Постанова № 41187722, 30.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2014 року № 826/14671/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Огурцова О.П., у порядку письмового провадження вирішив справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Корпорація «КРТ»

до Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця)

про визнання рішення протиправним,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.09.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» звернулося до суду із позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) про визнання рішення протиправним.

В обґрунтування позовних вимог зазначав що відповідачем було неправомірно узгоджене ТУ продукції залізничного транспорту України, виробником якої є АТ «Механіка» яка не відповідає технічним нормам та умовам, тоді як продукція, виробником якої є ТОВ «Корпорація КРТ» узгоджена у встановленому Галузевим стандартом ГСТУ 32.0.10.019-97 порядку. Вказаним рішенням відповідач порушує інтереси та права позивача.

Просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної адміністрації залізничного транспорту про погодження технічних умов ТУ У 27.3-23721759-001:2007 «Клема пружна КП-1 проміжного скріплення КПП-1» ТУ У 27.3-23721759-002:2007 «Анкер закладний до пружного скріплення СБ-3», ТУ У 27.3-23721759-003:2007 «Вкладиш підпружиний ізолюючий до проміжного скріплення КПП-1 (СБ-3) для рейок Р65, Р50», ТУ У 27.3-23721759-004:2007 «Прокладки підрейкові до проміжного скріплення КПП-1 (СБ-3)» для рейок Р65, Р50» та змін до них.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, свої доводи мотивував аналогічно викладеному у позовних вимогах. У подальшому просив справу розглянути у порядку письмового провадження його участі та позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, суду надав письмові заперечення, в яких вказав, що в Укрзалізниці відсутні акти проведення експертизи продукції залізничного транспорту , виробником якої є АТ «Механіка» та рішення про узгодження ТУ якої є предметом даного позову, проте вважає їх наявність необов'язковою, оскільки експертиза проводиться на договірних умовах із розробником продукції. Також, зазначає, що на ТУ відсутні погодження із СЕС. Просив, між іншим, провадження у справі закрити, оскільки, на його думку, оскаржуване рішення не є актом індивідуальної дії, у розумінні норм КАС України. Також, суду надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження у його відсутності.

Ухвалою суду від 20.10.2014 у задоволенні клопотання Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) щодо закриття провадження у справі, відмовлено.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» (ЄДРПОУ 37786903), яке зареєстроване за адресою: м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, буд. 144.

ТОВ «Корпорація КРТ» є виробником скріплень проміжних типу КПП-5, які виготовляються за ТУ У 35.2-30268559-118:2009 та його елементів: клема пружна типу КП-5.2, що виготовляється згідно з ТУ У 35.2.-30268559-039:2007, прокладки підрейкові типів ПРП-2.1, ПРП-3.2, ПРП -2.11, що виготовляється згідно ТУ У 35.2-30268559-080:2007, вкладиші ізолюючі підпружні типу ВІП-65.1, ВІП-65.11, що виготовляється згідно ТУ У 35.2-302668559-049:2007, а також анкеру закладного для пружинних колійних скріплень КПП-5 згідно ТУ У 35.2-30268559-070:2007.

Відповідач - Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця) є юридичною особою - органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінінфраструктури, який здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу, та здійснює свої повноваження у відповідності до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996 за № 262.

Укрзалізниця, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює, зокрема, придбання рухомого складу і контейнерів, забезпечення їх капітального ремонту та модернізації на підприємствах, розташованих як на території України, так і за її межами.

У 2012 році Державним підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзалізничпостач» були проведені відкриті торги на закупівлю товарів за кодом 30.20.4 - частини залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу, кріплення та арматура і їх частини, механічне устаткування для керування рухом (клема пружна, прокладка підрейкова, вкладиш підпружний ізолюючий або еквівалент - 2502000 од.).

Втім, конкурсна пропозиція ТОВ «Експозиція» (яке запропонувало продукцію ТОВ «Корпорація КРТ» - позивача у даній справі) була відхилена замовником торгів ДП «Укрзалізничпостач» у зв'язку із невідповідністю технічних умов продукції вимогам замовника.

Державною адміністрацією залізничного транспорту погоджено технічні умови продукції, а саме, 27.3-23721759-001:2007 «Клема пружна КП-1 проміжного скріплення КПП-1» ТУ У 27.3-23721759-002:2007 «Анкер закладний до пружного скріплення СБ-3», ТУ У 27.3-23721759-003:2007 «Вкладиш підпружиний ізолюючий до проміжного скріплення КПП-1 (СБ-3) для рейок Р65, Р50», ТУ У 27.3-23721759-004:2007 «Прокладки підрейкові до проміжного скріплення КПП-1 (СБ-3)» для рейок Р65, Р50» та зміни до них.

Позивач із рішенням відповідача про погодження технічних умов та зміни до них не згоден та вважає, що відповідачем порушуються його права, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам вважає, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення, з огляду на наступне.

Згідно норм ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Правові та організаційні засади стандартизації в Україні визначені Законом України «Про стандартизацію», дія якого спрямована на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері та який регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, державні органи, а також на відповідні громадські організації.

У розумінні ч.1 вказаного Закону у ньому терміни вживаються у такому значенні:

- стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим.

- технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Щодо погодження ТУ із санітарно -епідеміологічною службою (СЕС), то суд вважає встановленим наступне.

Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 за № 247, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за N 4/5195.

Із аналізу норм вказаного Порядку вбачається, що висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи є обов'язковим для реєстрації технічних умов.

Як вбачається із титульних аркушів ТУ, на них наявне погодження МОЗ із зазначенням їх номерів та підтверджено печатками та підписом Головного державного санітарного лікаря Хмельницької області.

Таким чином, доводи позивача є декларативними та спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

Що стосується правомірності рішення про узгодження ТУ продукції, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов на продукцію (вироби, матеріали, речовини тощо), процеси, послуги та змін до ТУ встановлені ДСТУ 1.3:2004 «Національна стандартизація. Правіша побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов» зі зміною № 1.

Отже, згідно п.3.2 ДСТУ 1.3:2004, технічні умови розробляють ініціативно або на замовлення, якщо: нема національних стандартів на розроблювану продукцію; потрібно конкретизувати, доповнити або підвищити вимоги чинних стандартів на дану продукцію, розширення асортименту (в таких ТУ мають бути лише вимоги, які відмінні від установлених цими стандартами, не повторюючи вже регламентованих норм та положень).

Технічні умови розробляють на: один конкретний вид продукції; декілька однорідних видів продукції - групу однорідної продукції (групові ТУ) (п.3.3 ДСТУ).

Погодження та прийняття ТУ визначено в розділі 5 ДСТУ 1.3:2004.

Так, п.5.1.2 розділу 5 ДСТУ визначено, що підприємство (організація) розробник зобов'язана погодити проект ТУ із замовником, яким у даних правовідносинах виступає Укрзалізниця (відповідач у даній справі).

Оформлення погодження регламентоване нормами п.5.1.10 розділу 5 ДСТУ 1.3.2004.

Технічні умови, крім того, підлягають реєстрації та узгодженню згідно встановленого Галузевим стандартом України - Стандартизація та сертифікація на залізничному транспорті «Порядок узгодження, затвердження та реєстрації технічних умов на продукцію для залізничного транспорту України» (ГСТУ 32.0.10.019-97), затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 17.04.1998 № 134.

Вимоги цього стандарту поширюються на технічні умови, розроблені на продукцію для залізничного транспорту і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій Міністерства транспорту України, а також для підприємств, які випускають продукцію для залізничного транспорту, незалежно від форм власності і відомчої належності.

Відповідно до ч. 1 Галузевого стандарту, він поширюється на технічні умови, які розробляють на продукцію (послуги) для залізничного транспорту, а також на зміни до них. Стандарт встановлює порядок узгодження, затвердження, реєстрації ТУ, їх обліку та зберігання. Цей стандарт розроблено у розвиток і доповнення ДСТУ 1.3.

У розділі 5 ГСТУ 32.0.10.019-97 викладений порядок узгодження технічних умов продукції залізничного транспорту, а саме:

Організація-розробник направляє затверджені згідно з вимогами розділу 4 ТУ на узгодження в Укрзалізстандарт (п.5.1).

Після затвердження з Укрзалізстандартом організація-розробник направляє ТУ на узгодження з замовником (основним споживачем - Укрзалізницею). Узгодження ТУ з Укрзалізницею оформляють підписом керівника відповідного Головного управління під грифом «УЗГОДЖЕНО» або окремим документом, при цьому під грифом «УЗГОДЖЕНО» зазначають номер і дату документа. Аналогічно оформляються підписи керівників інших організацій, що узгоджують ТУ. Якщо в ТУ відсутні посилання на діючі правила перевезень, або якщо продукція, що підлягає транспортуванню, не відповідає цим правилам, то ТУ повинні узгоджуватись з Міністерством транспорту України у встановленому порядку. Узгодження ТУ з органами державного нагляду є обов'язковим для будь-якої продукції (послуги), для якої її виготовлення, приймання, транспортування, зберігання, експлуатація, ремонт, утилізація може загрожувати життю та безпеці майна, порушенню вимог охорони оточуючого природного середовища. Винятком можуть бути найпростіші вироби, які не мають у собі складових частин, що рухаються, не підключені до електричної мережі і т. ін. Необхідність узгодження ТУ з іншими зацікавленими організаціями за наявності в них вимог, що відносяться до їх компетенції, визначає організація-розробник за узгодженням з замовником. ТУ, що розробляються за ініціативою, підлягають узгодженню в порядку, що встановлено у цьому стандарті.(пп.5.1-5.8)

Згідно п. 5.9 ГСТУ 32.0.10.019-97 зміни до ТУ узгоджують з організаціями, що раніше узгоджували ТУ, та до компетенції яких вони відносяться..

Таким чином, необхідною умовою для узгодження ТУ є попереднє їх затвердження, яке регламентоване розділом 4 ГСТУ 32.0.10.019-97.

Отже, відповідно до п. 4.1 Галузевого стандарту, ТУ, що пройшли експертизу в Укрзалізстандарті, затверджує організація-розробник ТУ.

Затвердження ТУ оформляють підписом посадової особи, якій надано це право, під грифом «ЗАТВЕРДЖУЮ» на титульному листі документу (п.4.2).

Тобто, затвердженню підлягають лише ті ТУ, які пройшли експертизу в ДП «Укрзалізстандарті» у порядку згідно розділу 3 ГСТУ 32.0.10.019-97.

Організація-розробник направляє на експертизу проект ТУ до Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті Міністерства транспорту України(п.3.1).

У судовому засіданні встановлено та підтверджено, окрім пояснень представника позивача письмовими доказами, що знаходяться у справі, а саме, листом ДП бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті «Укрзалізстандарт», у якому зазначено, що ТУ У 27.3-23721759-001:2007, ТУ У 27.3-23721759-002:2007, ТУ У 27.3-23721759-003:2007 та ТУ У 27.3-23721759-004:2007 (виробник АТ «Механіка») не проходили експертизу.

Також, у письмових запереченнях представник відповідача визнав факт відсутності в Укрзалізниці актів проведення експертизи в ДП «Укрзалізстандарті» усіх ТУ У, посилаючись на норми п.3.5 ГСТУ 32.0.10.019-97, який зазначає, що Укрзалізстандарт проводить експертизу на договірний умовах із розробником.

Втім суд, критично ставиться до вказаних доводів відповідача, оскільки із аналізу норм Галузевого стандарту - ГСТУ 32.0.10.019-97 вбачається що вони передбачають певну послідовність дій при погодженні ТУ, є імперативними, тобто виключають можливість проведення узгодження ТУ на продукцію підприємств залізничного транспорту України без попереднього проведення експертизи ДП «Укрзалізстандарті» .

Інших доказів правомірності узгодження відповідачем ТУ У 27.3-23721759-001:2007 «Клема пружна КП-1 проміжного скріплення КПП-1» ТУ У 27.3-23721759-002:2007 «Анкер закладний до пружного скріплення СБ-3», ТУ У 27.3-23721759-003:2007 «Вкладиш підпружиний ізолюючий до проміжного скріплення КПП-1 (СБ-3) для рейок Р65, Р50», ТУ У 27.3-23721759-004:2007 «Прокладки підрейкові до проміжного скріплення КПП-1 (СБ-3)» для рейок Р65, Р50» та змін до них, суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 163-165, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ» до Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) про визнання рішення протиправним - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної адміністрації залізничного транспорту про погодження технічних умов ТУ У 27.3-23721759-001:2007 «Клема пружна КП-1 проміжного скріплення КПП-1» ТУ У 27.3-23721759-002:2007 «Анкер закладний до пружного скріплення СБ-3», ТУ У 27.3-23721759-003:2007 «Вкладиш підпружиний ізолюючий до проміжного скріплення КПП-1 (СБ-3) для рейок Р65, Р50», ТУ У 27.3-23721759-004:2007 «Прокладки підрейкові до проміжного скріплення КПП-1 (СБ-3) для рейок Р65, Р50» та змін до них.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов