Ухвала суду № 41188091, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9797/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттрейдсервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірним рішення та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірним рішення та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період із 04 по 09 вересня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої, 09 вересня 2013 року, складено акт № 350/26-55-22-07/38149285 про результати документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Лідер-Єн" (далі - ТОВ "Перший Лідер-Єн") за червень 2013 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2013 року у розмірі 239118,00 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі акту перевірки, 24 вересня 2013 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 239118,00 грн. за основним платежем та у розмірі 119559,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишено без змін.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перевірку проведено на підставі наказу від 30 серпня 2013 року № 1267, копію якого разом із направленням на проведення перевірки вручено особисто під розписку уповноваженому представнику позивача 04 вересня 2013 року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ за червень 2013 року ґрунтується на тому, що господарські операції за участю позивача та ТОВ "Перший Лідер-Єн" не мали реального характеру. У ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від підприємства-постачальника, що, за переконанням відповідача, свідчить про те, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентом, не мали на меті настання реальних наслідків. Тобто, вказані правочини є нікчемними.

Зі змісту акту перевірки у ході розгляду справи судом з'ясовано, що інформація щодо порушень позивачем норм податкового законодавства ґрунтується на обставинах, виявлених у ході проведення перевірки/вчинення дій, направлених на проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ "Перший Лідер-Єн". В акті перевірки міститься інформація щодо правовідносин ТОВ "Перший Лідер-Єн" із третіми особами.

Поряд з цим, у ході перевірки, як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідачем не надано належної оцінки правовідносинам ТОВ "Перший Лідер-Єн" із позивачем. Зокрема, не проведено аналізу первинної документації позивача, складеної за результатами вказаних фінансово-господарських правовідносин.

Подання платником податків до контролюючого органу усіх належних чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Нікчемність договору поставки та безтоварність спірних господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Перший Лідер-Єн" відповідач обумовлює неможливістю проведення зустрічної звірки вказаного товариства.

Однак, неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не є імперативною ознакою протиправності його діяльності та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що 21 лютого 2013 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Перший Лідер-Єн", як постачальником, укладено договір поставки товарів № 21022013МС, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупцю сировину для виробництва комбікормів (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар.

На підтвердження виконання умов договору поставки представниками позивача надано суду копії специфікації до договору видаткових та податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, банківських виписок з рахунку позивача, податкової звітності позивача, реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, представниками позивача надано копії первинних документів на підтвердження подальшого використання придбаного позивачем у ТОВ "Перший Лідер-Єн" товару у господарській діяльності, а саме: договорів, видаткових та податкових накладних.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1-198.3 ст. 198, п.п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про необґрунтованість висновку відповідача про заниження позивачем ПДВ та, як наслідок, протиправність та необхідність скасування прийнятого ним оскаржуваного рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.