Постанова № 41199866, 28.10.2014, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1930/14-а

Провадження №2-а/713/41/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2014 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В позові вказував, що згідно договору купівлі-продажу від 28.08.1991 року, посвідченого державним нотаріусом Вижницької районного нотаріального округу по реєстру №1626 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій проживає з 1975 року по даний час.

У поданій 16.04.2007 року до Вижницької міської ради заяві просив виділити землю під реконструкцію сараю, майстерні та гаражу згідно виписки з рішення №177 від 04.10.1995 року, оскільки був власником двох сараїв з 1976 року, які побудовані під одним дахом, один з яких майстерня. Вказані сараї Чернівецьке обласне БТІ за №230 від 12.04.1991 року взяло на облік та зареєструвало по будинковолодінню літ. «В» і «Г», які відповідно зведеного оцінюючого акту є чинними.

Стверджував, що посадові особи міської ради умисно не виконують рішення суду всупереч рішення №31-8/07 від 27.04.2007 року 8 сесія 5 скликання Вижницької міської ради, яким надано згоду на виготовлення ним матеріалів (але не дозвіл, як того вимагають проектувальники) попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,0080 га по АДРЕСА_1 для реконструкції сараю та гаражу, із забудованих земель міста на умовах безоплатної передачі у приватну власність. Земельної ділянки не захоплював, а у Папці №2 був підшитий акт відведення і прив'язки в натурі господарської будівлі забудовника ОСОБА_1, яка надійно зберігалася у Вижницькій районній архітектурі та ГПВ АП Бюро Вижницької районної ради.

Предметом неодноразового розгляду у судах було і залишається питання умисного невиконання Вижницькою міською радою судових рішень, які набрали чинності у адміністративних справах: №2-а-5393/11, №2-а-37/12, №2-а-53/12/2401, №713/211/13-а, №713/794/13-а. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися уже в третій раз в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

На даний час відкрито кримінальне провадження та внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014260060000348 від 02.07.2014 року.

Зазначав, що ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 28.10.2013 року по справі №713/2442/13-к встановлено, що рішення суду не виконуються посадовими особами Вижницької міської ради з 11.07.2012 року, чим порушуються вимоги ст.124 ч.5 Конституції України. Жодних заходів по виконанню рішення суду посадові особи умисно не здійснюють.

Вважає, що дії посадових осіб Вижницької міської ради, зокрема міського голови, носять по відношенню до нього дискримінаційний характер, оскільки вони умисно порушують його конституційні права на землю, ігнорують вимоги постанови суду та виносить неправомірні рішення в порушення вимог ЗК України. Зазначає, що міська рада відмовляє лише йому у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на земельні ділянки, а іншим жителям м. Вижниця - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, надає дозволи на земельні ділянки - прибудинкову територію їх багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1. Вони уже захопили північно-західну частину землі площею 0,0233 га.

Рішенням 34 сесії VІ скликання Вижницької міської ради №104-34/13 від 14.08.2013 року йому в черговий раз було безпідставно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на вказані вище земельні ділянки. Вказане рішення постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 24.01.2014 року по справі №713/96/14-а визнане неправомірним та скасовано. Зобов'язано відповідача винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання, щодо: надання дозволу на виготовлення проектної документації на спірні земельні ділянки згідно вимог закону.

Вижницька міська рада дублює скасоване рішення №104-34/13 від 14.08.2013 року та на 44 сесії VI скликання приймає рішення №86-44/14 від 11.06.2014 року, яким вирішує: відмінити рішення 34 сесії VІ скликання №104-34/13 від 14.08.2013 року «Про розгляд постанови Вижницького районного суду Чернівецької області за позовною заявою ОСОБА_1.»; відмовити ОСОБА_1 у надані дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 на підставі того, що згідно ст.22 ЗК України вказана земельна ділянка не належить до категорії (цільового призначення) - ведення особистого селянського господарства; відмовити ОСОБА_1 у надані дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража в АДРЕСА_1 на підставі того, що згідно ст.118 ЗК України а також, в зв'язку з незавершеними роботами по виготовленню міською радою містобудівної документації «Генерального плану м. Вижниця» та документації із землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту по АДРЕСА_1 і технічно-екологічного обґрунтування використання цієї земельної ділянки.

Вважає, що вказані дії відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки порушують його права на вищевказані земельні ділянки, гарантовані Конституцією України та ЗК України та свідчать про свідоме та умисне невиконання судових рішень, які набрали законної сили.

Надав список з підписами мешканців багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, за виключенням трьох підписів, оскільки з ними тривалий час перебуває у неприязних відносинах, однак вважає, що в даному випадку погодження не є обов'язковим та не передбачено чинним законодавством, оскільки не створено спілку співвласників ОСББ.

Просив: визнати неправомірними дії Вижницької міської ради та скасувати рішення 44-ої сесії VІ скликання №86-44/14 від 11.06.2014 року «Про розгляд постанови Вижницького районного суду по справі за №713/96/14-а»; зобов'язати Вижницьку міську раду Вижницького району Чернівецької області винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання, щодо надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража по АДРЕСА_1 згідно вимог закону; стягнути з Вижницької міської ради на його користь 41,00 грн. судового збору.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений адміністративний позов підтримав повністю, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про місце, день та годину слухання справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, вивчивши та дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, оглянувши адміністративні справи №2-а-5393/11, №2-а-37/12, №2-а-53/12/2401, №713/211/13-а, №713/794/13-а, дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено, як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Отже, в розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України та з урахуванням позиції Конституційного Суду України, викладеного у рішенні від 01.04.2010 року N10-рп/2010, даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень - органу виконавчої влади, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, а тому ця справа має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов'язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

Частина друга й третя статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.

Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, і перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині 3 ст.123 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Питання регулювання земельних відносин, відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЗУ «Про місцеве самоврядування», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 28.08.1991 року, посвідченого державним нотаріусом Вижницької районного нотаріального округу по реєстру №1626, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

В житловому будинку АДРЕСА_1 об'єднання співвласників не створено.

Позивач неодноразово звертався із заявами до Вижницької міської ради про надання у приватну власність земельної ділянки площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства, та узаконення земельної ділянки площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража, які розташовані в АДРЕСА_1. Одночасно із заявами про виділення земельних ділянок позивач надав відповідачу список з підписами мешканців багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, за виключенням трьох підписів, що підтверджується копією списку.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справ Вижницького районного суду №2-а-37/12, 2-а-53/12/2401, 713/211/13-а, 713/794/13-а встановлено наступні обставини.

Постановою Вижницького районного суду від 11.07.2012 року по справі №2-а-37/12 адміністративний позов ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, про неправомірні дії суб'єкта владних повноважень, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано неправомірною відмову Вижницької міської ради та скасовано рішення 15 сесії 6 скликання Вижницької міської ради від 12.01.2012 року №15-15/12 «Про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та узаконення земельної ділянки по АДРЕСА_1 під існуючим фундаментом для будівництва гаража». Зобов'язано Вижницьку міську раду винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання щодо надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража по АДРЕСА_1. Постанова набрала законної сили, що підтверджується її копією.

Вказаною постановою встановлено та відповідно до ч.1 ст.72 КАС України не потребує доказуванню та обставина, що рішенням Вижницької міської ради від 04.10.1995 року №177 вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на будівництво тимчасового гаража по АДРЕСА_1, згідно висновків сусіда, райархітектури, санепідемстанції. 16.04.2007 року ОСОБА_1 звернувся з заявою на ім'я голови Вижницької міської ради, в якій просив виділити землю під реконструкцію уже існуючого тимчасового гаража, згідно виписки з рішення №177 від 04.10.1995 року. 27.04.2007 року восьма сесія V скликання Вижницької міської ради винесла рішення №31-8/07, яким вирішила дати згоду ОСОБА_1 на виготовлення матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,0080 га по АДРЕСА_1, для реконструкції тимчасового сараю - гараж, з забудованих земель міста, на умовах безоплатної передачі у приватну власність. Постановою Вижницького районного суду від 18.11.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 9 сесії VІ скликання Вижницької міської ради Чернівецької області від 22.06.2011 року №111-9/11 «Про відмову ОСОБА_1 в узаконенні земельної ділянки площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 у зв'язку з непогодженням з усіма співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1». Зобов'язано Вижницьку міську раду винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання щодо надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 - згідно вимог закону.

Також вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 з 1991 року користується земельною ділянкою площею 0,0040 га, а з 1995 року - площею 0,0080 га, що розташовані за вищевказаною адресою. При цьому, згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 року в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, оскільки будівництво (використання земельної ділянки) провадилося за згодою землевласника - міської ради та з дозволу компетентних органів міської ради, виданого в порядку, чинному на час забудови. Позивач майже 14 років користувався земельною ділянкою, жодних претензій з боку органів виконавчої влади, комунальних служб міста щодо користування тимчасовим сараєм і земельною ділянкою до нього не виникало. Позивач розпочав будівництво гаража не самовільно, а тому в даному випадку відсутнє самовільне зайняття земельної ділянки.

Вказане також підтверджується копією постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 року по справі №2а-144/09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Гудзака С.Ю., управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 08.12.2009 року у справі №2-а-144/09 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано постанову державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Чернівецької облдержземінспекції від 08.05.2009 року №29 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.09.2012 року по справі №2-а-53/12/2401 адміністративний позов ОСОБА_1 до Вижницької міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення 21 сесії 6 скликання Вижницької міської ради від 26.07.2012 №102-21/12 «Про розгляд постанови Вижницького районного суду від 11.07.2012 року». Зобов'язано Вижницьку міську раду винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання щодо надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, та надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража в АДРЕСА_1, - згідно вимог закону, що підтверджується її копією.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року (справа №2-а-53/12/2401) апеляційну скаргу Вижницької міської ради Чернівецької області, - залишено без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.09.2012 року, - без змін, що підтверджується її копією. Постанова суду від 11.09.2012 року набрала законної сили.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 19.02.2013 року по справі №713/211/13-а адміністративний позов ОСОБА_1 до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Смотра Д.О., про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Смотра Д.О. по виконанню постанови Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.07.2012 року по справі №2-а-37/2012 - визнано неправомірною. Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Смотра Д.О. (ВП 33689930) про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2012 року. Зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Смотра Д.О. поновити виконавче провадження (ВП 33689930). В решті позовних вимог відмовлено. Постанова набрала законної сили, що підтверджується її копією.

Постановою Вижницького районного суду від 26.04.2013 року по справі №713/794/13-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, про визнання рішень неправомірними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення 26 сесії 6 скликання Вижницької міської ради від 28.12.2012 року №200-26/12 «Про розгляд постанови про відкриття виконавчого провадження щодо зобов'язання винести на черговий розгляд сесії Вижницької міської ради питання про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, та надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража в АДРЕСА_1. Визнано неправомірним та скасовано рішення 27 сесії 6 скликання Вижницької міської ради від 24.01.2013 року №7-27/13 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража в АДРЕСА_1». Визнано неправомірним та скасовано рішення 28 сесії 6 скликання Вижницької міської ради Чернівецької області від 20.02.2013 року №18-28/13 «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, та узаконення земельної ділянки площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража в АДРЕСА_1. Зобов'язано Вижницьку міську раду винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, та узаконення земельної ділянки площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража в АДРЕСА_1, - згідно вимог закону. В решті вимог адміністративного позову відмовлено, що підтверджується її копією.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року (справа №713/794/13-а) апеляційну скаргу Вижницької міської ради Чернівецької області, - залишено без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 26.04.2013 року, - без змін, що підтверджується її копією. Постанова суду від 26.04.2013 року набрала законної сили.

05.06.2013 року слідчим СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області по заяві ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013270060000291 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України та визнано його потерпілим по даному кримінальному провадженню.

Постановою Вижницького районного суду від 24.01.2014 року по справі №713/96/14-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення тридцять четвертої сесії VI-го скликання Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №104-34/13 від 14.08.2013 року «Про розгляд постанови Вижницького районного суду Чернівецької області за позовною заявою ОСОБА_1.». Зобов'язано Вижницьку міську раду Вижницького району Чернівецької області винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання, щодо: надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража по АДРЕСА_1 згідно вимог закону. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 року (справа №713/96/14-а) апеляційну скаргу Вижницької міської ради Чернівецької області, - залишено без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 24.01.2014 року, - без змін, що підтверджується її копією. Постанова суду від 24.01.2014 року набрала законної сили.

По всіх вказаних справах судом видано виконавчі листи.

З копії рішення 44 сесії VI-го скликання Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №86-44/14 від 11.06.2014 року вбачається, що розглянувши постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 24.01.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 року у справі №713/96/14-а, керуючись ст.ст.26, 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.12, 22, 116, 118, 159, 184, 186 ЗК України, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» міська рада вирішила:

1. Відмінити рішення 34 сесії VI-го скликання №104-34/13 від 14.08.2013 року «Про розгляд постанови Вижницького районного суду Чернівецької області за позовною заявою ОСОБА_1.».

2. Відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 на підставі того, що згідно ст.22 ЗК України вказана земельна ділянка на належить до категорії (цільового призначення) - ведення особистого селянського господарства.

3. Відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража в АДРЕСА_1 згідно ст.118 ЗК України, а також у зв'язку з незавершеними роботами по виготовленню міською радою містобудівної документації «Генерального плану м. Вижниця» та документації із землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту по АДРЕСА_1 і технічно-екологічного обґрунтування використання цієї земельної ділянки.

Відповідно до ст.122 ч.1 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 59 ЗУ «Про землеустрій» визначає, що облік приватних інтересів при проведенні землеустрою на місцевому рівні, полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей придбання у власність або користування, в тому числі на умовах оренди, земельних ділянок.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання про передачу безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Таким чином, передачі безоплатно у власність земельної ділянки державної або комунальної власності обов'язково передує прийняття рішення органом місцевого самоврядування про надання чи ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Далі в частині 9 ст.118 зазначеного Кодексу передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Вказаною нормою Земельного кодексу України визначено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вижницька міська рада в оскаржуваному рішенні вказує, що підставами відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок є те, що згідно ст.22 ЗК України вказана земельна ділянка не належить до категорії (цільового призначення) - ведення особистого селянського господарства, згідно ст.118 ЗК України, а також незавершені роботи по виготовленню міською радою містобудівної документації «Генерального плану м. Вижниця» та документації із землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту по АДРЕСА_1 і технічно-екологічного обґрунтування використання цієї земельної ділянки.

Суд вважає, що ці підстави є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам ЗК України.

Частиною 3 ст.42 ЗК України встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Якщо в жилому будинку приватизовано частину квартир, питання про користування прибудинковою територією вирішується відповідно до положень ч.3 ст.88 ЗК України, тобто шляхом отримання в користування її частини, що відповідає частці приватизованих квартир та інших приміщень у вартості будинку і споруд. При цьому розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Проте, матеріали справи не містять, а судом не здобуто доказів на підтвердження того, що в порядку, встановленому чинним законодавством України, були визначені розміри та межі прибудинкової території, частину якої просить передати у власність позивач, а також відсутні докази про те, що спірна земельна ділянка була віднесена до такої прибудинкової території.

Відповідно до п."а" ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з ч.1 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до вимог ст.17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.12 ЗУ «Про планування і забудову територій», Генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій, загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану, інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Статтею 53 ЗУ «Про землеустрій» визначено, що проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають: а) цільове призначення земель; б) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані; в) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації; г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; ґ) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон; д) напрями природоохоронної діяльності.

З аналізу вказаних норм слідує, що цільове призначення земель визначається містобудівною документацією, зокрема документацією із землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Таким чином, інформацією щодо цільового призначення земель володіє саме орган місцевого самоврядування, а не особа, яка звертається із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, відсутність Генерального плану м. Вижниця, документації із землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту по АДРЕСА_1 та технічно-екологічного обґрунтування використання цих земельних ділянок не може позбавляти особу права на отримання земельної ділянки у власність в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ст.71 ч.1, ч.2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені вимоги ст.118 ЗК України, яка передбачає самостійні стадії безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідач не надав суду жодних доказів правомірності свого рішення, а також того, що під час його прийняття 11.06.2014 року був дотриманий передбачений ст.118 ЗК України порядок, та відсутність змін в Генеральному плані забудови міста Вижниця.

Неодноразові незаконні рішення Вижницької міської ради щодо відмови в заяві позивача про надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення проектної документації свідчить про упереджене відношення органу місцевого самоврядування до позивача та систематичне порушення його Конституційних прав.

Відповідно до п. «г» ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Вижницької міської ради від 11.06.2014 року суперечить нормам Конституції України та Земельному кодексу України, по суті розглядалась постанова суду, а не заява ОСОБА_1, про вирішення питання виділення земельної ділянки, а тому вимога позивача про визнання неправомірним та скасування рішення міської ради є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того Суд вважає за необхідне зобов'язати Вижницьку міську раду винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража по АДРЕСА_1 згідно вимог закону.

Також суд вважає, що п.1 оскаржуваного рішення про відміну рішення 34 сесії 6 скликання №104-34/13 від 14.08.2013 року є неправомірним, оскільки вказане рішення уже скасоване постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 24.01.2014 року по справі №713/96/14-а, а у п.5 Рішення № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у сумі 41,00 грн.

Частиною 1 ст.267 КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки права ОСОБА_1 на землю порушуються відповідачем протягом тривалого часу, а невиконання постанов суду вже носять системний характер, то Суд вважає за необхідне зобов'язати Вижницьку міську раду Вижницького району Чернівецької області у місячний строк з моменту набрання постановою законної сили подати до суду звіт про її виконання.

На підставі ст.ст.14, 55 Конституції України, ст.ст.20, 22, 42, 118, 122, 123 ЗК України, ст.ст.26, 77 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.53 ЗУ «Про землеустрій», ст.17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.12 ЗУ «Про планування і забудову територій», керуючись ст.ст.2-4, 8, 9, 11, 14, 17, 18, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254, 267 КАС України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення 44 сесії VI-го скликання Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №86-44/14 від 11.06.2014 року «Про розгляд постанови Вижницького районного суду Чернівецької області за позовною заявою ОСОБА_1 по справі №713/96/14-а».

Зобов'язати Вижницьку міську раду Вижницького району Чернівецької області винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання, щодо: надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0040 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та надання дозволу на виготовлення проектної документації на земельну ділянку площею 0,0080 га під існуючим фундаментом для будівництва гаража по АДРЕСА_1 згідно вимог закону.

Стягнути з Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, вул. Українська, 34, м. Вижниця, на користь ОСОБА_1, 41 грн. судових витрат.

Зобов'язати Вижницьку міську раду Вижницького району Чернівецької області у місячний строк з моменту набрання постановою законної сили подати до Вижницького районного суду Чернівецької області звіт про її виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: І. В. Пилип'юк