Ухвала суду № 41189500, 31.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4794/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Зайця В.І.,Смоковича М.І.,Розваляєвої Т.С.,Чумаченко Т.А.,розглянувши заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» до Державної інспекції України з контролю за цінами, за участю прокуратури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції України з контролю за цінами № 99 від 13.12.2013 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін та припис № 95 від 13.12.2013 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, заступник Генерального прокурора України звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про допуск її до перегляду Верховним Судом України.

У заяві заявник вказує на те, що при розгляді справ з аналогічними правовідносинами, суд касаційної інстанції застосовує різні норми матеріального права, зокрема норми Закону України «Про підтвердження відповідності», що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 4 постанови від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» роз'яснив судам, що заява про перегляд рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року, про перегляд якої подана ця заява, предметом спору у справі є визнання протиправними та скасування рішення Державної інспекції України з контролю за цінами за порушення державної дисципліни цін та припису.

Натомість згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2008 року, на яку посилається заявник, предметом спору у справі є визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова щодо завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

З урахуванням описаного у даному випадку відсутня тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання.

Враховуючи наведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

у х в а л и в :

Відмовити заступнику Генерального прокурора України у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» до Державної інспекції України з контролю за цінами, за участю прокуратури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Сорока М.О.

Заяць В.С.

Розваляєва Т.С.

Смокович М.І.

Чумаченко Т.А.