Постанова № 41198713, 04.11.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа №П/811/2706/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000532206 від 18.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63 179,00 грн., у тому числі 42 119,00 грн. основного платежу та 21 060,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000542206 від 18.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50 016,00 грн., у тому числі 40 013,00 грн. основного платежу та 10 003,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що витрати та податковий кредит сформовано позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» та ТОВ «Т&М» на підставі належним чином оформлених первинних документів..

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою не підтверджено реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» та ТОВ «Т&М».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

У судовому засіданні 08 вересня 2014 року представником позивача подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, яке письмово погоджене представником відповідача (а.с.56, Т.2).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 08.09.2014 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.59, Т.2), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 18.03.2014 р. по 24.03.2014 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі направлень №400, №401 від 18.03.2014 р. (а.с.52, 53, Т.2) відповідно до наказу №480 від 18.03.2014 р. (а.с.54, Т.2) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма Пром Інвест» за лютий 2013 року, з ТОВ «Т&М» та ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» за березень 2013 року, за результатами якої складено акт №77/11-23-22-06/37502704 від 31.03.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ «Сільгосп-Центр», на думку відповідача:

- п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 40 013,00 грн.;

-п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок у загальному розмірі 42 119,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року на суму 10 966,00 грн., за березень 2013 року - 31 153,00 грн. (а.с.8-39, Т.1).

На підставі акта перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000532206 від 18.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63 179,00 грн., у тому числі 42 119,00 грн. основного платежу та 21 060,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.41, Т.1);

- №0000542206 від 18.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50 016,00 грн., у тому числі 40 013,00 грн. основного платежу та 10 003,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.40, Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом визначено грошові зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» та ТОВ «Т&М», які на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що відповідно до договору транспортного експедирування №18/01 від 18.01.2013р. (а.с.121-127, Т.1) ТОВ «Фірма Пром Інвест» (експедитор) у лютому 2013 року надало ТОВ «Сільгосп-Центр» (замовник) експедиційні послуги із транспортування сої на загальну суму 102 159,83 грн., у тому числі ПДВ - 17 026,64 грн., що підтверджується актами прийму-передачі наданих робіт (послуг) з додатками, товарно-транспортними та податковими накладними (а.с.128-196, 247-250, Т.1). При цьому суму 85 133,16 грн. віднесено до складу витрат за 2013 рік (а.с.80-86, Т.1), а суму 17 026,64 грн. - до складу податкового кредиту за лютий 2013 року (а.с.87-90, Т.1).

Оплату вартості наданих послуг позивачем здійснено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням №71 від 05.03.2013 р. (а.с.197, Т.1).

Відповідно до договору транспортного експедирування №01.03 від 01.03.2013р. (а.с.198-204, Т.1) ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» (експедитор) у березні 2013 року надало ТОВ «Сільгосп-Центр» (замовник) експедиційні послуги на загальну суму 150 397,87 грн., у тому числі ПДВ - 25 066,31 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними та податковими накладними (а.с.205-246, Т.1, а.с.1-11,Т.2). Суму 125 331,56 грн. віднесено до складу витрат за 2013 рік (а.с.80-86, Т.1), а суму 25 066,31 грн. - до складу ПДВ за березень 2013 року (а.с.96-99, Т.1).

Оплату вартості наданих послуг позивачем здійснено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням №121 від 17.04.2014 р. (а.с.12, Т.2).

Окрім того, за договором поставки №14-03 від 14.03.2013 р. (а.с.13-15, Т.2), ТОВ «Сільгосп-Центр» у березні 2013 р. придбало у ТОВ «T&V» сою в кількості 8,8 т. на суму 36 520,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 086,67 грн., що підтверджуються видатковою та податковою накладними (а.с.16, 17, Т.2). Суму 30 433,33 грн. позивачем віднесено до складу витрат за 2013 рік (а.с.80-86, Т.1), а суму ПДВ 6 086,67 грн. - до складу податкового кредиту за березень 2013 року (а.с.96-99, Т.1).

Оплату придбаної сої позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується податковою накладною №122 від 17.04.2013 р. (а.с.28, Т.2).

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ видом діяльності за КВЕД ТОВ «Сільгосп-Центр» є, зокрема, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.43, Т.1).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» надавалися експедиторські послуги щодо перевезення сої, яку ТОВ «Сільгосп-Центр» поставляло ТОВ «Торговий дім Протеїн-Продакшн». Окрім того, представник позивача зазначив, що позивачем придбано у березні 2013 року у ТОВ «Т&М» сою в кількості 8,3 т., оскільки ТОВ «Сільгосп-Центр» не вистачало сої для довантаження транспортного засобу, який здійснював перевезення вантажу. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано до суду копії договору поставки, видаткових та податкових накладних, договорів оренди складів (а.с.18-27, 34-39, Т.2).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» та ТОВ «Т&М» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Сільгосп-Центр».

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п.198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат та податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати у 2013 році та податковий кредит у лютому і березні 2013 року на підставі належно оформлених видаткових та податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. Разом з цим, ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» та ТОВ «Т&М» на час видачі податкових накладних зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України були зобов'язані виписувати податкові накладні.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» та ТОВ «Т&М». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Зважаючи на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» та ТОВ «Т&М», а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000532206 та №0000542206 від 18.04.2014 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак сплачений позивачем судовий збір у розмірі 226,39 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр».

Керуючись ст. ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000532206 від 18 квітня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63 179,00 грн., у тому числі 42 119,00 грн. основного платежу та 21 060,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000542206 від 18 квітня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50 016,00 грн., у тому числі 40 013,00 грн. основного платежу та 10 003,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр», код ЄДРПОУ 37502704 (25031, м. Кіровоград, вул. Космонавта Попова, 24 А) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 226,39 грн. (двісті двадцять шість грн.39 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт