Рішення № 41190142, 03.11.2014, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2389/14-ц

Номер провадження 2/623/838/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2014 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бутенка В.М.

при секретарі - Костенко В.В.

судового розпорядника - Максименка Р.С.

за участю позивача - ОСОБА_2

розглянувши| в відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну| справу| за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям з вини відповідачки його квартири і просить суд позовну заяву задовольнити, стягнути з відповідачки на його користь кошти на відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям та пошкодженням квартири |сприв загальній сумі 3200,00 грн., на відшкодування моральної шкоди суму 3000,00 грн., на відшкодування судових витрат на судовий збір суму 243,60 грн. та на правову допомогу адвоката суму 430,00 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач ОСОБА_2 у позові та у судовому засіданні посилається, що він мешкає в квартирі АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2004р.. У цьому ж будинку поверхом вище у квартирі № 12 мешкає відповідачка ОСОБА_3, яка внаслідок власного недбальства та неналежного догляду за системою водопостачання, що знаходиться в її квартирі, допустила 14 червня 2014 року залиття водою його квартири та меблів, та їх пошкодження, а саме: пошкодженні покриття стіни та поверхні арочного пройому між коридором та житловою кімнатою № 2, пошкоджено покриття полу - ламінату, який розшарувався, розійшлися шви між його плитками, а також зазнали пошкоджень й його меблі на кухні, а саме: понабухали та розшарувались кромки, відшарувався шпон, відшарувалось ДВП полиць та стінок навісних шаф, столешниці. Вказані обставини підтверджені актом, що складався співробітниками КЖРЕП-1 від 15.07.2014р. та описом об'єкту оцінки від 25.07.2014р.. Для встановлення дійсного розміру нанесених збитків він вимушений був звернутись до спеціалістів з оцінки, та 16.07.2014р. він уклав договір на проведення незалежної оцінки із ФОП ОСОБА_4 та сплатив за її послуги 1000,00 грн.. Згідно висновку спеціаліста оцінювача ФОП ОСОБА_4 від 16.07.2014р. вартість відновлювального ремонту після залиття квартири водою квартири АДРЕСА_1, а також відновлювального ремонту кухонної меблі разом складає 2200,00 грн.. Таким чином розмір матеріальних збитків, завданих залиттям його квартири становить 3200,00 грн. Крім майнової шкоди внаслідок протиправних дій відповідачки йому була нанесена моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, які він відчував у зв'язку із знищенням та пошкодженням його майна. Також стражданням додавала й поведінка відповідачки, яка спочатку обіцяла добровільно здійснити відновлення його прав, відшкодувати його збитки, але потім не проявила ніякого співчуття та не запропонувала будь-якої допомоги, навпаки сказала, що вона нічого робити не буде. Така поведінка відповідачки додала йому страждань, він вимушений був змінювати власний спосіб життя, вживати додаткових заходів на відновлення своїх прав, порушених протиправною бездіяльністю відповідачки, - витрачати час на звернення до КЖРЕП-1, оцінювача, адвоката. Тому в цілому розмір грошового відшкодування моральної шкоди оцінює у сумі 3000,00 грн., виходячи із справедливого співвідношення його страждань.

На його усні претензії відшкодувати завдану шкоду відповідачка ігнорує, тому позивач звернувся з позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить суд позов задовольнити та стягнути на його користь судові витрати. Проти розгляду справи у заочному порядку позивач не заперечує.

Відповідачка або її представник в судове засідання повторно не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, зазначені нею причини неявки визнані неповажними, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності (а.с. 22, 24, 25-26, 29, 31-36).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 169, 224 ЦПК України.

Вислухавши позивача, перевіривши і дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог |установлені||правостосунз наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 1, 4 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статей 3, 15 ЦПК України особа має конституційне право на судовий захист своїх цивільних прав і може звернутися із позовом про захист порушеного, оспореного або невизнаного права у спосіб, передбачений ЦК України.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: примусове виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Обравши способом захисту права на вчинення певних дій (на підставі вказаних статей ЦК), позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Згідно статей 10, 31, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вказаною нормою суд не може самостійно визначити або змінити підстави позову.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_2 мешкає в квартирі АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2004р. (а.с. 4-5, 6, 7).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, та вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У відповідності до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, у разі залиття квартири складається відповідний акт, у якому зазначається причина залиття та його наслідки. Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, власник або наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач надав суду акт від 15.07.2014 року, складеного комісією Комунального житлове ремонтно-експлуатаційного підприємства - 1 у складі: інженера - Недоступ Ю.В., слюсаря-сантехніка - Немоги С.А., скріпленого підписом та печаткою директора Комунального житлове ремонтно-експлуатаційного підприємства - 1, яким при обстеженні квартири № 9 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що внаслідок течі води через плити перекриття з вище поверхом квартири № 12, сталося залиття його квартири (а.с. 8); звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 спеціаліста оцінювача ФОП ОСОБА_4 від 16.07.2014 року (а.с. 37, та матеріали звіту).

Як встановлено судом, в квартирі АДРЕСА_3, яка знаходиться поверхом вище квартири № 9 цього будинку, мешкає відповідачка ОСОБА_3 (а.с. 2, 24, 31, 35).

При цьому, відповідачкою не надано жодного доказу, який би спростовував наявність її вини у залитті квартири позивача.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до наданого суду звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 спеціаліста оцінювача ФОП ОСОБА_4 від 16.07.2014 року встановлено залиття водою квартири, меблів, та їх пошкодження, а саме: пошкодженні покриття стіни та поверхні арочного пройому між коридором та житловою кімнатою № 2, пошкоджено покриття полу - ламінату, який розшарувався, розійшлися шви між його плитками, а також зазнали пошкоджень й його меблі на кухні, а саме: понабухали та розшарувались кромки, відшарувався шпон, відшарувалось ДВП полиць та стінок навісних шаф, столешниці кухонних меблів.

Вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 складає 1200,00 грн. вартість відновлювального ремонту кухонної меблі складають суму 1000 грн.. Вартість послуг по виконанню робіт по оцінці складають суму 1000 грн. (а.с. 9, 10, та матеріали звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту квартири).

Позивач на вимогу закону надав суду належні докази того, що діями відповідачки йому завдана майнова шкода на загальну суму 3200 грн., у тому числі: 1200 грн. - матеріальні збитки, завданих залиттям квартири, 1000 грн. - матеріальні збитки, завданих пошкодженням кухонної меблі, 1000 грн. - витрати на оцінку послуг спеціаліста.

Згідно вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої.

Виходячи з положення ст. 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до скоєного злочину. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана із розміром цього відшкодування.

Позивач вказує, що крім майнової шкоди внаслідок протиправних дій відповідачки йому була нанесена моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, які він відчував у зв'язку із знищенням та пошкодженням його майна. Також стражданням додавала й поведінка відповідачки, яка спочатку обіцяла добровільно здійснити відновлення його прав, відшкодувати його збитки, але потім не проявила ніякого співчуття та не запропонувала будь-якої допомоги, навпаки сказала, що вона нічого робити не буде. Така поведінка відповідачки додала йому страждань, він вимушений був змінювати власний спосіб життя, вживати додаткових заходів на відновлення своїх прав, порушених протиправною бездіяльністю відповідачки, - витрачати час на звернення до КЖРЕП-1, оцінювача, адвоката. Він|спричинених| тимчасово втратив|згубили,змарнували,загубили| нормальні життєві зв'язки, на відновлення яких необхідні час і здоров'я (а.с. 2-3).

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача ОСОБА_2 по відшкодуванню моральної шкоди з урахуванням положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року зі змінами, та у відповідності статей 23, 1167 ЦК України: розмір моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) і з урахувань інших обставин - стану його здоров'я, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд приходить до висновку, що моральну шкоду необхідно стягнути з відповідачки ОСОБА_3 винними діями якої її заподіяно, розмір якої на користь позивача суд встановлює із засад розумності, виваженості та справедливості в розмірі 1000 гривень.

Оскільки внаслідок противоправних дій відповідачки ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_2 завдана майнова і моральна шкода, суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача в частині майнової шкоди в розмірі 3200 гривень, та частково задовольняє позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 1000 гривень.

Наведене узгоджується із положеннями ст. 386 ЦК України, за якою власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд на користь позивача присуджує з відповідача на відшкодування судові витрати, що документально підтверджується оригіналами квитанцій на загальну суму 673 грн. 60 коп., у тому числі: на судовий збір суму 243,60 грн. (а.с. 1), на правову допомогу адвоката суму 430,00 грн. (а.с. 38-40).

Керуючись статями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов| ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, не працює, значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої майнової шкоди суму 3200 гривень (три тисячі двісті грн. 00 коп.), на відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди суму 1000 (одна тисяча грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, не працює, значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 673 гривні 60 копійок (шістсот сімдесят три грн. 60 коп.).

У задоволенні в іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржене позивачем в строк 10 днів з дня отримання копії рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізюмським міськрайонний судом Харківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку в строк 10 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Головуючий: суддя -