Ухвала суду № 41189413, 29.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/800/56430/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області, Державного закладу "Сколівська районна санітарно-епідеміологічна станція", Виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області, Сколівської міської ради Львівської області, Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області, Відділу містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання дій та рішень суб'єктів владних повноважень протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року,

у с т а н о в и л а :

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області, Державного закладу "Сколівська районна санітарно-епідеміологічна станція", Виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області, Сколівської міської ради Львівської області, Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області, Відділу містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання дій та рішень суб'єктів владних повноважень протиправними та скасування рішень.

У своєму адміністративному позові позивач просить визнати незаконними та протиправними дії суб'єктів владних повноважень та скасування їх рішення щодо:

- надання Сколівським районним відділом земельних ресурсів громадянці ОСОБА_2 висновку № 183 від 10 березня 2006 року, яким погоджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0714 га для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1;

- надання Державним закладом "Сколівська районна санітарно-епідеміологічна станція" громадянці ОСОБА_2 висновку № 11/01 від 10 березня 2006 року щодо погодження проекту відведення земельної ділянки площею 0,0714 га для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1;

- надання Державним управлінням екології та природних ресурсів у Львівській області громадянці ОСОБА_2 висновку № 152/1 від 23 жовтня 2006 року щодо погодження проекту відведення земельної ділянки площею 0,0714 га для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1;

- надання Відділом містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області громадянці ОСОБА_2 висновку № 165 від 23 жовтня 2006 року щодо погодження проекту відведення земельної ділянки площею 0,0714 га для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1;

- прийняття Сколівською міською радою Львівської області рішення № 35 від 25 жовтня 2006 року про виділення та надання у приватну власність земельної ділянки для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року провадження у справі закрито у зв'язку із неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року скасована. Справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його рішення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В свою чергу, представник позивача ОСОБА_3 у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із ненаданням ОСОБА_1 доказів, які б підтверджували її право власності на незакінчене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0714 га, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції для встановлення права власності.

Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про направлення справи до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду виходив з того, що при наявності підстав, відсутність доказів про право власності позивача на незакінчене будівництво - житловий будинок по АДРЕСА_1, могла б бути підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог, які, насамперед, полягають у визнанні дій та рішень суб'єктів владних повноважень протиправними та скасування рішень щодо виділення та надання у приватну власність земельну ділянку для реконструкції насосної станції під житловий будинок громадянці ОСОБА_2.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки Львівського апеляційного адміністративного суду вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 12 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку із публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Стаття 18 КАС України передбачає підсудність місцевим загальним судам як адміністративним судам адміністративних справ, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулась в суд із вимогою визнати протиправними дії та рішення Відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області, Державного закладу "Сколівська районна санітарно-епідеміологічна станція", Виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області, Сколівської міської ради Львівської області, Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області, Відділу містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, Сколівської районної державної адміністрації Львівської області як суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що спір є публічно-правовим і підлягає розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції не встановлено правомірність прийнятих відповідачами рішень щодо погодження проекту відведення земельної ділянки площею 0,0714 га для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновок суду Львівського апеляційного адміністративного суду є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновку суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді М.О. Сорока

Т.А. Чумаченко