Постанова № 41198750, 30.10.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м. Черкаси справа № 823/2927/14

09 годин 10 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 823/2927/14

за позовом Черкаського міського центру зайнятості (надалі - позивач) [представник позивача за довіреністю - Передрій А.С.]

до ОСОБА_2 [відповідач ОСОБА_2 - особисто]

про стягнення коштів, прийняв постанову.

Черкаський міський центр зайнятості, звернувшись до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, просить стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 6883 грн. 27 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що громадянин ОСОБА_2 надав недостовірну інформацію та не мав права на отримання статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю під час реєстрації у Черкаському міському центрі зайнятості, оскільки мав статус фізичної особи - підприємця згідно ЄДР. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що з 1991 до 1999 року був приватним підприємцем, проте написав заяву щодо припинення підприємницької діяльності згідно діючого законодавства, а тому і не повідомив податкову інспекцію про зміну адреси проживання у 2001 році. Інформацію стосовно відповідача було внесено до ЄДР. Відповідач зазначив, що з 1999 до 2014 не має доходу від здійснення підприємницької діяльності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України (№ 25к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, одним із аспектів якого є право на відповідне соціальне забезпечення у разі безробіття з незалежних від них обставин.

Судом встановлено, що 11.11.2009 громадянин ОСОБА_2 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості у пошуках роботи (а.с.9). 18.11.2009 на підставі поданої заяви (а.с.6), де відповідач зазначив, що не зареєстрований як фізична особа - підприємець, йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги. 13.08.2010 було припинено виплату допомоги та знято з обліку у зв'язку із поданням заяви про відмову від послуг служби зайнятості. 26.05.2014 відповідач вдруге звернувся до центру зайнятості (а.с.7) у пошуках роботи. 26.05.2014 у зв'язку із відсутністю підходящої роботи на підставі поданої заяви (а.с.5), де відповідач повторно зазначив, що не зареєстрований як фізична особа - підприємець, ОСОБА_2 було надано статус безробітного. 02.06.2014 призначено виплату допомоги по безробіттю. 26.06.2014 відповідач звернувся із заявою до керівництва Черкаського міського центру зайнятості про направлення його на професійне навчання за навчальною програмою «Провадження підприємницької діяльності» з метою подальшого отримання допомоги для організації підприємницької діяльності. У зв'язку з надходженням вказаної заяви позивачем на виконання вимог п.7.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» направлено відповідний запит до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції. 09.07.2014 надійшла відповідь на запит, згідно якої ОСОБА_2 зареєстровано як фізичну особу - підприємця з 10.12.1991 року (а.с.16).

Позивачем складено акт перевірки від 10.07.2014 №88 (а.с.13) із фіксацією порушення з боку ОСОБА_2, який під час обох реєстрацій у Черкаському міському центрі зайнятості приховав факт, що його зареєстровано як фізичну особу - підприємця з 10.12.1991 до 09.07.2014.

Згідно пп. «б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство» (редакція закону, чинна на час першої реєстрації відповідача як безробітного). Відповідно ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою (редакція закону, чинна на час другої реєстрації відповідача як безробітного).

Положеннями п.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV визначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-III (надалі за текстом - Закон №1533) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону №1533)

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно ч.1 ст.34 Закону №1533 має право стягувати кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно пп.25 п.4 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого указом Президента України №19/2013 від 16.01.2013 Державна служба зайнятості України відповідно до покладених на неї завдань виконує функції виконавчої дирекції Фонду, забезпечує організацію діяльності правління Фонду. Відповідно п.2 ч.1 Указу Президента України від 26.02.2013 №90/2013 «Про внесення змін до статті 5 Указу Президента України від 16.01.2013 №19» до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням Державної служби зайнятості України та її територіальних органів, виконання їх функцій забезпечується відповідними органами державної служби зайнятості.

Згідно п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 (надалі за текстом - Порядок), виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами). Порядком визначено (пп.14 п.6), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

У матеріалах справи наявна відомість Черкаського міського центру зайнятості про перерахування ОСОБА_2 виплат допомоги. Згідно відомості належить до повернення: за період з 18.11.2009 до 14.06.2010 сума 4754 грн. 28 коп. та за період з 26.05.2014 до 10.07.2014 сума 2128 грн. 99 коп. (а.с.10), а всього 6883 грн. 27 коп. Наказом директора Черкаського міського центру зайнятості від 10.07.2014 №499 ОСОБА_2 запропоновано протягом 15 днів після отримання копії цього наказу повернути кошти, виплачені йому як допомога по безробіттю у сумі 6883 грн. 27 коп. (а.с.14). Зазначений наказ відповідач отримав 14.07.2014, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_2 на копії наказу (а.с.14). Проте у добровільному порядку кошти відповідачем не повернуто. Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед Черкаським міським центром зайнятості становить 6883 грн. 27 коп.

Згідно ч.1 ст. 34 Закону №1533 Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Судом встановлено, що згідно відомостей, що містяться у витягу з ЄДР (а.с.18) 10.07.2014 вчинено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 на підставі власного рішення.

З огляду на викладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 167 України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330, ідентифікаційний код 21367756) кошти у сумі 6 883 (шість тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 27 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2014 року.

Суддя Л.В.Трофімова