Постанова № 41199179, 30.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/14030/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Федчишин С.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

30 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

секретар судового засідання:

Позивачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

Представника позивачів: ОСОБА_4

Представника відповідача: Гордійчук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про зобов"язання до вчинення дій ,

В С Т А Н О В И В :

Відповідачі звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про зобов"язання до вчинення дій.

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2014 року позов задоволено, а саме: зобов'язано виконавчий комітет Вінницької міської ради розглянути акт обстеження санітарно-технічного стану житлового будинку АДРЕСА_1 від 20 березня 2014р. комісією утвореною у складі відповідно до вимог пункту 6 Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984року №189, на найближчому засіданні виконавчого комітету Вінницької міської ради та вирішити в установленому порядку питання про визнання жилого будинку АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання людей, повторно направити комісію для вирішення питання придатності будинку АДРЕСА_1 в цілому і по кожній квартирі за №1 та №2 цього ж будинку окремо.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Позивачі та їх представник, проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивачі вказали на те, що рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Вінниці №7 від 10.01.1990 року будинок АДРЕСА_1 визнано ветхим та таким, що не підлягає капітальному ремонту. Станом на 26.12.1989 року згідно затвердженого цим рішенням акту визначення технічного стану будинку знос становив 61 відсоток. ТОВ «ВІНСТРАТЕГІЯ-БУДЕКСПЕРТИЗА» в 2011-2012р. провело дослідження та надало висновок щодо будинку в цілому, він стосується прав позивачів, оскільки згідно цього висновку будівельні конструкції будинку в цілому знаходяться в аварійному стані, це підтверджено також висновками про незадовільний протипожежний стан та санітарно-технічний, згідно висновку у редакції листа від 30.09.2011р. технічний стан будинку класифікується як аварійний у зв'язку з аварійним станом конструкцій перекриття та покрівлі, житловий будинок не придатний для безпечного проживання людей, мешканці підлягають відселенню,встановлений термін експлуатації даної будівлі вичерпаний, проте до даного часу не вирішено в установленому законодавством порядку питання чи придатний будинок для безпечного проживання людей (не визначено його стан аварійності за актом та не затверджено виконкомом акт технічного огляду будинку як цього вимагає закон, не вирішено питання про знесення будинку чи переобладнання в нежилий, про надання житла мешканцям будинку, однак, до даного часу виконкомом не вирішено питання придатності житла, що і стало підставою для звернення позивачів до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги повністю підлягають задоволенню, оскільки на думку суду першої інстанції, є законними та обгрунтованими.

Судова колегія апеляційної інстанції частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло (стаття 47).

Так, діючи в межах наданих повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не повинні порушувати Конституцію та закони України, права та законні інтереси фізичних чи юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Житло має відповідати всім будівельним, архітектурним, санітарним, пожежним та іншим нормам, завдяки яким можливе безпечне проживання в ньому людини, що визначається безпосередньо в процесі введення житлового будинку в експлуатацію (в тому числі, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 13.04.2011 р. № 461, Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.12.2008 № 637, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20.01.2009 за № 39/16055 "Про затвердження Переліку внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, та Переліку виконавчої та іншої документації, що надається приймальній комісії при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів").

Згідно ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки", житловим приміщенням є опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Відповідно до норм житлового законодавства житловий будинок складається з обладнаних квартир (квартири) та допоміжних приміщень.

Житловий будинок (приміщення) має бути призначеним та придатним для постійного проживання в ньому, а отже відповідати нормам щодо опалення, санітарно-епідеміологічним вимогам, параметрам шуму, вібрації, випромінювання тощо.

Придатність житла для проживання визначається шляхом обстеження житлових будинків згідно з Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 року № 189, що є чинним на час виникнення спірних правовідносин, розгляду справи.

Відповідно до вказаного Положення обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби (п. 3 Положення).

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).

Якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі - Положення), затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 року N189 (діє в даний час) врегульовано визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Пунктом 1 вказаної Постанови Ради Міністрів встановлено, що обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на п'ять років. Обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться згідно пункту 3 Положення інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. Якщо під час обстеження стану житлових будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень) та неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому міської ради пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (абзац 2 пункт 5 положення) , а виконавчий комітет відповідно до пункту 6 Положення призначає обстеження комісією у складі: заступник голови виконавчого комітету місцевої ради (голова житлово-комунального господарства, за технічним станом, використаннямта утриманням інших обєктів нерухомого майна усіх форм власності.

Згідно п 5. Постанови Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 року N189, якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово- експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи: акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком, технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність, висновок проектної або науково- дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення та про його неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення), висновок органу або закладу санітарно- епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам.

Як встановлено з матеріалів справи, Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2013р. задоволено частково позов позивачів до виконавчого комітету Вінницької міської ради та визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вінницької міської ради з розглядом питання про визнання жилого будинку АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання людей та вирішенням питання про знесення або переобладнання його в нежилий. Зобов'язано виконавчий комітет Вінницької міської ради направити комісію в складі відповідно до вимог пункту 6 Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.84 N 189, для обстеження стану жилого будинку АДРЕСА_1. В задоволенні решти вимог відмовлено. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014р. постанова залишена без змін і відповідно набула законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду .

Так, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.09.2011 року № 2284 затверджено склад комісії для обстеження стану житлових будинків. 20.03.2014 року було обстежено будинок АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт. Даний акт затверджений головою комісії Кістіоном В.Є

Згідно акту обстеження санітарно - технічного стану житлового будинку АДРЕСА_1 комісія встановила: частина будівельних конструкцій будинку непридатна для нормальної експлуатації, а частина - в аварійному стані. Квартири №2, 35 знаходяться в незадовільному санітарно - технічному стані. В зазначених квартирах на протязі багатьох років не виконувався будь - який ремонт. В квартирі №2 дерев'яне горище перекриття знаходиться в аварійному стані. В квартирі 35 конструкції підлоги в приміщеннях кухні та санвузла мають значне просідання. Висновок6 будинок АДРЕСА_1. З метою недопущення руйнацій конструктивних елементів будинку необхідно терміново виконати протиаварійні роботи в приміщеннях квартир №2, №5 та інші роботи по підтриманню будинку в належному стані, що і стало підставою для задоволення судом першої інстанції адміністративного позову щодо зобов'язання виконавчого комітету Вінницької міської ради розглянути акт обстеження санітарно-технічного стану житлового АДРЕСА_1 від 20 березня 2014р. комісією утвореною у складі відповідно до вимог пункту 6 Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984року №189, на найближчому засіданні виконавчого комітету Вінницької міської ради та вирішити в установленому порядку питання про визнання жилого будинку АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання людей.

Натомість, апелянт, на аргументацію спростування даного рішення суду першої інстанції посилається на те, що Положенням не передбачено розглядати на засіданні виконкому акт обстеження, тобто до повноважень виконкому не належить розгляд подібних актів, оскільки вони розглядаються Комісією, однак судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даними доводами та зазначає, що апелянтом, як суб'єктом владних повноважень залишено поза увагою те, що Постановою КМ України від 26.04.1984 року № 189 затверджено Положення «Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання», яким передбачено порядок обстеження жилих приміщень, і що акт обстеження жилого приміщення складається за формою, що встановлюється Міністерством житлово-комунального господарства України, після обстеження стану жилого приміщення комісія матеріали надає на розгляд виконавчому комітету місцевої Ради народних депутатів, який приймає відповідне рішення, отже, в даному випадку, акт обстеження і є тими матеріалами, які повинен розглянути виконавчий комітет міської ради, оскільки саме до компетенції виконавчого комітету Вінницької міської ради належить контроль за житловим фондом, призначення комісії у разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту, визнання житла непридатним для проживання.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідним зазначити, що Виконавчим комітетом Вінницької міської ради з 2011 року залишено поза увагою висновок ТОВ «ВІНСТРАТЕГІЯ-БУДЕКСПЕРТИЗА» який в 2011-2012р. провів дослідження та щодо будинку в цілому, оскільки згідно цього висновку будівельні конструкції будинку в цілому знаходяться в аварійному стані, це підтверджено також висновками про незадовільний протипожежний стан та санітарно-технічний, згідно висновку у редакції листа від 30.09.2011р. технічний стан будинку класифікується як аварійний у зв'язку з аварійним станом конструкцій перекриття та покрівлі, житловий будинок не придатний для безпечного проживання людей, мешканці підлягають відселенню, встановлений термін експлуатації даної будівлі вичерпаний

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Що стосується посилання апелянта на те, що судом першої інстанції без визнання неправомірними дій чи бездіяльності виконавчого комітету Вінницької міської ради було зроблено передчасний висновок про необхідність в зобов'язанні вчинити ті чи інші дії, судова колегія зазначає, що апелянтом не вз'ято до уваги те, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2013р. задоволено частково позов позивачів до виконавчого комітету Вінницької міської ради та крім іншого вже було визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вінницької міської ради з розглядом питання про визнання жилого будинку АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання людей та вирішенням питання про знесення або переобладнання його в нежилий та відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014р. постанова залишена без змін і відповідно набула законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду .

Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з посиланням апелянта на те, необґрунтованість задоволення судом першої інстанції вимог позивачів щодо направлення Комісії для повторного обстеження , оскільки позивачами не наведено підстав для повторного обстеження будинку, натомість відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2013р, яка набула законної сили, Комісія була створена та був складений відповідних акт обстеження, а відтак підстав для повторного направлення Комісії на думку суду апеляційної інстанції не має.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині та ухвалення в цій частині нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргуВиконавчого комітету Вінницької міської ради задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про зобов"язання до вчинення дій скасувати в частині , повторного направлення комісії для вирішення питання придатності будинку АДРЕСА_1 в цілому і по кожній квартирі за №1 та №2 цього ж будинку окремо. .

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в частині , повторного направлення комісії для вирішення питання придатності будинку АДРЕСА_1 в цілому і по кожній квартирі за №1 та №2 цього ж будинку окремо - відмовити.

В решті постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2014 року - залишити без змін.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 листопада 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.