Ухвала суду № 41199137, 30.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 5004/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представника позивача Яцка В.Ф.,

представника відповідача Михайлова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К» (далі - Позивач, ТОВ «СІО-К») звернулося до суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2009 року за № 228/15-50/01 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1320,50 грн., від 26.03.2009 року за № 229/15-50/1 про застосування штрафних санкцій в розмірі 3605,00 грн., від 26.03.2009 року за № 230/15-50/01 про застосування штрафних санкцій в розмірі 22754,60 грн.

В судовому засіданні в суді першої інстанції 31.03.2014 року відповідача - Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію Закарпатської області було замінено на правонаступника - Ужгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - Відповідач, Ужгородська ОДПІ).

Позивач 01.04.2014 року надіслав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2009 року за № 228/15-50/01 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 1327,50 грн., від 26.03.2009 року за № 229/1550/01 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 3605,00 грн. та від 26.03.2009 року за № 230/1550/01 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 22754,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення, у відповідності з якими позивача було зобов'язано сплатити штраф за порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання, проте таке зобов'язання на час їх винесення не було узгодженим.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Ужгородська ОДПІ, подавши на неї апеляційну скаргу. Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню. Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, вказав на те, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, не може бути оскаржене у адміністративному або судовому порядку.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, представника Позивача, який просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, за наслідками якої були винесені податкові повідомлення - рішення від 10.08.2007 року за №338/23-0/22101670/10812, яким позивачеві донараховано податок на прибуток і застосовано штрафну санкцію на загальну суму 388916,90 грн. та за №336/23-0/22101670/10810, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість 64969,14 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 18251,77 грн.

Позивач 23.08.2007 року оскаржував дані податкові повідомлення-рішення до відповідача, однак рішенням від 26.10.2007 року за №15037/10/10 відповідач податкові повідомлення-рішення від 10 серпня 2007 року за №338/23-0/22101670/10812 та за №336/23-0/22101670/10810 залишив без змін (а.с. 47-49).

ДПА у Закарпатській області рішенням від 21 грудня 2007 року за №6016/7/25-055 частково скасувала податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2007 року №338/23-0/22101670/10812 в частині 225,00 грн. штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2007 року №336/23-0/22101670/10810 в частині 3181,51 грн. штрафної санкції (а.с. 50-54). Дане рішення від 21 грудня 2007 року за №6016/7/25-055 позивач отримав 25.12.2007 року.

22.01.2008 року ДПА України прийняла рішення за №982/7/25-0115 про залишення повторної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2007 року №338/23-0/22101670/10812 без розгляду, у зв'язку з пропущенням встановленого 10-ти денного терміну для подання повторної скарги (а.с. 55). ДПА України в даному рішенні від 22.01.2008 року за №982/7/25-0115 зазначає, що податкові зобов'язання визначені у податковому повідомленні-рішенні від 10 серпня 2007 року №338/23-0/22101670/10812 вважаються узгодженими і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але в межах строків давності дане податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене до суду.

Позивачем дане податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2007 року №338/23-0/22101670/10812 оскаржувалося в судовому порядку. Зокрема, постановою господарського суду Закарпатської області від 18.06.2008 року за №14/65 позовну заяву позивача до відповідача щодо оскарження в тому числі і податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2007 року №338/23-0/22101670/10812 було задоволено частково, в частині визначення позивачеві загальної суми 387339,02 грн. податкового зобов'язання по податку на прибуток (в тому числі 280448,12 грн. по основному платежу та 106890,90 грн. по застосованій штрафній (фінансовій) санкції) (а.с. 56-60). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009 року постанову господарського суду Закарпатської області від 18.06.2008 року за №14/65 було залишено без змін (а.с. 61-64). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2011 року постанову господарського суду Закарпатської області від 18.06.2008 року за №14/65 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009 року було залишено без змін (а.с. 120-121).

У цей час Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, результати якої відображені в Акті від 26.03.2009 року №32 (а.с. 11). За її наслідками були прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 26.03.2009 року, а саме: за № 228/15-50/01 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 1327,50 грн. (а.с. 10), за № 229/1550/01 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 3605,00 грн. (а.с. 9) та за № 230/1550/01 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 22754,60 грн. (а.с. 8).

Зокрема, у відповідності до Акту перевірки від 26.03.2009 року за №32 відповідач зазначає, що позивачем було несвоєчасно сплачено узгодженої суму податкового зобов'язання по податку на прибуток, що виникла на підставі самостійно поданих декларацій, а саме у розмірі: 45509,20 грн. (згідно декларації від 07.11.2008 р. за №11414) із запізненням від 99 до 113 календарних днів, у зв'язку з чим було застосовано штрафну санкцію у розмірі - 22754,60 грн., 18025,00 грн. (згідно декларації від 22.12.2008 р. №12864) із запізненням від 72 до 77 календарних днів, у зв'язку з чим було застосовано штрафну санкцію у розмірі - 3605,00 грн., 13275,00 грн. (згідно декларації від 09.02.2009 р. №15047) із запізненням від 26 до 27 календарних днів, у зв'язку з чим було застосовано штрафну санкцію у розмірі - 1327,50 грн. (а.с. 11).

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (чинний на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України № 2181-III (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-III (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (абзац підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 у відповідності із змінами, внесеними згідно із Законом України від 26.12.2002 р. № 397-IV) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відтак, вказаними положеннями спростовується твердження відповідача про узгодження податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 10 серпня 2007 року №338/23-0/22101670/10812, на тій підставі, що позивачем було пропущено 10-ти денний строк на його повторне оскарження до ДПА України.

Отже, при зверненні позивача до господарського суду Закарпатської області з позовом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2007 року №338/23-0/22101670/10812, податковий борг по даному податковому повідомленню-рішенню втратив статус податкового боргу, в розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181-III (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та набув статусу неузгодженого податкового зобов'язання. Відповідно, днем виникнення у позивача податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню від 10 серпня 2007 року за №338/23-0/22101670/10812, є 30 квітня 2009 року, а саме: день набрання рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.06.2008 року законної сили.

Оскільки в період, що охоплювався перевіркою - 19.11.2008 - 18.03.2009 року податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 10 серпня 2007 року №338/23-0/22101670/10812 було неузгодженим, то сплата Позивачем інших зобов'язань, визначених самостійно у податкових деклараціях, Відповідачем неправомірно вважалась сплатою вказаного вище неузгодженого зобов'язання, і отже неправомірно обчислювалась відповідна заборгованість, невчасна оплата такої стала предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 року у справі № 2а-2182/09/0770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 31.10.2014 року