Ухвала суду № 41188374, 30.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 р.Справа № 820/15070/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Кулікової С.В., першого відповідача - Жовтої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 820/15070/14

за позовом Приватного підприємства "ТИН"

до Харківської митниці Міндоходів , Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "ТИН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів (далі по тексту - Харківська митниця, перший відповідач), Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДКСУ в Харківській області, другий відповідач), в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської Служби України у Харківській області на користь Приватного підприємства "ТИН" 107727 гривень 83 коп., в тому числі: 87010,83 грн. податку на додану вартість та 20716,87 грн. мита, надміру сплачених митних платежів; судові витрати позивача стягнути з Державного бюджету України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 820/15070/14 адміністративний позов Приватного підприємства "ТИН" до Харківської митниці Міндоходів, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення суми задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської Служби України у Харківській області на користь Приватного підприємства "ТИН"(61020, м. Харків, пр. Постишева, 99 Код ЄДРПОУ 33605661) 107727 гривень 83 коп. (сто сім тисяч сімсот двадцять сім гривень 83 коп.) в тому числі: 87010,83 грн. податку на додану вартість та 20716,87 грн. мита, надміру сплачених митних платежів.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ТИН" (61020, м. Харків, пр. Постишева,99 Код ЄДРПОУ 33605661) витрати зі сплати судового збору у розмірі 215,46 грн. (двісті п'ятнадцять гривень 46 коп.).

Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 820/15070/14, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначив, що однією з передумов повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих бюджету митних та інших платежів на підставі заяви декларанта про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, є прийняття митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом. Оскільки митним органом після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею Міндоходів рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, не приймалось, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ТИН» 107 727,83 грн. податку на додану вартість та 20 716,87 грн. мита як надміру сплачених митних платежів.

Крім того, вказує, що суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з Державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму податків і зборів, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Стверджує, що в пакеті документів, які надавалися до заяви ПП «ТИН», були відсутні документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. З документів, які надавалися позивачем, неможливо встановити факт надмірної сплати та визначення зайво внесеної суми переплати, а тому задоволення судом першої інстанції позовних вимог ПП «ТИН» про стягнення надмірно сплачених платежів є безпідставним та необґрунтованим.

Представник першого відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 820/15070/14, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Зазначив, що Харківською митницею у спірних відносинах не вжито жодних передбачених законом дій щодо підготування висновку про повернення позивачеві надмірно сплачених коштів, а лише надано письмову відповідь про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України. Вказує, що рішеннями судів першої та другої інстанції по справі № 820/12830/13-а, які набрали законної сили, було чітко досліджено та не спростовано першим відповідачем факт сплати позивачем сум грошових коштів відповідно до рішень, прийнятих Харківської митницею про коригування митної вартості товарів та визначених позивачем як помилково та/або надміру сплачених. Враховуючи викладене, вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення надміру сплачених коштів на користь ПП «ТИН» з Державного бюджету.

Представник другого відповідача в судове засідання не прибув, другий відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що другий відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, подав клопотання про розгляд справи без участі свого представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника другого відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та першого відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Приватне підприємство "ТИН", через декларанта під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції за укладеним з резидентом КНР компанією Tianshui DRB Traiding Co., Ltd., Китай, м. Tianshui контрактом № UA2012DRB-02 від 01.06.2012 р. (додатковою угодою від 27.12.2012р. до вказаного контракту термін дії контракту збільшений до 31. 12.2013р.) подав до Харківської обласної митниці вантажну митну декларацію № 807100000/2013/027183 від 12.06.2013 р., а також декларацію митної вартості за формою ДМВ-1 на товар "Підшипники роликові конічні, із сталі, клас точності "0", призначені для використання в сіпьгосптехніці: 32006Х/2007106 -300шт , 32007Х/2007107- 50 шт, 32008Х/2007108- 200 шт.; 32928/2007928- 40 шт., 30230/7230- 20 шт, 30304/7304- 350 шт, 30305/7305- 900 шт, 301307/27307-400 шт, 31308/27308-200шт.; 31310/27310 -370шт.; 31312/27312 -50шт.; 31313/27313 -90шт.; 31315/27315 -20шт.; 97506 -10шт.; 32209/127509 -350шт.; 32212В/67512 -800шт., 97515 -10шт ; 32304/7604 -300шт.; 32305/7605 -350шт.; 32316В/27616 -40шт.; 32322/7622 -10шт ; 57707 -80 шт.; 27709 -300шт.; 7718 -310шт ; К-LМ11949/К-LМ11910/7804 -1000шт ; 7805 -1000 шт., 807813 - 600 шт.; 7815 -800 шт.; 7909-600 шт.; 27911 -150 шт.; 32006Х/2007106-200 шт.; 32007Х/2007107 - 50 шт.; 32008Х/2007108 -200 шт.; 32928/2007928 -30 шт.: 30230/7230 -20 шт.; 30304/7304 - 250 шт.; 30305/7305 - 600 шт.; 31307/27307 -300 шт.; 31308/27308 -150 шт., 31310/27310 -270 шт , 31312/27312 -50 шт.; 31313/27313 -70 шт.; 31315/27315 -20 шт., 97506 -10шт.; 32209/127509 -250шт.; 32212Н/67512 -600 шт., 97515 -10 шт.; 32304/7604 -200шт.; 32305/7605 -250 шт.; 32316В/27616 -30 шт., 32322/7622 -10 шт. ; 57707 -60шт , 27709 -200шт.; 7718 -240 шт ; 807813-500 шт.; 7815 -600 шт., 7909 -300шт ; 27911 -100шт., в яких визначив митну вартість товару за основним методом у розмірах 85777,81дол. США. (відповідно до Специфікації № 4 від 12.04.2013р.) (а.с.22-24).

Разом із вказаною вантажною митною декларацією, позивачем було надано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких зазначений у графі 44 ВМД.

Харківською обласною митницею було відмовлено позивачеві у митному оформленні товару за ціною договору, визначеною позивачем, та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим першим відповідачем прийнято рішення №07000003/2013/001135/2 від 12.06.2013 р. про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товару до 112923,60 дол. США (а.с.21).

13.06.2013р. позивачем було подану нову митну декларацію № 807100000/2013/027539, у якій розраховано ПДВ в розмірі 102594,82 грн., що становить 20% від задекларованої суми в розмірі 512674,08 грн. та мито у розмірі 24413,05 грн., а також додатково нараховано ПДВ в розмірі 87010,83 грн. та мито у розмірі 20716,87 грн. від суми, визначеної органом доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001135/2 від 12.06.2013р. (а.с.22-24).

Вказані сум ПДВ були в повному обсязі сплачені позивачем до бюджету, що підтверджується банківськими виписками.

Не погодившись із вказаним рішенням про коригування митної вартості, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 р., скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товару від 12.06.2013 р. № 807000003/2013/001135/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00737 від 12.06.2013 р. (а.с.9-16).

ТОВ "ТИН" звернулось до Харківської митниці Міндоходів із заявою №22/07 від 22.07.2014 року про повернення надмірно сплачених коштів (ПДВ) у розмірі 107727,70 грн., відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за № 1097/14364 (а.с.18-20).

Харківською митницею Міндоходів 08.08.2014 року за вих.№06.1/01-12/6068 було надано відповідь на адресу позивача, якою повідомлено, що дія вищезазначеного Порядку не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Однак, жодного висновку щодо повернення надміру сплачених позивачем коштів або відмови у поверненні митним органом вказаний лист не містить.

Не погодившись з такими діями першого відповідача, вважаючи суму в розмірі 107727 гривень 83 коп., в тому числі: 87010,83 грн. податку на додану вартість та 20716,87 грн. мита, такою, що сплачена надміру, ПП «ТИН» звернулось до суду з даним позовом про стягнення вищевказаної суми з Державного бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки позивач у спірних відносинах діяв згідно вимог законодавства, підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів відсутні, що, на думку суду першої інстанції, свідчить про допущення першим відповідачем протиправної бездіяльності щодо нерозгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та невчинення дій щодо його повернення, та є підставою для задоволення вимог про стягнення спірної суми надміру сплачених коштів на користь позивача з Державного бюджету.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за № 1097/14364 (далі по тексту - Порядок № 618).

В силу приписів пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618, повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Відповідно до п.2, п.3 та п.6 розділу ІІІ вказаного Порядку визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Згідно з п.7 розділу ІІІ цього ж Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку №618 передбачено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, відбувається за наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ТИН" звернулось до Харківської митниці Міндоходів із заявою №22/07 від 22.07.2014 року про повернення надмірно сплачених коштів (ПДВ) у розмірі 107727,70 грн., до якої було додано повний пакет документів, який вимагається Порядком №618.

Харківською митницею Міндоходів 08.08.2014 року за вих.№06.1/01-12/6068 було надано відповідь на адресу позивача, відповідно до якої було вказано, що дія порядку №618 не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Однак, жодного рішення щодо повернення надміру сплачених позивачем коштів або відмови у поверненні митним органом вказаний лист не містить.

Разом з тим, враховуючи вищевикладене, колегія суддів відмічає, що Порядком № 618 не встановлено обмежень щодо походження переплати, як-то встановлення надмірної сплати митних платежів судовим рішенням про визнання протиправним рішення митного органу, на підставі якого такі платежі було здійснено.

Колегія суддів зауважує, що під час розгляду справи митним органом не ставилося під сумнів відповідність поданих документів вимогам Порядку №618, а також перевищення сплаченого податку в сумі, яку просить стягнути позивач, та перерахування зазначених коштів позивачем до Державного бюджету України.

Як вбачається зі змісту відповіді, кошти внесені на рахунок митниці в якості застави у розмірі 107 727,70 грн. перераховано до Держбюджету України. Фактично відмова позивачу в поверненні спірної суми мотивована тим, що дія Порядку № 618 не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Також було вказано на відсутність в резолютивній частині постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року по справі № 820/12830/13-а рішення суду щодо повернення надміру сплачених коштів з Держбюджету України (а.с.39, 40).

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання першого відповідача на невідповідність поданого позивачем пакету документів вимогам Порядку № 618 та неможливість встановити з поданих ПП «ТИН» документів факту надмірної сплати митних платежів, оскільки такі обставини не були підставою для відмови позивачеві у поверненні сплачених коштів.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що приписами Порядку №618 передбачено в якості підстав для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплаченого податку лише невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку, або відсутність переплати.

У зв'язку з цим, оскільки вказані обставини в даному випадку відсутні, позивач діяв згідно вимог законодавства, колегія суддів вказує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та невчинення дій щодо його повернення.

Також, враховуючи відсутність спору про суму переплати податку, яка встановлена судовим рішенням, що набуло законної сили, та протиправну бездіяльность митного органу щодо неподання висновку про повернення суми надміру сплаченого податку, з метою вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів позивача в сфері публічно-правових відносин, колегія суддів погоджується з висновком про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь Приватного підприємства "ТИН" 107727,83 коп., в тому числі: 87010,83 грн. податку на додану вартість та 20716,87 грн. мита, надміру сплачених митних платежів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності своїх дій у спірних відносинах не довів.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження Харківської митниці Міндоходів, про те, що дія Порядку №618 не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених та інших платежів, оскільки в даному випадку спірні відносини виникли не щодо виконання судового рішення про повернення помилково та/або надмірно сплачених та інших платежів, а з приводу здійснення митним органом дій щодо повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами за заявою підприємства.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно було подано заяву про повернення коштів до Харківської митниці Міндоходів саме згідно з Порядком №618, який повинен застосовуватись у спірних відносинах.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на практику Верховного Суду України (№ 21-439а13 від 17.12.2013, № 21 -29а14 від 15.04.2014), оскільки правовідносини з приводу яких приймалися зазначені постанови Верховного Суду України не є подібними спірним та врегульовано митним законодавством, яке станом на час виникнення спірних відносин не є діючим.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 820/15070/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.11.2014 р.