Ухвала суду № 41197950, 06.10.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження 11-кп/792/219/14

Справа № 688/806/14-к Головуючий в 1-й інстанції Мазур Ніна Володимирівна

Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач КобрінІ.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі : головуючого-судді Кобріна І.Г.,

суддів Козачка С.В., Ващенка С.Є.,

з участю

секретарів Лук'янчук О.М., Крисюк В.С.,

Слюсар О.А.

прокурорів Леськіва В.О., Павлишина В.І.

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційними скаргами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, цивільних відповідачів ФОП ОСОБА_7, ПрАТ «Український Страховий Дім» на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 21 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше не судимий,-

засуджений: за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробування з іспитовим строком 3 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу не застосовувався.

Цивільний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 9248 грн. 63 коп., - на відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілої та 4 512 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з похованням потерпілої, а всього 23 760 грн. 63 коп.

Стягнуто з ПрАТ «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_6 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_6, в рахунок відшкодування моральної шкоди по 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. кожному.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Управління фінансів Шепетівської районної державної адміністрації для перерахування комунальному закладу Шепетівської районної ради «Шепетівська центральна районна лікарня» на р/р 35415003001623 в ГУ ДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004812, отримувач Шепетівська центральна районна лікарня витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 від злочину в сумі 3337 грн.81 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів сумі 352,08 грн.

За вироком суду 25 грудня 2013 року близько 19 години, ОСОБА_3, який перебував в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_7, керуючи належним останній автобусом марки «МАN-EL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1, під час виконання пасажирських перевезень за маршрутом № 11 «Залізничний вокзал - с. Судилків», рухаючись в умовах недостатньої видимості на неосвітлювальній ділянці дороги по вул. Карла Маркса в м. Шепетівці та, виконуючи поворот ліворуч на вул. Островського, в порушення пунктів 1.5, 2.3(б), 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України не переконався, що виконання даного маневру буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив неуважність і наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід, не зменшив швидкості руху та не зупинився, щоб надати останній дорогу, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9, яка переходила дорогу зліва на право.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, лінійного перелому склепіння черепа справа, субдуральної гематоми справа, тотального субарахноїдального крововиливу, забою лобно-скоронево-тім'яної ділянки правої півкулі головного мозку, синців на шкірі обличчя справа, розриву барабанної перетинки справа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, в даному випадку, що призвели до смерті та перебувають в причинному зв'язку із настанням смерті.

05.01.2014 року близько 17 години потерпіла ОСОБА_9 від отриманих травм померла в Шепетівській центральній районній лікарні.

Прямою причиною даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків, у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_9, стало не виконання водієм ОСОБА_3 вимог правил безпеки дорожнього руху передбачених пунктами:1.5,2.3(б),10.1,12.1,12.2,12.3,18.1 Правил дорожнього руху України.

В своїй апеляції потерпілі просить вирок суду скасувати в частині призначення основного покарання через надмірну м'якість призначеного покарання та в частині призначених до стягнення сум у зв'язку із відшкодуванням моральної шкоди. Постановити свій вирок, яким призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України та збільшити суми, які підлягають стягненню у зв'язку із відшкодуванням моральної шкоди у розмірі 120000 гривень кожному потерпілому.

Вказують, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та спричиненим тяжким наслідкам, а тому вирок підлягає скасуванню через надмірну м'якість призначеного покарання, яке за своїм видом є несправедливим.

В апеляції цивільний відповідач ФОП ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати в частині призначених сум покладених на ОСОБА_7 у зв'язку із відшкодуванням моральної шкоди та стягнути її з ПрАТ «Український Страховий Дім» у межах встановленого страхового ліміту.

В своїй апеляції представник цивільного відповідача ПрАТ «Український Страховий Дім» - ОСОБА_10, просить вирок суду в частині стягнення з ПрАТ «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_4 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 9 248,63 грн. - на відшкодування шкоди пов'язаної з лікуванням потерпілої та 4 512 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з похованням потерпілої, а всього 23 760 грн. 63 коп. та в частині стягнення з ПрАТ «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_6 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до ПрАТ «Український Страховий Дім» про стягнення страхового відшкодування відмовити в повному обсязі.

Вважає, що вирок суду в частині цивільного позову прийнято з порушенням норм матеріального права та неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вказує, що враховуючи те, що ОСОБА_3 не було виконано вимог Закону України №1961-4 щодо письмового повідомлення про ДТП, то в порядку ст. 1194 ЦК України обов'язок відшкодування шкоди покладається саме на ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, потерпілих та їх представника на підтримку апеляцій, а також прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція цивільного відповідача ФОП ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, а апеляції потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_11, ПрАТ «Український страховий дім» підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами.

Так обвинувачений показав, що 25.12.2013 року близько 19 години, керував автобусом «МАN-ЕL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_7, з якою перебував у трудових відносинах та виконував пасажирські перевезення за маршрутом № 11 «Залізничний вокзал - с. Судилків». Рухався по вул. Карла Маркса в м. Шепетівці в сторону залізничного вокзалу, на перехресті із вул. Островського мав здійснити поворот ліворуч і зупинився, щоб пропустити зустрічний автомобіль. В автобусі було увімкнене ближнє світло фар і в салоні перебували люди. З лівої сторонни вул. Островського, освітлення було відсутнє, але він знав, що там є «пішохідний перехід» і перед початком повороту ліворуч подивився в дану сторону. На пішохідному переході людей не бачив і тому розпочав здійснювати поворот ліворуч, швидкість при цьому в автобусі булла біля 20 км/год. На відставні біля 1 м побачив, що на пішохідному переході перебуває жінка, яка рухалась зліва на право по ходу його руху. Він застосував гальмування, але все ж таки передньою лівою частиною автобуса допустив наїзд на жінку, вона вдарилась об лобове скло і автобус зупинився. Вийшовши з автобуса побачив, що жінка жива, пасажири викликали швидку допомогу та працівників міліції.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судовому засіданні надали наступні покази, 25.12.2013 року у вечірній час, їм стало відомо, що мати ОСОБА_9 потрапила в дорожньо-транспортну пригоду і її було доставлено в Шепетівську ЦРЛ. Лікарі робили все можливе, щоб врятувати їй життя, але 5.01.2014 року мати померла. Пізніше взнали, що винуватцем ДТП являється обвинувачений, який керуючи автобусом, вчинив на неї наїзд на пішохідному переході.

Вина обвинуваченого також підтверджується показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також даними протоколу огляду місця події від 25.12.2013 року, план-схемою та фото таблицями до нього, даними протоколу огляду транспортного засобу від 26.12.2013 року, згідно якого на лобовому склі автобуса «МАN-ЕL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1 з лівої сторони напроти місця водія був видимий слід удару;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.01.2014 року з схемою до нього відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_3 продемонстрував за яких обставин відбулась дорожньо-транспортна пригода та які не суперечать показанням вищевказаних свідків;

- даними висновку експерта №5 від 5.01.2014 року, згідно якого у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма: лінійний перелом склепіння черепа справа, субдуральна гематома справа тотального субарахноїдального крововиливу, забій лобно-скоронево-тім'яної ділянки правої півкулі головного мозку, синці на шкірі обличчя справа, розрив барабанної перетинки справа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що могли виникнути від травмуючої дії тупих твердих предметів в строк та при обставинах, вказаних в постанові та медичних документах та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті;

- даними висновку експерта № 21-А від 24.01.2014 року, відповідно до якого в заданій дорожній ситуації водій автобуса «МАN-ЕL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху і в умовах даної пригоди мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9

Міра покарання судом першої інстанції призначена ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання судом не встановлено.

Як обставини, що пом'якшують покарання, судом враховано його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого злочину має на утриманні двох неповнолітніх дітей та часткове відшкодування заподіяних збитків.

Приймаючи до уваги викладене та конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, не судимий, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, із застосуванням положень ст. 75 КК України і встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 роки, що є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до п. «в», ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а тому ОСОБА_3 підлягає застосуванню відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році», який в судовому засіданні не заперечив про застосування до нього вищевказаного закону.

При вирішенні питання цивільного позову судом першої інстанції не враховано вимоги п. 27.3 ст. 23 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких загальний розмір страхового відшкодування стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.

Таким чином, загальний розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з ПрАТ «Український Страховий Дім» не може перевищувати 15834 грн.

Решта апеляційних вимог ПрАТ «Український Страховий Дім» в частині скасування судового рішення про стягнення матеріальної шкоди та відсутність правових підстав для стягнення шкоди в цілому не підлягають до задоволення.

На підтвердження понесених матеріальних витрат в сумі 9248,63 грн. потерпілими надані товарні чеки та довідки Шепетівської ЦРЛ і ТзОВ «АВК ФАРМ» про перелік медикаментів і їх вартість, що потребувались на лікування потерпілої ОСОБА_9. Крім того, в суді першої інстанції встановлено, що власник транспортного засобу, автобусу марки «МАN-EL 202», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_7 повідомляла у визначений Законом строк про настання страхового випадку.

Відповідно ст.ст. 1167, 1187 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом.

На підстав викладеного апеляційні вимоги ФОП ОСОБА_7 про безпідставність стягнення з неї сум матеріальної та моральної шкоди є необґрунтованими.

Крім того, з врахуванням ступеню та тривалості моральних страждань потерпілих, спричинених непоправною втратою матері, колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір морального відшкодування до 80000 грн. кожному потерпілому, яке підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_7

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 419, КПК України, п. «в», ст. 1 Закону України «Про амністію», колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу цивільного відповідача ФОП ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_11, ПрАТ «Український страховий дім» задовольнити частково.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 21 березня 2014 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову змінити.

Зменшити розмір стягнення моральної шкоди з ПрАТ «Український страховий дім» на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до 7917 грн. кожному.

Збільшити розмір відшкодування моральної шкоди з ФОП ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до 80000 грн. кожному.

ОСОБА_3 звільнити від призначеного вироком Шепетівського міськрайонного суду від 21 березня 2014 року покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році».

Запобіжний захід ОСОБА_3 скасувати, звільнивши з під варти в залі суду негайно.

В решті вирок залишити без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з дня проголошення.

Судді / підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.Г. Кобрін