Ухвала суду № 41189168, 28.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року м. Київ К/800/39869/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 р.

у справі № 802/1687/13-а

за позовом Державного підприємства «Тульчинське лісомисливське господарство»

до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Тульчинське лісомисливське господарство» (далі - позивач, ДП «Тульчинське лісомисливське господарство») звернулось до суду з позовом до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - відповідач, Немирівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №00000102200 та №00000112200 в частині визначення основного платежу з податку на прибуток в сумі 33650грн., від 01.04.2013 року №0000271700. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Немирівська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДП «Тульчинське лісомисливське господарство», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Тульчинському районі проведено планову документальну перевірку ДП «Тульчинське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 11.03.2013 року №102/7/22/00991479.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.п. 198, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 58335,00 грн.; п.п.135.1, п.135.2 ст.135, п.п. 137.1.1 п. 137.1 ст.137, п.п.138.1.1п.138.1,п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на прибуток на 141578,00 грн.; п.п. 168.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168, п.176.2 ст.176 ПК України, що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб на 4933,93 грн.

На підставі акта перевірки та відповіді на заперечення податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №00000102200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 91681 грн., податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №00000112200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 176379 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 01.04.2013 року №0000271700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 700698,74 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду з грудня 2008 року по квітень 2009 року між ДП «Тульчинське лісомисливське господарство» та ПП «Агза-Ліс» було укладено ряд договорів поставки необробленої деревини та купівлі-продажу лісопродукції.

Відповідно до висновків акта перевірки, внаслідок здійснення господарських операцій з ПП «Агза-Ліс» позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 58335,20 грн. за листопад 2012 року.

Пунктом 102.1. ст.201 ПК України встановлено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи те, що планова документальна перевірка ДП «Тульчинське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства проводилась податковим органом за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року (тобто період спірних правовідносин щодо даної податкової декларації не охоплює періоду, за який була проведена перевірка), суди дійшли правильного висновку, що рішення про визначення податкового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість у сумі 58335 грн. прийняте податковим органом після спливу строку - 1095 днів, встановленого ст. 201 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №00000112200 в частині визначення основного платежу з податку на прибуток на суму 33650 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, оскільки в акті перевірки, який є єдиним документом, в якому фіксуються виявлені в ході перевірки порушення, не встановлено вищезазначеного порушення, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності у відповідача підстав для донарахування ДП «Тульчинське лісомисливське господарство» зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33650 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000271700 від 01.04.2013 року колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивач подавав до податкового органу розрахунки форми №1-ДФ за 1-4 квартали 2011 року та за 1- 4 квартали 2012 року, в яких самостійно визначив та задекларував свої податкові зобов'язання у сумі 509627,09 грн.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, відповідачем протиправно під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000271700 від 01.04.2013 року включено суму узгодженого податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо часткової обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області відхилити.

2.Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов