Ухвала суду № 41201786, 11.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокусправа № П/811/140/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року у справі № П/811/140/14 за адміністративним позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України у Кіровоградській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України у Кіровоградській області (далі - Відповідач), з урахуванням заяви про доповнення позованих вимог, в якому просив скасувати постанови Відповідача про накладення штрафу від 24.12.2013 року по ВП №41311669 та від 11.01.2014 року по ВП №41311669.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач не має змоги виконати рішення суду щодо поновлення на роботі головного державного податкового інспектора Олександрійської об'єданої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області з 08.10.2013 року, оскільки в Олександрійській ОДПІ відсутні вакантні посади, в рішенні суду не зазначено до якого структурного підрозділу поновлено ОСОБА_1.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року в задоволені адміністративного позову було відмовлено повністю.

Олександрійська об'єднана державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи документами, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року було зобов'язано Позивача поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного податкового інспектора Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області з 01.10.2013 року, а також стягнуто з Позивача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5374.60 грн.

20 грудня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Голового управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41311669 за виконавчим листом у справі №811/3541/13-а, у якій вказано, що постанова підлягає негайному виконанню.

Станом на 24.12.2013 року вищезазначене рішення суду боржником не виконано.

У зв'язку з зазначеним державним виконавцем за невиконання у встановлений строк рішення суду на Позивача було накладено штраф у розмірі 680 грн.

24.12.2013 року державним виконавцем було направлено на адресу позивача постанову про накладення штрафу разом із супровідним листом та вимогою державного виконавця, якою зобов'язано боржника виконати вищевказане рішення суду у 5-денний термін з моменту отримання даної постанови.

На підставі повторного невиконання у встановлений строк рішення суду, 11.01.2014 року державним виконавцем було прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 1360.00 грн.

Правомірність винесення постанов про накладення штрафу від 24.12.2013 року по ВП №41311669 та від 11.01.2014 року по ВП №41311669 є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовним вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані постанови про накладення штрафу є обґрунтованими та законними, оскільки вони винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та Законами України, а причини невиконання рішення суду не є поважними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Приписами статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

Згідно з ч.1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що до обов'язків державного виконавця зокрема відноситься здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Так, якщо боржник не невиконує без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує його виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу. У випадку повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, державний виконавець накладає штраф у подвійному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення постанови про накладення штрафу у розмірі 680.00 грн. від 24.12.2013 було невиконання Позивачем рішення суду.

Супровідним листом, яким було направлено постанову, було зобов'язано Позивача виконати приписи виконавчого листа №811/3451/13-а від 10.12.2013 року, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом у 5-дений строк.

Проте, всупереч зазначеним вимогам органу державної виконавчої служби, Позивачем не були виконані приписи зазначеного виконавчого листа, внаслідок чого, 11.01.2014 року Відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі, а саме в сумі 1360.00 грн.

Вищезазначене свідчить, що підставою для винесення постанов про накладення штрафу у розмірі 680.00 грн. та 1360.00 грн. було невиконання Позивачем у встановлений державним виконавцем строк рішення суду без поважних на те причин.

Приписами чинного законодавства встановлено, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу та повторного накладення штрафу є невиконання боржником, без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Тобто, постанова державного виконавця про накладення штрафу та про повторне накладення штрафу приймається за умови наявності таких факторів як невиконання рішення суду та відсутність поважних причин такого невиконання.

В даному випадку, постанови про накладення штрафних санкцій були винесені державним виконавцем у зв'язку невиконанням боржником рішення суду про поновлення на роботі, яке за вимогами Закону виконується негайно та відсутністю поважних причин його невиконання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені Позивачем причини невиконання рішення не є поважними, оскільки позивач не здійснив жодних дій пов'язаних з їх усуненням та не намагався вирішити питання щодо можливості подальшого виконання судового рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанові були винесені державним виконавцем в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа законно та обґрунтовано, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року у справі № П/811/140/14- залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко