Рішення № 41197614, 28.10.2014, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/166/14-ц 2/681/159/2014

РІШЕННЯ

іменем України

28 жовтня 2014 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Боб'яка Б.В., з участю секретаря Гром С.В., з участю адвоката позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонному цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення із житлового будинку, треті особи - ОСОБА_5, орган опіки та піклування Полонська районна державна адміністрація, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним договору іпотеки, виключення будинку з державного реєстру обтяжень, треті особи - приватний нотаріус ОСОБА_6, служба у справах дітей Полонської районної державної адміністрації,

встановив:

27 січня 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на будинок загальною площею 56, 50 кв.м, житловою площею 41, 50 кв.м та земельну ділянку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки яке є предметом іпотеки на підставі договору від 20 вересня 2007 року, з укладенням від імені відповідачів договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення Банком всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Також позивач заявив вимогу про виселення відповідачів з квартири.

В обґрунтування позову Банк зазначав, що 20 вересня 2007 року ОСОБА_3, згідно укладеного цього ж дня договору отримала кредит у розмірі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 вересня 2017 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором також 20 вересня 2007 року між Банком та відповідачами було укладено договір іпотеки, згідно умов якого іпотекодавці надали Банку в іпотеку вказаний житловий будинок і земельну ділянку. Позичальник ОСОБА_3 допустила порушення умов кредитного договору, має заборгованість в сумі 10768,53 доларів США., яку вона не погашає, а тому є правові підстави звернути стягнення на предмет іпотеки.

09 квітня 2014 року ОСОБА_7 звернулася із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Банку про визнання недійсним договору іпотеки від 20 вересня 2007 року, оскільки житловий будинок є місцем проживання її та її малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Договір іпотеки був укладений на підставі довідки з неправдивими даними про те, що її син в ньому не зареєстрований , тому не було згоди органу опіки та піклування на укладання такого договору. Адвокат позивачки ОСОБА_9 в судовому засіданні 28 жовтня 2014 року подав письмову заяву про залишення цього позову без розгляду і судом заяву задоволено. Позивачка ОСОБА_7 в судове засідання не прибула.

Представник Банку в судовому засіданні позов підтримувала, в тому числі і в письмовій заяві про розгляд справи без її участі. Проти позову ОСОБА_1 заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні з позовом не погоджувалася і в судовому засіданні пояснювала, що виконувала свій обов'язок належним чином, сплачувала щомісячно по 700 грн. на погашення кредиту. Але після різкого зростання курсу долара США до гривні вона повинна платити щомісячно по 2000 грн., що для неї є непосильним. Оскільки діє закон про мораторій на стягнення майна, а житловий будинок для неї та її сім»ї є єдиним житлом, іншого нерухомого житлового майна в неї немає, Банк не бажає змінити спосіб позовни вимог, тому просить позов залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 в суд не прибула, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Представник органу опіки та піклування Полонської районної державної адміністрації до суду не прибув. Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6 до суду не прибула.

Адвокат позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_9 в судовому засіданні погоджується з відповідачкою ОСОБА_3 і просить позов Банку залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Встановлено, що 20 вересня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 укладено договір, згідно якого позичальник отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 вересня 2017 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 20 вересня 2007 року між Банком та відповідачами було укладено договір іпотеки, згідно умов якого іпотекодавці надали Банку в іпотеку згадане вище жиле приміщення.

ОСОБА_3 допустила порушення умов кредитного договору, станом на 04 грудня 2013 року мала заборгованість в сумі 10768,53 доларів США., що фактично сторонами не оспорюється.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами - договорами кредиту та іпотеки від 20 вересня 2007 року, розрахунком заборгованості, письмовим попередженням Банку відповідачам про усунення порушення.

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Відповідно пункту 1 статті 1 цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із змісту договору іпотеки, житловий будинок, що є предметом іпотеки, являється постійним місцем проживання відповідачів. Його загальна площа становить лише 56,50 кв.м, а тому на підставі вказаного Закону на це житло не може бути звернено стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті наданого Банком для ОСОБА_3 Банк не спростував твердження відповідачки ОСОБА_3 і не надав суду доказів, що відповідачі мають у власності інше житлове майно.

З огляду на встановлені обставини та правові положення позовні вимоги Банку задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10, 60, ч.3 ст. 209, ст.ст.212-215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового будинку залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання до Полонського районного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Б.Боб'як