Ухвала суду № 41198991, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12421/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ТОВ «Господарник» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05 березня 2014 року № 000360/22-08 та № 000361/22-03.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що скаргу на контрагента, який не здійснив реєстрацію податкової накладної, може бути подана виключно у періоді, в якому така податкова накладна була складена.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Господарник» у податковій звітності з податку на додатну вартість за лютий 2013 року, про що складено акт від 11 лютого 2014 року № 36/22-03-80/30971302, та камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Господарник» у податковій звітності з податку на додатну вартість за березень 2013 року, про що складено акт від 2 лютого 2014 року № 37/22-03-80/30971302.

Згідно вказаних актів перевірки позивач у лютому 2013 року неправомірно сформував податковий кредит на підставі податкової накладної від 09 січня 2013 року № 565, складеної ПАТ «Макіївкагаз», яка незареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, а у березні 2013 року - на підставі податкової накладної від 13 лютого 2013 року № 20, складеної ТОВ «Фламенко», яка також незареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаних актів перевірки були складені податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2014 року № 000360/22-08, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18962 грн. 00 коп., з яких 12641 грн. 00 коп. - основний платіж та 6321 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2014 року № 000361/22-03, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 36014 грн. 00 коп., з яких 24009 грн. 00 коп. - основний платіж та 12005 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ «Господарник» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Господарник» суд першої інстанції виходив з того, що позивач задекларував податковий кредит по правовідносинах з ПАТ «Макіївкагаз» та ТОВ «Фламенко» у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Господарник» перебувало у правовідносинах з ПАТ «Макіївкагаз» та ТОВ «Фламенко», у зв'язку з чим отримало податкові накладні від 09 січня 2013 року № 565 та від 13 лютого 2013 року № 20.

Зазначені податкові накладні, згідно пояснень представника позивача, були передані ТОВ «Господарник» після закінчення строку подачі податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2013 року.

У зв'язку з цим позивач задекларував податковий кредит на підставі податкових накладних від 09 січня 2013 року № 565 та від 13 лютого 2013 року № 20 у лютому та березні 2013 року.

Такі дії позивача відповідають вимогам п. 198.6 ст. 198 КАС України.

Так, згідно абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на те, що станом на 20 січня та 20 лютого 2013 року (граничний строк подачі податкової декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2013 року) вищевказані податкові накладні були відсутні у ТОВ «Господарник», позивач правомірно не декларував у січню-лютому 2013 року податковий кредит по взаємовідносинах з ПАТ «Макіївкагаз» та ТОВ «Фламенко».

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, ТОВ «Господарник» мало право включити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначені в податкових накладних від 09 січня 2013 року № 565 та від 13 лютого 2013 року № 20 у строк до 09 січня та 13 лютого 2014 року відповідно.

Таким чином, дії позивача щодо формування податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних у лютому-березні 2013 року є правомірними.

У відповідності до абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПАТ «Макіївкагаз» та ТОВ «Фламенко» не здійснили реєстрацію вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правила формування податкового кредиту у разі порушення контрагентом правил реєстрації податкових накладних визначені у абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий та березень 2013 року ТОВ «Господарник» були подані додатки № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

У вказаних заявах зазначено, зокрема, про те, що надані ПАТ «Макіївкагаз» та ТОВ «Фламенко» податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту у лютому-березні 2013 року на підставі податкових накладних від 09 січня 2013 року № 565 та від 13 лютого 2013 року № 20 було здійснене позивачем у повній відповідності до вимог, встановлених розділом V «Податок на додану вартість» ПК України.

Доводи податкового органу ґрунтуються на тому, що право на формування податкового кредиту протягом 365 днів з дня складення податкової накладної стосується виключно тих податкових накладних, що були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Однак, така позиція не узгоджується з вимогами закону, адже абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачає обчислення 365-ти денного строку з дня складення податкової накладної, а не з дня її реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Крім того, абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України надає право на декларування податкового кредиту на підставі не зареєстрованих податкових накладних у тому звітному періоді, до податкової звітності за який було додано заяву зі скаргою на відповідного платника податків, а не лише в тому періоді, в якому виникло право на формування податкового кредиту.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що ТОВ «Господарник» додавши до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-березень 2013 року заяви зі скаргою на ПАТ «Макіївкагаз» та ТОВ «Фламенко» правомірно включило до складу податкового кредиту за вказаний період суми податку на додану вартість, що зазначені у податкових накладних від 09 січня 2013 року № 565 та від 13 лютого 2013 року № 20.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 10 вересня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.