ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2014 р. Справа № 909/660/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
при секретарі Довгополові А.О.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Новий світ» № 44 від 04.09.2014 року (вх. № 01-05/4453/14 від 17.09.2014 року)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 року
у справі № 909/660/14 (суддя Калашник В.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Банк Форум", м. Київ
в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни, яка діє на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 № 49 та наказу № 78 від 16.06.2014
до ТОВ "Новий світ", м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в сумі 4 656274,15 дол. США, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014р. становить 55 305 194, 22грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за генеральним кредитним договором №25/07/14-KL від 01.06.2007.
за участю представників:
від позивача: Жулінський А.А. - представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: Добрянський І.В. - представник (довіреність в матеріалах справи).
Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 15.10.2014 року.
Представником відповідача в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду 29.10.2014р. подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України до закінчення процедури реорганізації ТОВ «Новий світ» та у зв'язку із порушенням Господарським судом Івано-Франківської області справи № 909/1190/14 за позовом ТзОВ «Новий світ» до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним іпотечного договору від 04.11.11р. № 1628 та припинення обтяження нерухомого майна.
Представник банку вважає ці клопотання такими, що не підлягають задоволенню, оскільки п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України, на його думку, дає підстави для зупинення провадження у справі у зв'язку із наявністю фактичного правнаступника. Крім того, цей представник також стверджує про непов'язаність цієї справи із справою № 909/1190/14, яка 22.10.2014р. порушена Господарським судом Івано-Франківської області.
Судова колегія після виходу з нарадчої кімнати зробила висновок, що заявлене апелянтом клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
Пунктом 3 частини 2 статті 79 ГПК України визначено положення, згідно якого господарський суд має право, а не обов'язок, зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником.
Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (абз. 2 ст. 80 ЦК України).
Згідно положень статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абзац 1 ч. 1 ст. 92 ЦК України).
Припинення юридичної особи врегульовано ст. 104 ЦК України, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, подання відповідачем доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 23.10.2014р. відомостей, що відповідач за рішенням засновників перебуває в стані припинення не позбавляє ТОВ «Новий світ» правоздатності і дієздатності, а заміна цього товариства (відповідача) його правонаступником може мати місце лише після завершення процедури реорганізації та переходу прав і обов'язків до правонаступника.
Щодо іншої підстави зупинення провадження у справі, то суд зазначає наступне. Існування судового спору щодо дійсності договору іпотеки № 1628 від 04.11.2011р. не впливає на правовідносини сторін, що виникли з генерального кредитного договору № 25/07/14/КL від 01.06.2007р., тобто предмет спору в даних справах різний, крім того, ухвала про порушення провадження у справі № 909/1190/14 на момент розгляду справи у суді першої інстанції була відсутня.
Заявник не обґрунтував неможливість розгляду даної справи до вирішення, як він вважає, пов'язаної з нею справи № 909/1190/14, а саме, не надав доказів того, як рішення по справі № 909/1190/14 вплине на збирання і оцінку доказів у даній справі; які обставини даної справи не можуть бути встановлені у даному процесі самостійно тощо.
Також апелянтом у канцелярію суду подано клопотання від 29.10.2014р. про витребування доказів, зокрема, належного розрахунку заборгованості за генеральним кредитним договором.
Представник банку заперечив проти цього клопотання, стверджуючи, що при розгляді справи у місцевому господарському суді у відповідача не виникало жодних заперечень щодо поданого розрахунку заборгованості, хоч розгляд справи відкладався, а в матеріалах справи є наявними і розрахунок заборгованості і довідка стосовно розрахунку позову.
Судова колегія вважає, що заявлене клопотання також задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 38 ГПК України сторона вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів, лише у разі неможливості їх подати самостійно. Крім того, у разі незгоди відповідача з наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості, такий вправі подати суду проведений ним власний розрахунок, а вже суд на виконання вимог ст. 34, 43 ГПК України оцінюватиме належність та допустимість наявних у матеріалах справи доказів (розрахунків в тому числі) у повному обсязі.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 р. у справі № 909/660/14 (суддя Калашник В.О.) позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" до ТОВ "Новий світ" задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за генеральним кредитним договором № 25/07/14-KL від 01.06.2007, в сумі 4656274,15дол. США, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014р. становить 55305194,22грн, з яких: 132575,41 дол. США прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014р. становить 1574672,92грн.; 4434931,69 дол. США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014р. становить 52676184,98грн.; 36856,37 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014р. становить 437763,89грн.; 48212,58 дол. США поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014р. становить 572648,00грн.; 3698,10 дол. США - пеня, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014р. становить 43924,42 грн. Також даним рішенням стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 73080,00грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду у даній справі з підстав його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, ТзОВ «Новий світ» оскаржило таке в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує, що повернення отриманих кредитних коштів частинами не у відповідності з графіком погашення основної суми кредиту не означає, що взяті у кредит кошти не будуть повернені кредитодавцю до закінчення строку дії договору кредиту, зокрема до 31.12.2018р. На думку апелянта, здійснення повного або часткового повернення отриманих кредитних коштів в межах строку є його правом, а не обов'язком. Також скаржник вказує, що ПАТ «Банк Форум» у позовній заяві не вказав на конкретні умови кредитного договору, які були порушені ТзОВ «Новий світ» та давали право на дострокове стягнення кредитних коштів, процентів, пені за договором кредиту.
Крім того, апелянт звертає увагу й на те, що через віднесення ПАТ «Банк Форум» до категорії неплатоспроможних, поточний рахунок ТзОВ «Новий світ» (з сумою коштів на ньому - 705 139, 86 грн.) у ПАТ «Банк Форум» з 16.03.2014р. був заблокований і підприємство не мало жодної можливості використовувати його для здійснення жодних розрахунків. Інших коштів, які би дали змогу погасити наявну заборгованість у відповідача відсутні. Таким чином графік погашення заборгованості порушено відповідачем через обставини, що зумовлені подіями, які відбуваються в банку, зокрема, початку процедури виведення його з ринку.
ПАТ «Банк Форум» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що усі платежі, для виконання боргових зобов'язань за договором, вважаються належно виконаними в момент зарахування грошових коштів на відповідний рахунок банку. Відповідачем по справі, вважає банк, не доведено факт невиконання чи прострочення виконання АТ «Банк Форум» зобов'язання за укладеною угодою. В свою чергу, банк, вважає, що він довів належним чином підставність заявлення позовних вимог, зокрема, те, що ТзОВ «Новий світ» порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів у строки та у розмірі, передбачених кредитним договором, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази по справі, зробила висновок, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014р. відповідає нормам матеріального ат процесуального права, а відтак відсутні й підстави для його скасування, при цьому, суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.
Відповідно до норм п. 3 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 202, ст. 204, ч. ч. 1 та 3 ст. 626, ст.ст. 627, 629 Цивільного кодексу України, виходячи з свободи договору, сторони є вільні в укладенні договорів, визначенні їх умов, а тому після його укладення, договір є підставою для виникнення для його сторін цивільних прав та обов'язків. При цьому, договір, якщо його не визнано недійсним судом, та не встановлено його нікчемності в силу прямої норми закону, є правомірним правочином, та обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
01 червня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ТзОВ "Новий світ" укладено генеральний кредитний договір №25/07/14-KL, згідно п. 1.1., якого позивач зобов'язується надати відповідачу кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії, що не перевищує максимальний ліміт кредитування (4500000,00 дол. США), в порядку і на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами, а відповідач зобов'язується прийняти та належним чином використати і повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання, згідно умов цього договору та додаткових договорів.
Відповідно до умов пункту 1.3. договору, що визначає порядок надання кредитних коштів, видача кредиту позичальнику в межах максимального ліміту кредитування здійснюється повністю або окремими траншами на підставі додаткових договорів відповідно до кредитних заявок позичальника. Після надання банку кредитної заявки, позичальник зобов'язаний прийняти кредитні кошти відповідно до своєї кредитної заявки та укладеного відповідного додаткового договору.
На підставі додаткових договорів, зокрема: № 1 від 01.06.2007р. про надання траншу в розмірі 909353,00 дол. США, № 2 від 04.06.2007р. про надання траншу в розмірі 3503937,50 дол. США, № 3 від 12.06.2007р. про надання траншу в розмірі 2000,00 дол. США, № 5 від 03.07.2007р. про надання траншу в розмірі 33283 дол. США, № 6 від 30.07.2007р. про надання траншу в розмірі 44408 дол. США, № 7 від 30.08.2007р. про надання траншу в розмірі 7018,50 дол. США, позивачем надано відповідачу кредит на загальну суму 4 500 000 дол. США.
В подальшому 30.05.2007р. та 27.06.2008р. договорами про внесення змін до вищевказаних додаткових договорів, змінювались положення щодо строку користування кредитними коштами, зокрема до 29.05.2009р.; договорами № 1 від 23.06.2008р. (на підставі договору № 2 від 23.06.2008р. про внесення змін до генерального кредитного договору 25/07/14-КL від 01.06.2007р.) - змінено ставку для сплати відсотків річних за користування кредитом з 12 % до 13, 5 %; договорами про внесення змін від 07.10.2009р., від 03.11.2009р., від 03.12.2009р. та від 24.06.2010р. - строк користування кредитом продовжувався до 03.11.2009р., до 03.12.2009р., до 28.05.2010р. та до 19.07.2010р. відповідно.
Виконання умов генерального кредитного договору №25/07/14-KL від 01.06.2007р. та додаткових договорів (№ 1 від 01.06.2007р., № 2 від 04.06.2007р., № 3 від 12.06.2007р., № 5 від 03.07.2007р., № 6 від 30.07.2007р., № 7 від 30.08.2007р.) ПАТ «Банк Форум» в користь ТзОВ «Новий світ» підтверджується меморіальними ордерами: № 756 від 01.06.2007р. на суму 909 353, 00 дол. США, №1994 від 04.06.2007р. на суму 3 503 937, 50 дол. США, № 7209 від 12.06.2007р. на суму 2000, 00 дол. США, №1510 від 03.07.2007р. на суму 33283, 00 дол. США, № 25354 від 30.07.2007р. на суму 44 408, 00 дол. США, № 26605 від 30.08.2007р. на суму 7018, 50 дол. США.
Додатковим договором № 1 від 04.11.2011р. до генерального кредитного договору № 25/07/14-КL від 01.06.2007р. ПАТ «Банк Форум» та ТзОВ «Новий світ» дійшли згоди, що максимальний ліміт кредитування за генеральним кредитним договором збільшено до 5 097 975, 43 доларів США, що включає в себе суму загальної забогованості відповідача перед банком (в т. ч. за простроченими процентами). Також цим договором визначено, що розмір процентної ставки за користування кредитними коштами (траншами) в межах максимального ліміту кредитування обумовлюється сторонами і становить 10 % річних і встановлено дату повернення кредиту 31 грудня 2018 року.
Надання траншу в сумі 597 975, 43 дол. США підтверджується меморіальним ордером № 237 633 від 08.07.2011р.
Тобто, відповідач в межах максимального ліміту отримав 5 097 975, 43 дол. США на поточний рахунок № 26001300002105, відкритий у банку, згідно генерального кредитного договору (розділ І).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.03.2014р. № 135 «Про внесення ПАТ «Банк Форум» до категорії неплатоспроможних», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням № 14 від 14.03.2014р. вирішила розпочати процедуру виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації.
11 квітня 2014р. за вих. № 1048/32 та 03 червня 2014р. за вих. № 2838/32 відповідачу уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Форум» надіслано вимоги про погашення заборгованості та дострокове виконання зобов'язань.
З моменту запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Форум» здійснення будь-яких операцій було припинено, в тому числі з 16.03.2014р. на рахунку відповідача було заблоковано 705 139, 86 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В апеляційні скарзі ТзОВ «Новий світ» зазначає, що дострокове повернення коштів, відповідно до п. 2.3.7. кредитного договору можливе на письмову вимогу банку у випадках, передбачених договором, а оскільки, банк не вказав конкретних умов порушення відповідачем умов договору кредиту, то заявлені ним позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач підставою, яка зумовила звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всього залишку наданих кредитних коштів та сплати процентів за користування ними стало порушення ТзОВ «Новий світ» умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів у строки та у розмірах передбачених ним, а така умова визначена у його пункті 1.8.1.
Апелянт зазначає, що згідно пункту 2.4.2. кредитного договору за ним закріплено право, а не обов'язок здійснювати повне чи часткове повернення отриманих кредитних коштів в межах строку, обумовленого сторонами у відповідному додатковому договорі (графіка погашення заборгованості).
З цього приводу судова колегія зазначає, що пунктом 2.3.2. генерального кредитного договору визначено обов'язок позичальника у строки в порядку та на умовах визначених договором та/або додатковими договорами, в повному обсязі повернути банку суму кредитних коштів, наданих в межах максимального ліміту кредитування, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
07 жовтня 2009 року між сторонами укладено Додатковий договір №10, яким до генерального договору № 25/07/14-КL від 01.06.2007р. внесено зміни, зокрема, до його пункту 1.4.1.3, згідно якого: «сплата процентів позивачем здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються відповідачем у валюті кредитування самостійно шляхом перерахування на рахунок для обліку заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, зазначений в додатковому договорі, що є невід'ємною частиною цього договору. Проценти за перший місяць користування кредитними коштами сплачуються відповідачем не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число поточного місяця включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, відповідно до додатку №1 до цього договору. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів».
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Новий світ» належним чином вимог договору та додатків до нього щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконувало, про що можна зробити висновок з укладених між сторонами додаткових договорів № 3 від 28.03.2013р. та № 4 від 27.09.2013р., якими було досягнуто згоди про встановлення нових графіків зниження максимального кредитування.
Пунктом 1.8.1. генерального кредитного договору передбачено, що дострокове виконання боргових зобов'язань з ініціативи банку допускається, зокрема, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань(обов'язків) за цим договором (в тому числі , але не виключно, встановлених п. 2.3. Розділу ІІ договору) або умов документів забезпечення або настання будь-якого іншого випадку невиконання умов цього договору та/або додаткового договору та/або у випадку невиконання умов документів забезпечення.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що позовні вимоги банку про дострокове повернення наданого кредиту згідно укладеного генерального кредитного договору (враховуючи додаткові договори та додатки до нього) та стягнення заборгованості по відсотках, пені є обгрунтованими, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог банку.
При розгляді справи в місцевому господарському суді відповідач реалізував своє право на захист своїх інтересів і подав відзив на позов, не наводячи своїх заперечень щодо нарахованої суми боргу, лише заперечуючи право банку на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором (повернення кредитних коштів, відсотків); за відсутності вини відповідача у неможливості в готівковій формі сплатити борг.
В матеріалах справи наявний розрахунок позовної суми.
Також апелянт наголошує на те, що у кредитному договорі відсутні умови щодо проведення розрахунків у готівковій формі, зокрема, вказує на пункт 2.3.11. договору, яким визначено, що позичальник зобов'язаний протягом дії цього договору щомісячно не менше 80 процентів всіх своїх кредитових оборотів здійснювати через поточний рахунок в банку.
Як зазначалось вище, 14.03.2014р. в позивача введено тимчасову адміністрацію. Відповідач вправі в загальному порядку пред'явити кредиторські вимоги до ліквідаційної комісії банку щодо 705 139, 86 грн., заблокованих на розрахунковому рахунку, у звязку із затвердженням тимчасової адміністрації.
Відповідно до п. 1.4.1.4. генеральної кредитної угоди у будь-якому випадку, при повному поверненні кредитних коштів, отриманих в межах максимального ліміту кредитування (ініціюванні такого повернення), нараховані проценти мають бути сплачені одночасно з поверненням кредитних коштів (ініціюванням такого повернення).
Пунктом 4.1. кредитного договору визначено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасне повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З поданого позивачем розрахунку заборгованості ТзОВ «Новий світ» за кредитним договором № 25/07/14-КL від 01.06.2007р. укладеним з ПАТ «Банк Форум» станом на 03.06.2014р., вбачається, що останнім при його складанні враховувались здійснені відповідачем проплати за основною сумою кредиту та процентів. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач, в разі незгоди з нарахованою заборгованістю вправі подати власний розрахунок, чого ним зроблено не було.
Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014р. у справі № 909/660/14 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" без задоволення.
Враховуючи положення ст. 49 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта, при цьому колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону судовий збір, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Зазначеного Закону розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Станом на 1 січня 2014р. мінімальна заробітна плата відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" 27.03.2014 р. N 1165-VII року становить - 1 218 грн.
Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014р. становить 36540, 00 грн. Згідно ж платіжного доручення № 176 від 04.09.2014р. апелянтом на рахунок суду перераховано 37636, 20 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що в разі сплати судового збору у більшому розмірі, такий, повертається розмірі переплаченої суми.
Пунктом 5.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що у разі з'ясування судами апеляційної чи касаційної інстанції під час перегляду судових рішень підстав для повернення сплачених сум судового збору питання про це вирішується відповідно судом апеляційної чи касаційної інстанції у судовому рішенні, прийнятому за результатами такого перегляду. Якщо у зазначеному рішенні не вирішено питання про повернення сум судового збору, сплаченого за подання скарг (заяв) до суду апеляційної чи касаційної інстанції, то останні можуть вирішити його в порядку, передбаченому статтею 88 ГПК.
Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апелянту слід повернути зайво сплачений судовий збір в розмірі 1096, 20 грн.
Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014р. у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий світ».
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий світ» (вул. г.Мазепи,168,м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32361227) з Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 1096, 20 грн. зайво сплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.
Повний текст постанови підписано 03.11.2014р.
Головуючий - суддя Дубник О.П.
Судді Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
Судове рішення № 41201633, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 29.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/660/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: