Рішення № 4118964, 06.02.2009, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа|річ| № 2-55\09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(резулятивна частина)

06.02. 2009 року м.Запоріжжя

Коммунарській районний суд у складі :

головуючого судді Семікіна В.В.

при секретарі Мітєвої Г.Л.,

за участю представника позивача Красільнікова Д.Ю.,

розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні справу|річ| за позовом : ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізького обласного управління до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізького обласного управління звернувся до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефір-Форм» з позовом, зазначивши наступне.

26 червня 2003 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії Запорізького обласного управління цього банку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1000.Згідного цього договору відповідач ОСОБА_1 одержав кредит на суму 50000 грв . на споживчі цілі на строк 12 місяців до 27 червня 2004 року .За користування кредитом було встановлено плату в розмірі 20% річних.

26 червня 2003 року між Запорізьким обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України» та ТОВ "Ефір-Форм" в особі директора Ленчука Ю. А. був підписаний договір поруки № 241, на підставі якого ТОВ "Ефір-Форм" зобов'язується виступити майновим поручителем ОСОБА_1 по кредитному договору № 1000 від 26 червня 2003 року та нести солідарну відповідальність з позичальником за виконання зобов'язань, згідно з вищезазначеним кредитним договором.

26 червня 2003 року на підставі договору поруки № 241 від 26 червня 2003 року, в забезпечення кредитного договору № 1000 від 26 червня 2003 року було укладено договір застави. Згідно п.1.2. договору застави в заставу надано товари в обігу, а саме медикаменти, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Свої зобов'язання за кредитним договором № 1000 від 26 червня 2003 року ОСОБА_1 не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Запорізьким облуправлінням "Ощадбанку", яка складає 66 619 ,59 коп., яку позивач просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів разом із судовими витратами.

Позивач уточнював свої вимоги та в останньому уточненні до позову просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість у розмірі 112 093,51 грв .,витрати по держмиту -1129,94 грв ., за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грв., припинивши дію кредитного договору .

Представник позивача|позовниця,позивачка| в судовому засіданні наполягав|настоював| на позові, уточнивши вимоги, просив стягнути суму заборгованості з ОСОБА_1., зазначивши , що ТОВ Ефір Форм є банкрутом, та надав по суті пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у суд не з.явився, був повідомлений належним чином про день та місце слухання справи згідно розписки про вручення судової повістки.

Тому суд визнав можливим розглянути справу без його участі у заочному порядку згідно ч.4 ст.169 ЦПК України.

Дослідивши докази, що є|наявний| в справі|речі| і вислухавши пояснення представника позивача, - суд вважає|лічить|, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі .

Так, судом встановлено , що 26 червня 2003 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії Запорізького обласного управління цього банку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1000.

(а.с.9 т.1)

Згідного цього договору відповідач ОСОБА_1 одержав кредит на суму 50000 грв . на споживчі цілі на строк 12 місяців до 27 червня 2004 року .За користування кредитом було встановлено плату в розмірі 20% річних.

26 червня 2003 року між Запорізьким обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України» та ТОВ "Ефір-Форм" в особі директора Ленчука Ю. А. був підписаний договір поруки № 241, на підставі якого ТОВ "Ефір-Форм" зобов'язується виступити майновим поручителем ОСОБА_1 по кредитному договору № від 26 червня 2003 року та нести солідарну відповідальність з позичальником за виконання зобов'язань, згідно з вищезазначеним кредитним договором. (а.с.10т.1)

26 червня 2003 року, на підставі договору поруки № 241 від 26 червня 2003 року, в забезпечення кредитного договору № 1000 від 26 червня 2003р. було укладено договір застави. Згідно п.1.2. договору застави в заставу надано товари в обігу, а саме медикаменти, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення Боржником зобов'язання, передбаченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність Поручителя. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Але згідно наданих документів, ТОВ «Єфір Форм» визнано банкрутом, тому з нього не можуть бути стягнуті солідарно суми заборгованості.

Свої зобов'язання за кредитним договором Позичальник не виконав, а саме своєчасно не погасив суму основного боргу та не сплатив відсотки по кредиту, чим порушив п. п. 3.2., З.4., 3.5, Договору.

За умовами Договору, а саме п. 3.6. передбачено, що у випадку порушення строків платежів за кредитом і відсотків за користування ним та виникнення простроченої заборгованості Позичальник зобов'язується сплачувати Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Законодавством, а також п. 2.3. Договору передбачено, що проценти виплачуються щомісяця до дня повернення грошових коштів за кредитним договором.

Не виконання Позичальником грошових зобов'язань призвело до порушення умов Договору та накладення штрафних санкцій Банком відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України відповідно до умов Договору та ч. З ст. 549 ЦК України у вигляді пені, яка нараховувалась у вигляді відсотків від суми несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за кожен день прострочення виконання.

Порядок сплати штрафних санкцій, у вигляді пені, за грошовими зобов'язаннями, регулюється крім Цивільного Кодексу України, спеціальним Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р.

Ст. 1 цього Закону передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовами Договору, а саме п. 3.6. та передбачено, що у випадку порушення строків платежів за кредитом і відсотків за користування ним та виникнення простроченої заборгованості Позичальник зобов'язується сплачувати Банку за кожен день прострочення платежу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на 120.03.2008 року у позичальника (відповідача ) існує заборгованість перед Банком в розмірі 112 093,51 грн. , яка розрахована з урахуванням відсотків і пені, що складається з :

суми несплаченого кредиту, яка складає 50 000 грн. 00 коп. ;

суми несплачених відсотків по кредиту - 46 377 грн. 65 коп. ;

заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту - 7 166 грн. 97

коп. ;

- заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 8 548 грн. 88 коп. .

Розрахунок перевірений судом ,відповідачем не оспорювався.

При розгляді справи суд враховує положення ч.4 ст.61 ЦПК України, згідно якого вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов,язковий для суду , що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому суд враховує наявність у справі вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2006 року , відносно якого ОСОБА_3 суджений за те, що працюючи директором ТОВ «Ефір-Форм» шахрайськими діями заволодів грошима ОСОБА_1 ,який узяв для цього споживчий кредит у ЗАТ «Ощадбанк» в розмірі 50000 грв.(а.с.33 т.2 )

Тобто суд вважає доведеним позивачем, що дії щодо отримання саме ОСОБА_1 споживчого кредиту від ЗАТ «Ощадбанку» мали місце .

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини ,встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини..

При цьому суд враховує, що рішенням Жовтневого районного суду від 26.04.2007 року по цивільній справі № 2-1273 відмовлено у позові ОСОБА_1 щодо визнання кредитного договору №1000 недійсним. Це рішення набрало законної сили, так як ухвалою Апеляційного суду Запорізької області залишено без змін .

Тому обставини щодо дійсності договору кредиту №1000 від 26 червня 2003 року, укладеного 26 червня 2003 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії Запорізького обласного управління цього банку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підлягають доказуванню.

Оцінивши докази у сукупності суд доходить до висновку, що відповідач, як винна особа у невиконанні взятих на себе зобов.язань по кредитному договору повинен нести відповідальність , тому з нього підлягає стягненню сума заборгованості за договором кредиту в розмірі - 112 093, 51 грв., а сам договір підлягає припиненню з дня винесення рішення.

Так як суд задовольняє позовні вимоги, з відповідачів у солідарному порядку підлягають стягненню судові витрати позивача, а саме : витрати по сплаченому держмиту пропорційно задоволеним вимогам, тобто у розмірі 1 120,93 грв., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -30 грв.

Керуючись ст. ст. керуючись ст. ст. 543, ч. З ст. 549, ч. 1 ст. 550, 554, 610, 611 ЦК України |, ст. ст. 212-215 ЦПК| України,-

ВИРІШИВ|розв'язав|:

Позов ВАТ "Державний ощадний банк України" - задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління р/р НОМЕР_1в ОПЕРВ Обласного управління Ощадбанку України м. Запоріжжя. МФО 313957, код ЄДРПОУ 02760363 суму заборгованості по кредитному договору № 1000 від 26 червня 2003 р. в розмірі 112 093 гривні 51 копійку.

Стягнути зОСОБА_1на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління р/р НОМЕР_1в ОПЕРВ Обласного управління Ощадбанку України м. Запоріжжя, МФО 313957. код ЄДРПОУ 02760363 судові витрати, а саме державне мито в розмірі 1120 гривень 93 копійки, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи в сумі 30 гривень.

Припинити дію кредитного договору № 1000 від 26 червня 2003 року, укладеного 26 червня 2003 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі начальника філії Запорізького обласного управління цього банку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з дня винесення рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення .Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: