Рішення № 41190443, 26.09.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"26" вересня 2014 р.

642/5161/14-ц

2/642/1215/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 року м. Харків

Ленінський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Гримайло А.М.

при секретарі - Смородській М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається: з земельної ділянки загальною площею 1000,0 кв.м. (кадастровий номер 6310137200:08:018:0004), та житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 14,6 кв.м.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач у своїй позовній заяві вказав, що є сином (свідоцтво про народження ) та спадкоємцем першої черги після смерті батька, ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 Крім позивача, спадкоємцями першої черги після смерті батька є його мати, ОСОБА_3 - жінка померлого батька, та молодший брат, ОСОБА_4. Заповіту батько не залишав.

27.04.2005 р. рішенням Харківської міської ради, батько позивача отримав у власність земельну ділянку, загальною площею 1000,0 кв.м., розташовану у АДРЕСА_1, та у орендне користування земельну ділянку, загальною площею 23,58 кв.м. (ділянка № 2), по АДРЕСА_1 для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд.

За період весна-літо 2005 р. на зазначеній вище земельній ділянці № 1, батько позивача самочинно збудував невеличкий житловий будинок, загальною площею 14, кв.м. В серпні 2005 р., не встигнувши зареєструвати право власності ані на земельну ділянку, загальною площею 1000,0 кв.м. (ділянка № 1), розташовану у АДРЕСА_1 , ані на самочинно збудований на цій ділянці житловий будинок, мій батько трагічно загинув. Після смерті батька, позивач, його мати, та молодший брат фактично прийняли у спадщину і житловий будинок і земельну ділянку, розташовані у АДРЕСА_1, але не можуть оформити спадщину в нотаріальній конторі, оскільки на земельну ділянку та будинок відсутні правовстановлюючі документи, у зв'язку з чим змушений звернутися до суду.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву в якій просить суд позов задовольнити та слухати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд установив факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1, є сином (свідоцтво про народження ) та спадкоємцем першої черги після смерті свого батька, ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, виданий міським відділом реєстрації актів цивільного стану №4 Харківського обласного управління юстиції) .

Крім позивача, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_3 - жінка померлого, та молодший брат позивача, ОСОБА_4. Заповіту ОСОБА_2 не залишав.

27.04.2005 р. рішенням Харківської міської ради, прийнятим на ХХХV сесії ІV скликання № 90/05 ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку, загальною площею 1000,0 кв.м. (ділянка № 1, кадастровий номер 6310137200:08:018:0004), розташовану у АДРЕСА_1, та у орендне користування земельну ділянку, загальною площею 23,58 кв.м. (ділянка № 2), по АДРЕСА_1 для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд.

За період весна-літо 2005 р. на зазначеній вище земельній ділянці №1, батько позивача, ОСОБА_2 самочинно збудував невеличкий житловий будинок, загальною площею 14, кв.м.

В серпні 2005 р., не встигнувши зареєструвати право власності ані на земельну ділянку, загальною площею 1000,0 кв.м. (ділянка № 1), розташовану у АДРЕСА_1 , ані на самочинно збудований на цій ділянці житловий будинок, ОСОБА_2 трагічно загинув.

Приписами ч. 1, 2 стаття 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті ОСОБА_2, позивач, його мати, та молодший брат фактично прийняли у спадщину і житловий будинок і земельну ділянку, розташовані у АДРЕСА_1, але не можуть оформити спадщину в нотаріальній конторі, оскільки на земельну ділянку та будинок відсутні правовстановлюючі документи. Ані державний акт, ані документи на самочинно збудований будинок втрачені не були, ці документи ОСОБА_2 не встиг отримати адже трагічно загинув.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки спадкодавця, а тому прийняття спадщини частинами є не можливим.

Дружина померлого ОСОБА_3, та молодший син, ОСОБА_4, прийняли рішення відмовитися на користь позивача від спадкування на житловий будинок літ «А-1» та земельну ділянку, загальною площею 1000,0 кв.м., розташовану у АДРЕСА_1, про що надали відповідні нотаріально посвідченні заяви.

Підстави набуття права власності на земельні ділянки, встановлені у ст. 81 Земельного Кодексу України, серед цих підстав зазначені такі, як безоплатна передача із земель державної і комунальної власності та прийняття спадщини.

Разом з тим, відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Згідно з інформацією зазначеній в довідці Реєстраційної служби ХМУЮ за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване інше домоволодіння, право власності на яке належить ОСОБА_5.

На підставі вищевикладеного та згідно ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за однією адресою не може бути проведено реєстрацію декількох домоволодінь, що зробить неможливим реалізацію рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За заявою позивача судом витребуванні данні з Реєстраційної служби ХМУЮ щодо наявності державної реєстрації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. На виконання зазначеної ухвали Реєстраційною службою ХМУЮ було надано інформаційну довідку згідно з якою державна реєстрація нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

Відповідно до ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.

У зв'язку з чим позивачем були уточнені позовні вимоги, в осатаній редакції: Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності у порядку спадкування на домоволодіння, що складається: з земельної ділянки загальною площею 1000,0 кв.м. (кадастровий номер 6310137200:08:018:0004), та з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 14,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р., обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначений вище житловий будинок відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 331 ЦК України, ст. 376 Цивільного кодексу України суд має право визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 331 Цивільного Кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва - створення майна. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державної реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пп. 10 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №703 від 22 червня 2011 р документам, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 57-60, 209, 215, 256-258 Цивільно процесуального кодексу України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 376, 377, 380, 1220, 1223, 1225 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності у порядку спадкування на домоволодіння, що складається: з земельної ділянки загальною площею 1000,0 кв.м. (кадастровий номер 6310137200:08:018:0004), та з житлового будинку літ.«А-1», загальною площею 14,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання апеляційної скарги позивачем, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом десяти днів апеляційної скарги.

Суддя А.М. Гримайло