Рішення № 41196787, 17.10.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/1191/14 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/5108/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія:58

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Азенко М.В.

з участю: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Універсал Банк» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_3, третьої особи Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про зняття арешту з майна, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_3, третьої особи Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про зняття арешту з майна - відмовлено за безпідставністю.

Дане рішення оскаржив ПАТ «Універсал Банк».

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та безпідставним. Вважає, що арешт, накладений на транспортний засіб повинен бути скасований, оскільки ст.ст. 56-58 ЗУ «Про заставу» №2654-ХІІ від 02 жовтня 1992 р. встановлено гарантії прав заставодержателя. Накладений арешт суду перешкоджає банку здійснити примусову реалізацію майна та погасити кредитну заборгованість, що може призвести до негативних наслідків, шляхом завдання значної шкоди банку.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду в повній мірі не відповідає.

Встановлено, що позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачів Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_3, третьої особи ПАТ «Прокредит Банк» про зняття арешту з майна.

Позов мотивував тим, що 20 серпня 2008 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір №11-1/566к-07 на загальну суму 16 320 доларів США з терміном повернення до 19.08.2014р. Зазначений кредит відповідачем отримано на придбання автомобіля. З метою забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором між позивачем ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_3 20 серпня 2007 року було укладеного договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Відповідно до умов даного договору відповідач ОСОБА_3 передав позивачу ПАТ «Універсал Банк» в заставу рухоме майно, а саме транспортний засіб марки CITROEN BERLINGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та належить відповідачу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.

Станом на 20 лютого 2010 року у відповідача ОСОБА_3 виникла прострочена заборгованість, на письмову вимогу про повернення кредиту відповідач не відреагував. Згідно п.4.1 договору застави заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадку коли заставодавець не виконує та/або неналежним чином виконує умови договору.

Проте, під час проведення виконавчих дій було встановлено, що згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна від 20.03.2014 року накладено арешт на все нерухоме майно відповідача ОСОБА_3 на підставі постанови про арешт майна та заборони його відчуження №12822850 від 29.06.2011 року, винесеною Личаківським ВДВС ЛМУЮ по справі за позовом ПАТ «Прокредит Банк». Згідно постанови про арешт майна боржника ВП №34155520 від 06.09.2012 року накладено арешт вказаний вище автомобіль. Відтак арешт на предмет застави, а саме на автомобіль марки CITROEN BERLINGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 перешкоджає позивачу здійснити примусову реалізацію предмету застави та погасити кредитну заборгованість відповідача ОСОБА_3

Тому з врахуванням наведених обставин просив суд ухвалити рішення, яким зобов»язати Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції звільнити з-під арешту майно, а саме транспортний засіб марки CITROEN BERLINGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер об»єкта НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області з необхідністю передачі арештованого майна на реалізацію для задоволення вимог заставодержателя ПАТ «Універсал Банк».

Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір №11-1/566к-07 на загальну суму 16 320 доларів США з терміном повернення до 19.08.2014р.9 (а.с.9-20).

З метою забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором між позивачем ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_3 20 серпня 2007 року було укладеного договір застави.

Відповідно до умов даного договору відповідач ОСОБА_3 передав позивачу ПАТ «Універсал Банк» в заставу рухоме майно, а саме транспортний засіб марки CITROEN BERLINGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та належить відповідачу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області (а.с.14-15).

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 24795359 від 01.03.2011 р. (а.с.21) вбачається, що на виконанні Залізничного районного відділу державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист №2-78 від 16.02.2011 виданий Личаківським РС м.Львова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» 144602,64 грн. боргу за кредитним договором №11-1/566к-07 від 20.08.2007 р. та 1566,02 грн. судових витрат у справі.

Постановою державного виконавця Залізничного районного відділу державної виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.2011 р. накладено на арешт на транспортний засіб марки CITROEN BERLINGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_3 (а.с.22-23).

В той же час згідно постанови Личаківським ВДВС ЛМУЮ №12822850 від 29.06.2011 року винесеною по справі за позовом ПАТ «Прокредит Банк» накладено арешт на майно ОСОБА_3 та заборону відчуження.

Постановою Личаківського ВДВС ЛМУЮ ВП № 34155520 від 06.09.2012 року накладено арешт на майно ОСОБА_3, а саме: транспортний засіб марки СIТRОЕN ВЕRLINGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер об'єкта НОМЕР_3 (справа за позовом ПАТ «Прокредит Банк»).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд вказав, що в ході проведення виконавчого провадження, відомостей про закінчення виконавчого провадження суду не представлено, крім того суду не представлено доказів порушення права позивача як заставодержателя.

Однак з такими висновками суду колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" № 2654-ХП від 02 жовтня 1992р. застава - це спосіб забезпечення зобов'язання, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України "Про заставу" якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Відповідно з ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаться на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно до Інструкції "Про проведення виконавчих дій" № 74/5 від 15 грудня 1999 року та ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Отже заставодержатель має переважне право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

З представленого суду витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна вбачається, право застави у ПАТ «Універсал Банк» на підставі договору застави від 20 серпня 2007 року зареєстровано з 19 березня 2008 року (а.с.16).

З врахуванням наведеного судовою колегією встановлено, що право застави у ПАТ «Універсал Банк» виникло з 19 березня 2008 року, разом з тим арешт на спірний автомобіль був накладений Личаківським ВДВС ЛМУЮ по справі за позовом ПАТ «Прокредит Банк» пізніше - 29 червня 2011 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предметі забезпечувального обтяження.

Таким чином, ПАТ «Універсал Банк», як заставодержатель має переважне право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника - ОСОБА_3 шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Частиною 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

З врахуванням наведеного та того, що накладений арешт суду перешкоджає ПАТ «Універсал Банк» здійснити примусову реалізацію майна (предмету застави) та погасити кредитну заборгованість судова колегія приходить до висновку про те, що позов слід задовольнити.

При таких обставинах рішення суду слід скасувати і постановити нове рішення, яким позов задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача 365 грн.60 коп. судового збору.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила :

Апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» - задовольнити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Зобов'язати Личаківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (79040, м. Львів, пр. В. Чорновола, буд. 39) звільнити з-під арешту майно, на яке було накладено арешт на підставі постанови про арешт майна та заборони його відчуження №12822850 від 29.06.2011 року, (справа за позовом ПАТ «Прокредит Банк»), а також постанови про арешт майна боржника, ВП № 34155520, від 06.09.2012 року, а саме: транспортний засіб марки СIТRОЕN ВЕRLINGO, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер об'єкта НОМЕР_3, та належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області, дата реєстрації 16.08.2007 року, з необхідністю передачі арештованого майна боржника на реалізацію для задоволення вимог заставодержателя (ПАТ «Універсал Банк»).

Стягнути з Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на користь ПАТ «Універсал Банк» судові витрати в сумі 365 грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Савуляк Р.В.