Ухвала суду № 41189391, 23.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року м. Київ К/800/35389/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро подорожей «Туризм.УА» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про скасування постанови,-

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро подорожей «Туризм.УА» звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про скасування постанови від 28.01.2013 № 13 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро подорожей «Туризм.УА» застосовано штраф у розмірі 14806,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення як такого, що прийняте за відсутності в діях позивача порушень норм статті 20 Закону України «Про Туризм» та статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області від 28.01.2013 № 13 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро подорожей «Туризм.УА» застосовано штраф у розмірі 14806,60 грн.

У поданій касаційній скарзі Інспекція з питань захисту прав споживачів у Рівненській області із посиланням на порушення судами норм матеріального права, просила скасувати оскаржувані рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро подорожей «Туризм.УА» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт від 18.01.2013 №000382.

Перевіркою встановлено наступні порушення в діяльності позивача:

- у договорах на туристичне обслуговування від 12.07.2012 №687, від 01.10.2012 №730, від 26.10.2012 №736, від 26.10.2012 №735 не зазначена необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація для споживачів про порядок оплати вартості туристичного обслуговування і форму розрахунку, що є порушенням вимог пункту 11 та пункту 12 статті 20 Закону України «Про туризм» та пункту 6 частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- у договорах на туристичне обслуговування від 12.07.2012 №687, від 01.10.2012 №730, від 26.10.2012 №736, від 26.10.2012 №735 відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про ціну (вартість) туристичного обслуговування у національній валюті України, що є порушенням пункту 11 статті 20 Закону України «Про туризм» та пункту 6 частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів»;

У подальшому, на підставі акта перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Рівненській області винесено постанову від 28.01.2013 №13 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро подорожей «Туризм.УА» застосовано штраф у розмірі 14806,60 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності з боку відповідача факту ненадання позивачем споживачам повної, достовірної, доступної та своєчасної інформації про туристичний продукт (в тому числі, щодо порядку оплати вартості туристичного обслуговування, форми розрахунку та ціни послуг у національній валюті).

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України тощо.

Відповідно до вимог частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про туризм» інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості в тому числі про ціну туристичних послуг.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про туризм» у договорі на туристичне обслуговування, окрім іншого, зазначаються вартість туристичного обслуговування і порядок оплати та форма розрахунку.

Пунктом 7 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог статті 20 Закону України «Про Туризм» та статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» стало твердження Інспекції про відсутність в окремих договорах, укладених між позивачем та споживачами, повної, достовірної, доступної та своєчасної інформації про туристичний продукт.

У той же час, судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, у тому числі договори від 12.07.2012 №687, від 01.10.2012 №730, від 26.10.2012 №736, від 26.10.2012 №735, встановлено, що останні містять усю передбачену чинним законодавством інформацію щодо туристичного продукту, який є предметом договорів.

Факт належного виконання позивачем покладених на нього законодавством обов'язків судами попередніх інстанцій також обґрунтовано показаннями свідків (осіб, які уклали з позивачем зазначені договори про туристичне обслуговування). Будучи допитаними, вказані особи пояснили, що ними отримано від позивача повну, достовірну, доступну та своєчасну інформації про придбаний ними туристичний продукт.

За таких обставин, вірним є висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставності тверджень Інспекції про ненадання позивачем споживачам повної, достовірної, доступної та своєчасної інформації про туристичний продукт (в тому числі, щодо порядку оплати вартості туристичного обслуговування, форми розрахунку та ціни послуги у національній валюті).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: