Постанова № 41187701, 21.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 жовтня 2014 року 11:59 №826/11793/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Мазур А.С. та Кротюка О.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України

до

Державної казначейської служби України

про

визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України про:

визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України;

зобов’язання Державної казначейської служби України вчинити дії, які передбачені Законом України «Про гарантії щодо виконання судових рішень», а саме перерахувати кошти у сумі 46 481,00 грн. на рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду;

зобов’язання Державної казначейської служби України виплатити компенсацію в розмірі 3% річних від несплаченої суми – 557,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог частини шостої статті 4 Закону України «Про гарантії щодо виконання судових рішень» не виконав наказ Господарського суду міста Києва від 11.07.2008, виданий на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2008 №29/112, про стягнення коштів на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України.

Державна казначейська служба України проти позову заперечила мотивуючи тим, що наказ Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 був повернутий до органів державної виконавчої служби, оскільки згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про гарантії щодо виконання судових рішень» дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державна установа.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2008 №29/112 позовні вимоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України (далі за текстом – Фонд) до державного науково-виробничого підприємства «Агрогаз» про стягнення боргу у розмірі 46 481,00 грн. - задоволено в повному обсязі.

Господарським судом міста Києва на виконання названого рішення суду видано наказ від 11.07.2008 №29/112.

Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві постановою від 18.04.2013 відкрито виконавче провадження №37571173 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 про стягнення з державного науково-виробничого підприємства «Агрогаз» боргу у сумі 46 481,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок розгляду скарг Фонду щодо невиконання рішення суду та наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №2/112, ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 №29/112 та від 17.02.2014 №29/112 скарги Фонду на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві задоволені в повному обсязі.

При цьому, в ухвалах Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 №29/112 та від 17.02.2014 №29/112 вказано на порушення відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві вимог статті 4 Закону України «Про гарантії щодо виконання судових рішень», а саме не надіслання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відповідного виконавчого документу.

Листом відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 04.02.2014 №6647 до Державної казначейської служби України надіслано наказ Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112.

Разом з тим, листом від 11.06.2014 відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві просив повернути оригінал наказу для подальшого повторного направлення до органів казначейства України із відповідними копіями матеріалів відновленого виконавчого провадження.

Державна казначейська служба України листом від 01.08.2014 №5-08/5466-17677 повернула наказ Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Враховуючи, що наказ Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 не виконаний Державною казначейською службою України протягом встановленого чинним законодавством строку, Фонд вважає дану бездіяльність протиправною, тому звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про гарантії щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

З матеріалів справи вбачається, що Державна казначейська служба України листом від 01.08.2014 №5-08/5466-17677 повернула наказ Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві з тих підстав, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про гарантії щодо виконання судових рішень» дія цього закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України (код ЄДРПОУ 00013764) має організаційно-правова форму - інші організаційно-правові форми.

Проаналізувавши статутні положення Фонду, порядок формування коштів Фонду, колегія суддів дійшла висновку, що Фонд не є державним органом у розумінні Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади».

Отже, Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України є небюджетною установою.

Відтак є необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності у позивача статусу державного органу і відсутності підстав для виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 згідно із приписами Закону України «Про гарантії щодо виконання судових рішень».

Додатково суд наголошує на тому, що обов’язок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів із виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 згідно із приписами Закону України «Про гарантії щодо виконання судових рішень» визначено також в ухвалах Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 №29/112 та від 17.02.2014 №29/112, які набрали законної сили.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 з всіма необхідними документами на його виконання перебував на виконанні у Державній казначейській службі України з 04.02.2014 по 01.08.2014.

Відповідачем не заперечувалось, що у період перебування наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 в Державній казначейській службі України, останньою жодних дій із виконання судового рішення вчинено не було.

З огляду на викладене, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовна вимога Фонду про визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України із виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 відповідно до приписів Закону України «Про гарантії щодо виконання судових рішень».

Одночасно, враховуючи, що Державна казначейська служба України листом від 01.08.2014 №5-08/5466-17677 повернула оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 №29/112 відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, то вимоги про зобов’язання Державної казначейської служби України вчинити дії із перерахування коштів та виплати компенсації є передчасними через відсутність виконавчого документа у відповідача.

А тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 72 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позо задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Суддя Мазур А.С.

Суддя Кротюк О.В.