Ухвала суду № 41188401, 22.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 815/8339/13-а

Категорія: 8.3.3

Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Одесліфт" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області, Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання нечинними та скасування відмов у реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05.12.2014р. товариство з додатковою відповідальністю "Одесліфт" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області, Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання нечинними та скасування відмов Державної фіскальної служби України в реєстрації податкових накладних ТДВ “Одесліфт”, зобов’язання вважати прийнятими та зареєстрованими податкові накладні та зобов’язати утриматися від вчинення дій, направлених на некоректну обробку інформації.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року позов задоволений частково; визнано нечинними та скасовано відмови Державної фіскальної служби України в реєстрації податкових накладних товариства з додатковою відповідальністю “Одесліфт” № 17 від 09.09.2013 року, № 58 від 25.10.2013 року, № 117 від 25.10.2013 року, № 63 від 26.10.2013 року, № 126 від 28.10.2013 року, № 10 від 31.10.2013 року, № 12 від 31.10.2013 року, № 146 від 31.10.2013 року, № 152 від 31.10.2013 року, № 156 від 31.10.2013 року, № 158 від 31.10.2013 року, № 161 від 31.10.2013 року, № 163 від 31.10.2013 року, № 208 від 31.10.2013 року, № 28 від 07.11.2013 року, № 52 від 14.11.2013 року; зобов’язано Міністерство доходів і зборів України вважати прийнятими та зареєстрованими податкові накладні ТОВ “Одесліфт” протягом відповідних операційних днів коли їх було надіслано, а саме: № 17 від 09.09.2013 року – 17.09.2013 року, № 58 від 25.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 117 від 25.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 63 від 26.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 126 від 28.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 10 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 12 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 146 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 152 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 156 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 158 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 161 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 163 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 208 від 31.10.2013 року – 07.11.2013 року, № 28 від 07.11.2013 року – 19.11.2013 року, № 52 від 14.11.2013 року – 19.11.2013 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області як платник податків з 05.04.1996 року за № 8089 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. /а.с.65-66/

З метою реєстрації податкових накладних № 17 від 09.09.2013 року, № 58 від 25.10.2013 року, № 117 від 25.10.2013 року, № 63 від 26.10.2013 року, № 126 від 28.10.2013 року, № 10 від 31.10.2013 року, № 12 від 31.10.2013 року, № 146 від 31.10.2013 року, № 152 від 31.10.2013 року, № 156 від 31.10.2013 року, № 158 від 31.10.2013 року, № 161 від 31.10.2013 року, № 163 від 31.10.2013 року, № 208 від 31.10.2013 року, № 28 від 07.11.2013 року, № 52 від 14.11.2013 року в період з 09.09.2013 року по 14.11.2013 року /а.с.33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63/ позивач відправляв повідомлення до Міністерства доходів і зборів України за допомогою електронного програмного забезпечення “MeDoc”.

Міністерство доходів і зборів України відмовило позивачу в прийнятті податкових накладних у зв’язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг вказане в документі не відповідає інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. /а.с.34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64/

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 01.01.2012 р. підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1. ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246).

П.8 Порядку №1246 закріплено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Пунктом 9 Порядку №1246 встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у прийнятті податкової накладної, а саме: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Згідно з абз. 2 п. 201.1 ст. 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, відноситься місцезнаходження юридичної особи - продавця.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При цьому законодавством не передбачено порядку та послідовності зазначення реквізитів графи "місцезнаходження (податкова адреса) продавця".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судовим розглядом встановлено, що в податкових накладних № 17 від 09.09.2013 року, № 58 від 25.10.2013 року, № 117 від 25.10.2013 року, № 63 від 26.10.2013 року, № 126 від 28.10.2013 року, № 10 від 31.10.2013 року, № 12 від 31.10.2013 року, № 146 від 31.10.2013 року, № 152 від 31.10.2013 року, № 156 від 31.10.2013 року, № 158 від 31.10.2013 року, № 161 від 31.10.2013 року, № 163 від 31.10.2013 року, № 208 від 31.10.2013 року, № 28 від 07.11.2013 року, № 52 від 14.11.2013 року зазначене місцезнаходження (податкова адреса) продавця, ТДВ “Одесліфт”, а саме: вулиця Отамана Чепіги, будинок 34, Суворовський район, місто Одеса, Одеська область, 65003.

Місцезнаходження ТДВ “Одесліфт” відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 457616 /а.с.65-66/, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ /а.с.67-76/ та довідки АА № 731677 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) /а.с.77-78/ є: 65003, місто Одеса, Суворовський район, вулиця Отамана Чепіги, будинок 34.

Отже, адреса позивача, яка зазначена в спірних податкових накладних повністю співпадає з адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, що під час проведення планової виїзної перевірки ТДВ “Одесліфт” з 11.06.2013 року по 03.07.2013 року, за результатами якої відповідач склав акт №12/22-03/03336031 від 05.07.2013 року, не встановлено жодних порушень, пов’язаних з невідповідністю місцезнаходження юридичної особи. (/а.с.84-115/

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України – залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький