Ухвала суду № 41188768, 29.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2703/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

29 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю секретаря судового засідання: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В :

17.07.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, треті особи звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

13.10.2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява із запереченнями на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні треті особи підтримали доводи апеляційної скарги, позивач та його представник, в свою чергу, заперечили проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області № 2477412 від 22.05.2013 року проведено державну реєстрацію права спільної сумісної власності громадян ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2198 га, розташовану по АДРЕСА_1, та видано свідоцтво про право власності № 3765730 від 22.05.2013 року.

Підставою для проведення державної реєстрації стало рішення Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області № 171 від 19.04.2013 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), часткову зміну рішення", яким у список співвласників належної ОСОБА_4 земельної ділянки були включені ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, уточнено площу земельної ділянки із первісних 0,19 га до 0,2198 га, а також затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадян ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2198 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2198 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 02.04.2014 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області рішення № 171 від 19.04.2013 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), часткову зміну рішення" визнано протиправним і скасовано в цілому. Дана постанова набула законної сили 15.04.2014 року (а.с. 6-7).

В червні 2014 року позивач звернулася до реєстраційної служби Іллінецького РУЮ з письмовою заявою про скасування запису про державну реєстрацію права власності третіх осіб на земельну ділянку площею 0,2198 га, розташовану в АДРЕСА_1, проте листом реєстраційної служби Іллінецького РУЮ № 3.2-12/10 від 05.06.2014 року їй відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно до Державного реєстру прав.

На думку позивача такі дії державного реєстратора є протиправними та порушують його законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема: право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (ч. 1 ст. 19 Закону).

Відповідно до п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є, зокрема: інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно із п. 42 Порядку державний реєстратор у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи, основним документом, який підтверджував виникнення права власності земельної ділянки за третіми особами, реєстрація якого здійснена рішенням державного реєстратора № 2477412 від 22.05.2013 року, було рішення Паріївської сільської ради № 171 від 19.04.2013 року.

При цьому, рішенням Іллінецького районного суду від 02.04.2014 року рішення Паріївської сільської ради № 171 від 19.04.2013 року визнано протиправним і скасовано в цілому.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.п. 10, 16 п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно із п. 49-1 цього Порядку документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, може також вважатися рішення сільської ради щодо передачі (надання) земельної ділянки у власність або користування.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в разі формування земельної ділянки шляхом поділу або об'єднання раніше сформованих земельних ділянок заявник подає документ, що підтверджує виникнення права власності на раніше сформовану земельну ділянку (п. 59 цього Порядку).

Таким чином, колегія суддів робить висновок про те, що під час державної реєстрації права власності на земельну ділянку, особа, яка звертається із заявою обов'язково повинна додавати документ, на підставі якого виникло таке право.

Аналізуючи вище викладене, а також те, що згідно постанови суду рішення Паріївської сільської ради № 171 від 19.04.2013 року скасоване, тобто відсутній документ, який був підставою для проведення державної реєстрації права власності земельної ділянки та видачі свідоцтва про права власності третім особам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора № 2477412 від 22.05.2013 року про державну реєстрацію та свідоцтва про право власності № 3765730 від 22.05.2013 року, виданого на підставі вказаного рішення.

При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання реєстраційної служби Іллінецького РУЮ внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права спільної сумісної власності вказаних осіб на земельну ділянку по АДРЕСА_1, оскільки така процедура передбачена чинним законодавством, а отже суд не вважає доцільним визначати дії державного реєстратора на майбутнє.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора № 2477412 від 22.05.2013 року про державну реєстрацію та свідоцтва про право власності № 3765730 від 22.05.2013 року, виданого на підставі вказаного рішення є обгрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що рішення державного реєстратора № 2477412 від 22.05.2013 року про державну реєстрацію було прийняте на підставі рішення Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 18.11.1997 року, яким було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,19 га. по АДРЕСА_1, яке не було скасовано, з огляду на те, що ані власник, ані площа земельної ділянки не збігаються із даними свідоцтва про право власності № 3765730 від 22.05.2013 року. Тому, суд робить висновок про те, що рішення Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 18.11.1997 року не могло бути підставою для державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Таким чином, апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.