Постанова № 41195175, 28.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа№ 927/314/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Жук Г.А.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Хожняк О.В. ( директор)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Обрій" LTD"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014р.

у справі № 927/314/14 (суддя: Мурашко І.Г.)

за позовом Приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Обрій" LTD"

про стягнення заборгованості в сумі 638129,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з відповідача 533072,24 грн. заборгованості, з якої 100000,00 грн. сума основного боргу, 327908,88 грн. штрафу, 105163,36 грн. річних за період з 07.05.2013 р. по 17.11.2013 р., включно.

В подальшому, 03.04.2014 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог № 445 від 28.03.2014 року в частині нарахування 24 % річних, відповідно до якої позивач просить стягнути 100000,00 грн. боргу, 327908,88 грн. штрафу та 210221,04 грн. річних за період з 07.05.2013 р. по 17.11.2013 р. (а.с. 96-97).

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014 р. по справі №927/314/14 припинено провадження по справі в частині основного боргу на суму 100000,00 грн., в решті позовних вимог задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Обрій" LTD на користь приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим" - 327908,88 грн. штрафу, 120087,65 грн. річних, в інший частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідачем не належним чином були виконані умови договору постачання № ДР-141 від 08.02.2013 р. та додаткової угоди № 1 від 30.04.2013 р. до нього.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ТОВ "Агрофірма "Обрій" LTD" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив рішення господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014 р. скасувати та відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що вимоги позивача про стягнення штрафу та 24 % річних є необґрунтованими, оскільки їх нарахування проведено на підставі додаткової угоди № 1 від 30.04.2013 р. до договору постачання № ДР-141 від 08.02.2013 р., яка, є недійсною, так як підписана не уповноваженою особою відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Обрій" LTD" та призначено справу № 927/314/14 до розгляду на 10.06.2014 р., у складі колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 10.06.2014 року, в зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, здійснити розгляд справи № 927/314/14 у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., суддів: Дідиченко М.А., Мальченко А.О.

10.06.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення.

10.06.2014р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 08.07.2014р.

В подальшому справа неодноразово відкладалась.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 09.09.2014 року, в зв'язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, здійснити розгляд справи № 927/314/14 у складі: головуючий суддя: Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

27.10.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла телеграма-клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 28.10.2014 року представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, колегія суддів заслухавши думку представника позивача стосовно клопотання відповідача, ухвалила, клопотання залишити без задоволення, оскільки наведені позивачем обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання, не можуть бути визнані поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Керівник (виконавчий орган) підприємства може, як самостійно здійснювати представництво інтересів товариства директором, якого він являється, так і не позбавлений права обрати будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функції по представництву інтересів підприємства.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 28.10.2014р. за відсутності представників відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08 лютого 2013 року між ПСП "УкрРосХим" та ТОВ агрофірма "Обрій" LTD укладено договір постачання № ДР-141 (а.с.11)

За умовами зазначеного договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти мінеральні добрива упродовж 2013 року згідно виставлених рахунків і підписаних сторонами специфікацій (товар) (п.1.1 договору). Ціна на товар вказується в рахунках з урахуванням ПДВ. Також в рахунку встановлюється термін, до якого дана ціна товару є дійсна (п. 1.2 договору). Товар, що поставляється, повинен відповідати ДСТУ на цей вид товару і сертифікату якості заводу-виробника. Приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог п. 3.4 договору (п.п. 4.1-4.2 договору). Доставка товару згідно цього договору робиться згідно умов, обумовлених сторонами у специфікації. Передача товару здійснюється відповідно до супровідних документів постачальника. Приймання товару здійснюється уповноваженим представником покупця на підставі фактичних даних якості і кількості відповідно до звичаїв ділового обороту (п.п. 3.1-3.2, 3.4 договору).

Згідно розділу 2 договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.04.2013 р. до договору постачання № ДР - 141 від 08.02.2013 р. покупець робить 100% попередню плату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно виставлених рахунків. В специфікації може бути вказаний інший вид розрахунків (відстрочка платежу) за товар. Якщо в специфікації вказаний інший вид розрахунків (відстрочка платежу) за товар, то покупець зобов'язаний сплатити постачальнику окрім вартості товару зазначеного в специфікації, 24 відсотка річних від вартості товару за період відстрочки платежу. Відстрочка платежу діє до 17 листопада 2013 року від початку відстрочки платежу вказаного в специфікації. Загальна сума договору і кількість товару, що поставляється, уточнюється за фактом постачання згідно відвантажувальних документів постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеної між сторонами специфікації № 4 від 30.04.2013 р. позивач зобов'язався поставити відповідачу товар КАС-32 (карбомідо-аміачна суміш) ст. Біловоди у кількості 500 тон, загальною вартістю (з ПДВ) 1722500,00 грн. (ціна за одиницю з ПДВ 3445,00 грн.) (а.с. 17).

На виконання умов договору з урахуванням специфікації №4 згідно видаткової накладної № 2027 від 07 травня 2013 р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар - добрива рідкі азотні КАС ст. Біловоди кількістю 475,92 т. на загальну суму 1639544,40 грн. (з ПДВ) (а.с. 18). Згідно п. 1.2 специфікації № 4 товар постачається на умовах відстрочки платежу починаючи з 07.05.2013 р.

За умовами п. 2.4 договору з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 30 квітня 2013 року (а.с.13) відстрочка платежу діє до 17 листопада 2013 року від початку відстрочки платежу вказаного у специфікації. Таким чином, кінцевий строк оплати за вищевказаною видатковою накладною настав 17 листопада 2013 року.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками на суму 1610184,36 грн. (а.с. 28-74), платіжними дорученнями на суму 5398393,36 грн. (а.с. 75-86), таким чином, з урахуванням суми переплати 29360,04 грн. ( початкове сальдо, зазначене позивачем в акті звірки станом на 07.05.2013р., а.с. 124), основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 100000 грн.

Відповідно до позовних вимог позивачем пред'явлено до стягнення 100000,00 грн. суми основного боргу за поставлений товар згідно договору постачання № ДР -141 від 08.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення № 5380 від 06.03.2014 р. на суму 100000,00 грн., позивачем було сплачено в повному обсязі, основний борг, до винесення рішення судом першої інстанції. Позивач факт погашення відповідачем основної заборгованості підтвердив наданою банківською випискою від 06 березня 2014 року. (а.с. 75)

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що в частині стягнення основного боргу провадження у справі слід припинити, в зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу до винесення рішення, а стягнення штрафних санкцій є обґрунтованим, оскільки відповідач допустив несвоєчасне виконання умов договору та додаткових угод.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовна заява була подана 04.03.2014 року, основний борг відповідачем було сплачено 06.03.2014 р. тобто після подачі позову до суду. За таких обставин, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 100000,00 грн. за відсутністю предмета спору.

Частиною 1 ст. 694 ЦК України передбачено, що за договором купівлі - продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Колегія суддів перевіривши розрахунок штрафу, дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано було задоволено позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 327908,88 грн., що складає 20% від вартості поставленого товару, оскільки це не суперечить умовам укладеного договору, додаткових угод до нього та приписам ч.4 ст.231 Господарського кодексу України.

Щодо позовної вимоги про стягнення процентів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за умовами п. 2.3 договору з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 30.04.2013 р. до договору постачання № ДР-141 від 08 лютого 2013 р. сторони передбачили, якщо в специфікації вказаний інший вид розрахунків (відстрочка платежу) за товар, то покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, окрім вартості товару зазначеного в специфікації, 24 % від вартості товару за період відстрочки платежу.

Оскільки відповідач отримав відстрочку платежу за отриманий товар, то висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 24 % частково, в сумі 120087,65 грн. з урахуванням часткових виплат, що були проведені відповідачем за період з 07.05.2013 р. по 17.11.2013 р. є вірним.

Необґрунтованими є доводи відповідача, про те, що стягнення штрафу та 24 % річних є безпідставним, оскільки їх нарахування проведено на підставі додаткової угоди № 1 від 30.04.2013 р. до договору постачання № ДР-141 від 08.02.2013 р., яка, є недійсною, так як підписана не уповноваженою особою відповідача, зважаючи на наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області у справі №920/701/14 від 23.06.2014 року в позові про визнання додаткової угоди від 30.04.2013 року до договору постачання № ДР-141 від 08.02.2013 року недійсною - відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 року, вищезазначене рішення господарського суду Сумської області у справі №920/701/14 від 23.06.2014 року було скасовано, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2014 року , постанову Харківським апеляційним господарським судом від 12.08.2014 року було скасовано, а рішення господарського суду Сумської області у справі №920/701/14 від 23.06.2014 року було залишено без змін.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки рішення господарського суду Сумської області у справі №920/701/14 від 23.06.2014 року, залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2014 року, відмовлено в визнанні недійсною додаткової угоди від 30.04.2013 року до договору постачання № ДР-141 від 08.02.2013 року, позивачем обґрунтовано, відповідно до умов договору та вищевказаної додаткової угоди було нараховано штраф та 24% за невчасне виконання умов договору.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014 року у справі № 927/314/14, підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Обрій" LTD" на рішення господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014 року у справі № 927/314/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014 року у справі № 927/314/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/314/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Г.А. Жук