Постанова № 41188409, 22.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 815/926/14

Категорія: 8.3.1

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу медичної фірми "Вікторія" ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом медичної фірми "Вікторія" ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

07.02.2014р. медична фірма "Вікторія" ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000262208 від 24.01.2014 року про донарахування податку на додану вартість на суму 3705грн. та штрафних санкцій на суму 657грн.; частково №0000272208 від 24.01.2014 року в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем на суму 239223грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 2,0грн., загалом на суму 239225грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 08.11.2013р. по 05.12.2013р. на підставі направлень №000967/905 від 05.11.2013р., №000966/904 від 05.11.2013р., №000506/922 від 06.11.2013р., №000507/923 від 06.11.2013р., №000620/960 від 07.11.2013р., №000621/961 від 07.11.2013р., відповідно до п.77.1, п.77.4 ст.77 гл.8 розділу III Податкового кодексу України, плану проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка медичної фірми “Вікторія” ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої був складений акт від 09.01.2014р. №7/15-32-22-08/13917243. /т.1 а.с.9-41/

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 , п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.14.1.11 ст.14, пп.135.5.4. п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138 п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 247273грн., в т.ч.: 1 квартал 2011р. на 215953грн., 2 квартал 2011р. на 3220грн., 3 квартал 2011р. на 17967грн., 4 квартал 2011р. на 10133грн.; п.198.3, п.198.4, п.198.5, 198.6 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в розмірі 3705грн., у т.ч. по періодам: у березні 2011р. - 1083грн., у листопаді 2011р. - 1230грн., у лютому 2012р. - 1392 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.01.2014 року №0000262208 про донарахування податку на додану вартість на суму 3705грн. та штрафних санкцій на суму 657грн., №0000272208 про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 247273грн. та штрафних санкцій на суму 2,0грн. /т.1 а.с.65-67/

Разом з тим, згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На думку перевіряючих, в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем до складу валових витрат у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток підприємств віднесено витрати без підтверджуючих документів по придбаним товарам: ПП «Прогресфарм» (33137689) - 762006,0грн., МТК Медичний центр (21633086) - 101806,0грн., внаслідок чого встановлено завищення валових витрат в розмірі 863812,0грн.

Відповідно до декларацій з податку на прибуток наданих для перевірки встановлено, що МФ "Вікторія" ЛТД (у вигляді ТОВ) врахувало до складу витрат суму оренди без підтверджуючих документів по підприємству ТОВ "Група управління бізнесом" (код 35992950) на загальну суму - 101 177,44грн. без ПДВ. у т.ч. по періодам: у 2 кварталі 2011 року на суму 14000грн. без ПДВ. у 3 кварталі 2011року на суму 43115,35грн. без ПДВ. у 4 кварталі 2012 року на суму 44062,06грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 01.01.2011р. між позивачем та ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.» укладено договір №41/11-ОД купівлі-продажу лікарських засобів від 01.01.2011р. на поставку лікарських засобів і виробів медичного призначення.

На підтвердження реальності здійснення правочину позивачем надані: видаткові накладні на поставку товару, які підписані обома сторонами договору, прибуткові накладні за період здійснення господарської операції з поставки товару за 1 кв. 2011року, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р., платіжні доручення на загальну суму 182680,91грн. за період з 01.01.2011р по 31.03.2011р. (1 кв. 2011р).

03.01.2008р. між позивачем та ПП «Прогресфарм» укладений договір купівлі-продажу №1/01/2008 від 03.01.2008р. на поставку лікарських засобів і виробів.

На підтвердження реальності здійснення правочину позивачем надані: видаткові накладні, прибуткові накладні за період 1 квартал 2011 року, які підписані обома сторонами договору, акт звірки взаємних розрахунків, платіжні доручення на загальну суму 948549,83грн. за період з 01.01 2011р. по 31.03.2011р. (за 1 кв.2011р.).

16.05.2011р. між позивачем (суборенда тор) та ТОВ «Група управління бізнесом» (орендатор) був укладений договір суборенди №ПР/МП- 01 від 16.05.2011р. про надання в оренду нежитлового приміщення.

На підтвердження реальності здійснення правочину позивачем надані: акти прийому-передачі робіт (наданих послуг) за 2,3,4 кв.2011р., на суму 101177,44грн. без ПДВ та разом з реєстром, платіжні доручення які застосовувалися в розрахунках з даним контрагентом за фактично надані послуги за оренду приміщення у період з 01.06.2011р. по 31.01.2012р. на загальну суму 139240,0 грн.

В своєму позові позивач визнав, що порушення, вказані в пункті 1 розділу 4 «Висновку» акту перевірки відбулися частково, а саме заниження податку на прибуток було у 3 кварталі 2011 року та склало - 8050грн., які добровільно сплачені ним відповідно до платіжного доручення №862 від 07.02.2014р. /т.2 а.с.220/ Тому позивач обґрунтовано просить частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0000272208 від 24 січня 2014 року на суму 239223грн. та штрафних санкцій на суму 2,0грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 24.01.2014 року №0000262208 про донарахування податку на додану вартість на суму 3705 грн. та штрафних санкцій на суму 657 грн. слід зазначити наступне.

18.12.2009р. між МФ ТОВ "Вікторія" ЛТД та ТОВ «Вітапак» укладено договір поставки №18/12-09 від 18.12.2009р. щодо отримання лікарських засобів.

На підтвердження реальності здійснення правочину позивачем надані: податкові накладні у т.ч. по періодам 16 березня 2011р. - 1083грн., за №466; 17 листопада 2011р. - 1230грн., за №2208; 09 лютого 2012р. - 1392грн. за №192; видаткові накладні: №ВП - 0000191 від 09.02.2012р., №ВП - 0000473 від 16.03.2011р., ВП-0002210 від 17.11.2011р., платіжні доручення за період з 04.04.2011р. по 26.07.2011р. , з 21.11.2011р. по 31.01.2012р., з 28.03.2012р. по 21.05.2012р.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає правомірним формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Вітапак», у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи порушив норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу медичної фірми "Вікторія" ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) – задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000262208 від 24.01.2014 року про донарахування податку на додану вартість на суму 3705грн. та штрафних санкцій на суму 657грн., №0000272208 від 24.01.2014 року в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем - на суму 239223грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 2,0грн., загалом на суму 239225грн.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький