Постанова № 41198890, 30.10.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року справа № 823/2875/14

м. Черкаси

11 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бичека О.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Укртрансінспекції в Черкаській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Укртрансінспекції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039150 від 01.09.2014р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт", а винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039150 від 01.09.2014 є необґрунтованою та протиправною.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та зазначив, що постанова № 039150 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. за порушення режимів праці та відпочинку винесена відповідачем неправомірно. Позивач наголошував, що не здійснював перевезення вантажу, а використовував власний транспортний засіб для особистих потреб, власне під час зупинки автомобіль був пустим оскільки останній саме їхав по ракушняк для власної забудови. Крім того, позивач зазначив, що жодної ТТН перевіряючим ненадаволося у зв'язку з її відсутністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

На перехресті автодороги Васильківка-Харків-Сімферопіль 04.07.2014 року о 00 год. 59 хв. працівниками управління Укртрансінспекції під час проведення рейдової перевірки автомобіля "DAF", 1999 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, під керуванням водія - власника т.з. ОСОБА_1, були виявлені порушення надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: без протоколу перевірки та адаптації тахографа, порушення режимів праці та відпочинку водієм (відсутність тахограми за поточний та попередні 28 календарних днів).

За результатами перевірки складено акт № 013509 від 04.07.2014р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. На підставі даного акту перевірки 01.09.2014 року винесено постанову № 039150 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 387/2011, державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Згідно статті 7 Положення Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Отже, Управління Укртрансінспекції у Черкаській області (далі відповідач) у розумінні пункту 7 частини статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. №. 2344-III (далі-Закон №. 2344-III ).

Статтею 6 Закону N 2344-III встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 1 Закону N 2344-IIІ автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі ст.34 Закону N 2344-IIІ автомобільний перевізник повинен серед іншого виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до ст.48 Закону N 2344-IIІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень врегульована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 15 Порядок № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» - наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 7 червня 2010 року № 340 - розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Вказана Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.4 Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв .

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 24.10.2003 зареєстрований як фізична особа-підприємець Драбівською районною державною адміністрацією Черкаської області.

В акті перевірки міститься запис, що ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажів у відповідності до ТТН № 700 від 03.07.2014, а саме - води.

Пунктом 36 Порядок № 1567 передбачено, що посадові особи мають право знайомитися з документами, на підставі яких суб'єкти господарювання провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, та отримувати їх копії.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 13.10.2014 року відповідача було зобов'язано надати суду доказ факту здійснення перевезення (ТТН № 700 від 03.07.2014), як на обставину, що має посилання актом перевірки.

Проте, до суду було надано пояснювальну записку перевіряючого від 28.10.2014 (а.с. 31-32), в якій містяться лише викладені обставини що й в акті перевірки але жодним чином не надано обґрунтування факту перевезення.

Крім того, абзацом 4 ст. 4 Положення № 340 Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.

Пунктом 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд не вбачає порушень вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" позивачем, оскільки управлінням Укртрансінспекції в Черкаській області до суду не надано належних доказів, що б підтверджували факт здійснення перевезення, тим більше на комерційній основі. Також, вид порушення за яким притягли до відповідальності позивача, можливий буде лише з 01.06.2015 року.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову Управління Укртрансінспекції в Черкаській області № 039150 від 01.09.2014 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) сплачений судовий збір у відповідності до квитанції від 08.10.2014 № 0.0.304128544.1 в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 04.11.2014