Ухвала суду № 41188673, 30.10.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"30" жовтня 2014 р. Справа № 817/1217/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Рожко М.М. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" квітня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просив суд визнати рішення відповідача про невизнання його інвалідом протиправним та нечинним. Також, просив зобов'язати відповідача направити повідомлення до органів Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі та інших органів, в які направлялося рішення (інформація) про не встановлення відносно позивача інвалідності відповідні повідомлення про скасування рішення МСЕК від 28.09.2012 року.

В обгрунтування вимог зазначав про незаконність процедури щодо переогляду та невідповідністю рішення про переогляд строку, встановленому для наступного переогляду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом не надано належної оцінки обставинам встановленим під час розгляду справи. Також, з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт посилається на порушення судом строків розгляду справи, безпідставного відхилення клопотань позивача та не вирішення питання про відвід судді.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, 1960 року народження, мешканець с.Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області, упродовж 2004-2013 років оглядався медико-соціальними експертними комісіями та визнавався інвалідом.

01.06.2010 року Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК ОСОБА_3 було визнано інвалідом загального захворювання за діагнозом "дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст." та встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.06.2013 року із зазначенням дати чергового переогляду - травень 2013 року. Вказані обставини підтверджуються актом огляду у МСЕК №805/3 та не заперечуються сторонами.

Висновком Рівненської обласної спеціалізованої ЛКК від 08.09.2012 №530 визнано, що захворювання ОСОБА_3 пов"язане з наслідками Чорнобильської катастрофи від 27.06.2012 року.

В свою чергу, Рокитнівською райлікарнею, 14.09.2012 року направлено ОСОБА_3 на МСЕК (вих.№48 від 14.09.2012) для повторної перекомісії, яке отримано Рівненською обласною МСЕК №2 17.09.2012 (вх.№1 від 17.09.2012).

Згідно даних акту №210, 28.09.2012 року Рівненська обласна МСЕК №2 оглянула ОСОБА_3, а 27.10.2012 прийнято експертне рішення: група інвалідності ОСОБА_3 не встановлена, про що повідомлено позивача листом від 28.11.2012 №719 та роз'яснено право оформити медичні документи на МСЕК для повторного огляду у разі погіршення стану здоров'я, яке суттєво обмежуватиме життєдіяльність (підтвердженого епікризами лікувальних закладів області).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновків, що оспорюване рішення Рівненської обласної МСЕК №2 відповідає критеріям правомірності, прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Проте, колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Так, ст.3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 N875-XII (далі - Закон N875-XII) передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005 N2961-IV (далі - Закон N2961-IV), медико-соціальна експертиза - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

За змістом ст.7 зазначеного Закону, медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, інвалідів (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров'я та дітей-інвалідів проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв'язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.

Медико-соціальні експертні комісії, зокрема, визначають: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана інвалідом однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір інваліда. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності; види трудової діяльності, рекомендовані інваліду за станом здоров'я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою інваліда (крім випадків, коли інваліда визнано недієздатним); причинний зв'язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою.

Медико-соціальні експертні комісії: встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації; складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми; вивчають виробничі, медичні, психологічні, екологічні, соціальні причини виникнення інвалідності, її рівня і динаміки та беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності серед повнолітніх осіб, удосконалення реабілітаційних заходів; забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, інвалідів; вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про повнолітніх осіб, яких визнано інвалідами.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

В свою чергу, процедура проведення медико-соціальної експертизи визначена Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 N1317 (далі - Положення №1317).

Відповідно до п.3 Положення №1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

З змістом п.22 Положення №1317 повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.

Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 01.06.2010 року Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК було визнано інвалідом загального захворювання за діагнозом "дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст." та встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.06.2013 року із зазначенням дати чергового переогляду - травень 2013 року (а.с. 195).

Як при розгляді справи в суді першої інстанції, так і при апеляційному розгляді справи представником відповідача не надано доказів того, що позивач звертався з відповідною заявою про проведення повторного огляду до закінчення дати, визначеної в акті МСЕК №805/3.

Відсутні такі дані і в направленні Рокитнівської райполіклініки від 14.09.2012 року, оскільки згідно п.15 даного направлення, підставами для направлення на МСЕК позивача зазначено - закінчення строку інвалідності-повторна перекомісія, що не відповідає Положенню №1317 (а.с.143).

Висновки суду першої інстанції про те, що підставою для дострокового огляду ОСОБА_3 Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 стали висновки Рівненської обласної спеціалізованої ЛКК від 08.09.2012 №530 яким встановлено причинний зв'язок інвалідності ОСОБА_3 з Чорнобильською катастрофою, не відповідають фактичним обставинам справи. Окрім того, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції голова обласної МСЕК №2 Єлєсін І.В., допитаний судом в якості свідка пояснив, що питання причинного зв'язку інвалідності ОСОБА_3 з Чорнобильською катастрофою, не розглядалося комісією згідно направлення від 14.09.2012 року.

Отже, у відповідача були відсутні законні підстави, визначені п.22 Положенням №1317 та п.13 Положення про обласну МСЕК №2, для повторного огляду ОСОБА_3 згідно направлення від 14.09.2012 року.

Окрім того, згідно з п.17 Положення №1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Зі змісту акту №210 Рівненської обласної МСЕК №2 експертизу розпочато 17.09.2012 року (у день надходження направлення). В свою чергу, датою огляду зазначено 28.09.2012 року, а датою закінчення експертного висновку - 27.11.2012 року (а.с.139), а тому посилання суду першої інстанції на те, що 27.10.2012 року прийнято рішення про не встановлення групи інвалідності, є безпідставним та не узгоджується зі змістом акту огляду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 видано довідку №20 про те, що він оглядався 28.09.2012 року обласною МСЕК №2 і за результатами не визнаний інвалідом (а.с.180), зазначені обставини викладено і в листі, який направлено позивачу 28.11.2012 року (а.с.45).

Пунктом 20 Положення №1317 передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Механізм встановлення груп інвалідності врегульовано Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за №1295/20033 (далі - Інструкція №561).

З матеріалів справи та пояснень голови обласної МСЕК №2 Єлєсіна І.В. встановлено, що після проведеного 28.09.2012 огляду, ОСОБА_3 було направлено на додаткові обстеження, отже, в день огляду, комісія не приймала остаточне рішення щодо інвалідності позивача, оскільки такі відомості не заносилися до акту №210 та відповідний протокол комісії не вівся.

Згідно протоколу засідання комісії від 05.10.2012 року, які підписуються головою, членами комісії і засвідчуються печаткою вбачається, що згідно рішення комісії, групу інвалідності ОСОБА_3 не встановлено.

Проте, в цьому ж протоколі (в графі рішення МСЕК) зроблено запис про направлення позивача до Державного закладу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України"(а.с.194) згідно п.24 Положення №1317.

За змістом вказаного пункту, в особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Відповідно до направлення, ОСОБА_3 перебував у вказаному закладі з 18.10.2012 року по 26.10.2012 року та згідно із консультативним висновком Державного закладу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" №5945, на даний час відсутні підстави для встановлення ОСОБА_3 групи інвалідності (а.с.144).

З огляду на викладене, висновки Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 про не встановлення ОСОБА_3 групи інвалідності на підставі огляду МСЕК №2 28.09.2012 року не відповідають фактичним обставинам справи та Положенню №1317.

При розгляді справи в апеляційній інстанції, голова обласної МСЕК №2 не зміг пояснити розбіжності, зазначені в акті огляду, протоколі та довідці №20.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, як встановлено під час розгляду справи та підтверджено належними доказами, відповідач при прийнятті направлення від 14.09.2012 року та при проведенні огляду ОСОБА_3 діяв з порушенням Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 N1317 та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за №1295/20033.

Посилання суду першої інстанції на те, що оспорюване рішення Рівненської обласної МСЕК №2, як акт індивідуальної дії вичерпало свою дію, оскільки рішенням Рівненської обласної МСЕК №2 від 28.02.2013 ОСОБА_3 було визнано інвалідом захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, за діагнозом "дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст.ст." та встановлено третю групу інвалідності з 08.02.2013 довічно, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, довідка №20, яку видано на підставі рішення Рівненської обласної МСЕК №2 було направлено до управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області, де позивач перебуває на обліку та отримує відповідні виплати у зв"язку з встановленою групою інвалідності, що потягло відповідні наслідки.

Отже, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову не звернув уваги на вказані обставини, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, та є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не призведе до відновлення порушеного права в повному обсязі, а тому відповідно до вимог статей 7,8,11, ч.4 ст.112, ст.162 КАС України, самостійно обирає спосіб захисту порушеного права позивача, який буде гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб"єктів владних повноважень та визнає протиправним рішення Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 про невизнання ОСОБА_3 інвалідом на підставі огляду від 28.09.2012 року.

Також, зобов"язує Рівненську обласну медико-соціальну експертну комісію №2 відкликати з управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області довідку №20 щодо невизнання ОСОБА_3 інвалідом на підставі огляду від 28.09.2012 року, яку було направлено відповідачем 28.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" квітня 2014 р. скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним рішення Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 про невизнання ОСОБА_3 інвалідом на підставі огляду від 28.09.2012 року.

Зобов"язати Рівненську обласну медико-соціальну експертну комісію №2 відкликати з управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області довідку №20 щодо невизнання ОСОБА_3 інвалідом на підставі огляду від 28.09.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "31" жовтня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_2

3- відповідачу Рівненська обласна медико-соціальна експертна комісія №2 вул.Чорновола,79,м.Рівне,33000

4-представнику позивача ОСОБА_6 АДРЕСА_1 -

5 - голові Рівненської обласної МСЕК № 2 Єлесін І.В. вул. Словацького, 10, м. Рівне, 33028,