На думку податкового органу, імпортна операція здійснена позивачем на підставі контракту №25-12/UA, укладеного з «REFFERT INTER LP», є не завершеною, оскільки не зараховано суму виручки, одержаної від нерезидента, на рахунку резидента в уповноваженому банку.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторонами зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2012 року №25-12/UA було укладено шість додаткових угод до нього, зокрема, відповідно до додаткової угоди від 27.12.2012 р. №6 у зв'язку з втратою інтересу у придбанні опорних частин мостів, а також відсутності ринку збуту сторони дійшли згоди про закінчення дії контракту від 04.05.2012 р. №25-12 в частині поставки опорних частин мостів по специфікації № 1/2 . При цьому, зазначеною додатковою угодою №6 було передбачено, що суму передплати у розмірі 148692,49 дол.США продавець повертає позивачу як покупцю не пізніше 01.06.2013 р..

Таким чином, грошові кошти в сумі 148 692,49 грн. дол.. США у вигляді повернення переплати за контрактом №25-12/UA було повернуто позивачу - 25.02.2013 р., 07.03.2012 р., 18.03.2013 р. 22.03.2012 р., 03.04.2013 р., вказане встановено судом першої інстанції під час розгляду справи та не спростовано відповідачем.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки з 28.12.2012 року сторони контракту вже не були пов'язані договірними зобов'язаннями в частині поставки опорних частин мостів, то відповідно нерезидентом не було здійснено перерахунок виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку, а відтак порушення термінів, передбачених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» допущено не було.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишено без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5487/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим