Постанова № 41188416, 22.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1716/13-а

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Голбан К.В.,

за участю представника відповідача Марьяненко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів та Міністерства доходів та зборів України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ценфинторг-Юг» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступник - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області), Державної податкової служби України (правонаступник - Міністерство доходів та зборів України) про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

10.04.2013р. ТОВ «Ценфинторг-Юг» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС, в якому просило визнати неправомірними дії ДПІ щодо не реєстрації податкової накладної від 14.03.2013 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язати ДПІ зареєструвати цю податкову накладну та визнати її такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ за відсутністі будь-яких законних підстав відмовила в реєстрації спірної податкової накладної, чим фактично заблокувала роботу програми подання електронних документів.

Ухвалами Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року та 04.06.2013 року до участі у справі були залучені у якості відповідачів - Державну податкову службу України (яка в той час реорганізовувалася) та Міністерство доходів та зборів України (як правонаступника ДПС України).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Ценфинторг-Юг» задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПС України щодо відмови у прийнятті податкової накладної від 14.03.2013р. №1. Визнано податкову накладну від 14.03.2013 р. №1, доставлену до Державної податкової служби України 26.03.2013р., такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представниками ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області та Міністерства доходів та зборів України подано апеляційні скарги, в яких зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просять скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача, яка підтримала апеляційні скарги та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «Ценфинторг - Юг» та відповідач - ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва уклали договір про визнання податкових документів №3008 від 03.02.2011 р.

26.03.2013р. позивачем, засобами електронного зв'язку, для проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, була направлена податкова накладна №1 від 14.03.2013 року, яку не було прийнято Центральним порталом прийому звітності ДПС України та не було зареєстровано з посиланням на те, що місцезнаходження юридичної особи продавця, вказане у цьому документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Не погоджуючись з такими діями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідачів та відсутності будь-яких помилок у поданій позивачем спірній податковій накладній.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує з приписів п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Як вбачається зі змісту п.201.10 ст.201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно до п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно із п.9 Постанови КМУ №1246 від 29.12.2010 року «Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, підставою для неприйняття спірної податкової накладної Центральним порталом прийому звітності ДПС України визначено - «наявність помилок», т.б. невідповідність місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі.

Суд апеляційної інстанції, уважно дослідивши матеріали справи та спірну податкову накладну №1 від 14.03.2013 року, цілком погоджується з вказаною вище позицією податкового органу, з огляду на наступне.

Так, згідно із положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які. відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як встановлено з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ценфинторг-Юг», як юридична особа, зареєстровано за адресою: 54055, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Севастопольська, будинок 66-Б.

Зазначена вище юридична (податкова) адреса підприємства позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: витягами з Єдиного Державного реєстру ЮО та ФОП серії АБ №058664 (а.с.14,16,17) та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 19.06.2008р. серії А01 №124157 (а.с.15).

Така ж сама адреса була вказана і самим позивачем у позовній заяві та у довереності від 03.01.2012р. (а.с.4,18).

Проте, як вбачається з уважно дослідженої судом 2-ї інстанції спірної податкової накладної від 14.03.2013 року №1 (а.с.12), виписаної продавцем ТОВ «Ценфинторг-Юг» на адресу покупця - ТОВ «Енерго Альтернатива» на виконання договору купівлі-продажу від 14.03.2013р., в ній, в графі «Місцезнаходження (податкова адреса)» самим позивачем було зазначено неповну адресу: вул.Севастопольська, будинок 66-Б, Миколаївська область, 54055.

Тобто, у даній податковій накладній позивач, зазначаючи свою податкову адресу, фактично не вказав «місто Миколаїв», чим допустився помилки.

Судовою колегією з матеріалів справи також встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців будь-які зміни щодо місцезнаходження ТОВ «Ценфинторг - ЮГ» не вносились і останній, в свою чергу, у встановленому законом порядку не повідомляв орган Державної податкової служби про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, за вказаних обставин та з урахуванням приписів п.п.201.1,201.10 ст.201 ПК України і п.9 Постанови КМУ №1246 від 29.12.2010 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що податковим органом, в даному випадку, в зв'язку із виявленою помилкою в адресі місцезнаходження підприємства, було цілком правомірно відмовлено в прийнятті та реєстрації спірної податкової накладної від 14.03.2013 року №1.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що в свою чергу, в даному випадку, і було зроблено представником відповідача при розгляді цієї справи в суді 2-ї інстанції.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову окружного суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області та Міністерства доходів та зборів України - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ценфинторг-Юг» - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко