Постанова № 41187556, 03.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2014 року № 826/13118/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «РАДИКАЛ»

до

Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про

визнання протиправною (незаконною) та скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 20 серпня 2014 року № 1293-ЦД-1-Е, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 вересня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство «РАДИКАЛ» (далі – ВАТ «РАДИКАЛ», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправною (незаконною) та скасування постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 20 серпня 2014 року № 1293-ЦД-1-Е (далі – оскаржувана постанова).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, оскільки після застосування ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2002 р. (справа № 24/142-б) до ВАТ «РАДИКАЛ» процедури санації, повноваження наглядової ради акціонерного товариства після її застосування припинилися. А виходячи з приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керуючий санацією не має повноважень на прийняття рішення про переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну.

З цих підстав, на думку позивача, виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 23.12.2013 р. № 3796-ЦД-1-Е, за невиконання якого на ВАТ «РАДИКАЛ» оскаржуваною постановою накладено штрафну санкцію в розмірі 102 000,00 грн., є неможливим.

За вказаних обставин, позивач вважає що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправною (незаконною) та скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – відповідач) подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 р. № 1470 не встановлено будь-яких виключень чи обмежень щодо застосування санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів до боржника після введення процедури санації по справі про визнання його банкрутом.

Також, на думку відповідача, порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника.

Крім того, відповідач зазначає, що з моменту винесення ухвали про введення процедури санації: зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

Як наслідок, на переконання відповідача, оскільки приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що керуючий санацією зобов'язаний здійснювати й інші передбачені законодавством повноваження, керуючий санацією має право прийняти рішення про переведення існування випуску акцій із документарної в бездокументарну.

За вказаних обставин, відповідач вважає, що оскаржувана постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів прийнята ним у відповідності до вимог чинного законодавства.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв’язку з неявкою в судове засідання 24.09.2014 р. представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Уповноваженою особою Комісії – директором Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було встановлено порушення ВАТ «РАДИКАЛ» вимог законодавства про цінні папери, а саме: ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме, нездійснення емітентом переведення випуску акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування, про що 23 грудня 2013 року прийнято Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 3796-ЦД-1-Е (далі – Розпорядження № 3796-ЦД-1-Е).

Вказаним вище Розпорядженням № 3796-ЦД-1-Е емітенту був встановлений строк для усунення порушень законодавства про цінні папери (24.02.2014 р.) та письмового повідомлення уповноваженої особи Комісії про виконання цього розпорядження (24.02.2014 р.).

На підставі доручення директора Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.03.2014 р. № 28-ЦД-1 у відношенні Відкритого акціонерного товариства «РАДИКАЛ» встановлено ознаки порушення емітентом вимог п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: невиконання Розпорядження № 3796-ЦД-1-Е від 23.12.2013 р. про усунення порушень законодавства про цінні папери (термін виконання до 24.02.2014 р.), про що Уповноваженою особою Комісії порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношення ВАТ «РАДИКАЛ», що оформлено Постановою про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 18.07.2014 р.

Вказаною постановою керівнику (або повноважному представнику) ВАТ «РАДИКАЛ» приписувалось з’явитись на підписання акта про правопорушення на ринку цінних паперів та надання до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (03680, м. Київ, вул. Горького, 51, кім. 802) письмових пояснень « 05» серпня 2014 року о 10 год. 10 хв.

Отримавши вказану вище постанову, позивач 31 липня 2014 року підготовив та направив на адресу Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Письмові пояснення (по Розпорядженню № 3796-ЦД-1-Е від 23.12.2013 р.) (розгляд – 05.08.2014 р.), в яких повідомив відповідача про неможливість виконання емітентом вимог, викладених в Розпорядженні № 3796-ЦД-1-Е та в яких просив Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку переглянути вказане розпорядження.

Після надходження на адресу відповідача (надійшли за вх. № 8553 від 04.08.2014 р.) письмових пояснень представника ВАТ «РАДИКАЛ», Уповноваженою особою Комісії встановлено, що станом на 05 серпня 2014 року Відкритим акціонерним товариством «РАДИКАЛ» не усунено порушення вимог ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», що свідчить про невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 23.12.2013 р. № 3796-ЦД-1-Е, про що складено Акт № 1220-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів від 05.08.2014 р.

На підставі вказаного вище акту Уповноваженою особою Комісії прийнято Постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 05.08.2014 р., якою вирішено, що розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні Відкритого акціонерного товариства «РАДИКАЛ» відбудеться 20 серпня 2014 року о 09 год. 48 хв.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення на ринку цінних паперів та надані письмові пояснення, Уповноважена особа Комісії встановила, що Відкрите акціонерне товариство «РАДИКАЛ» (свідоцтво № 609/1/97 від 11.07.1997 р. про випуск 108 738 штук простих іменних акцій невизначеної форми існування номінальною вартістю 1,05 грн. на загальну суму 114 174,90 грн.) не виконало Розпорядження Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери № 3796-ЦД-1-Е від 23.12.2013 р., чим порушило вимоги законодавства про цінні папери, та прийняла Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1293-ЦД-1-Е від 20 серпня 2014 року.

Вказаною вище постановою на Відкрите акціонерне товариство «РАДИКАЛ» за невиконання Розпорядження Комісії про усунення порушень законодавства про цінні папери № 3796-ЦД-1-Е від 23.12.2013 р. накладено штрафну санкцію у розмірі 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 000 грн.

Крім того, у відношенні Відкритого акціонерного товариства «РАДИКАЛ» винесено Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 20.08.2014 р. № 553-ЦД-1-Е.

Незгода з Постановою № 1293-ЦД-1-Е від 20.08.2014 р. обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Відкритого акціонерного товариства «РАДИКАЛ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР (далі – Закон № 448/96-ВР), Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI (далі – Закон № 514-VI), Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі – Закон № 2343-XII), Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 16.10.2012 р. № 1470, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 р. за № 1855/22167 (далі – Правила № 1470) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначені Законом № 448/96-ВР.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 448/96-ВР (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 7 Закону № 448/96-ВР, здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Приписами п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 8 ст. 11 Закону № 448/96-ВР за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Комісії щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів передбачена відповідальність у вигляду штрафу у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 7, 8, 9, 11, 12, 13 Закону № 448/96-ВР, з метою вдосконалення процедури правозастосування на ринку цінних паперів, враховуючи вимоги законодавства, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку затверджені Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій.

Правила № 1470 визначають порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів (п. 1 розділу I Правил № 1470).

Розгляд справ про правопорушення, вчинені на території України, здійснюється згідно з цими Правилами (п. 3 розділу I Правил № 1470).

Згідно з п. 1 розділу VII Правил № 1470 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі.

Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Відповідно до пп. 1 п. 3 розділу VII Правил № 1470 у справі про правопорушення уповноважена особа приймає рішення про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Приписами п. 1 розділу XIV Правил № 1470 розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Крім того, Закон № 2343-XII встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до норм ст. 28 Закону № 2343-XII під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника.

Згідно з ч. 4 ст. 28 Закону № 2343-XII з моменту винесення ухвали про введення процедури санації зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов'язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

У відповідності до ч. 5 ст. 28 Закону № 2343-XII керуючий санацією має право:

- звертатися до господарського суду в передбачених цим Законом та Господарським процесуальним кодексом України випадках;

- розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством;

- укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші правочини (договори);

- подавати заяви про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними.

З-поміж обов’язків керуючого санацією, визначених частиною шостою статті 28 Закону № 2343-XII, керуючий санацією зобов'язаний також здійснювати й інші передбачені законодавством повноваження.

Також, приписами ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону № 2343-XII визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

З аналізу вказаних вище норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що мораторій не поширюється на такий вид притягнення до відповідальності, як за невиконання розпорядження Комісії.

А тому, дія мораторію не звільняє від обов'язку виконання загальнообов'язкових розпоряджень, які виносить Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі і розпоряджень Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Дія мораторію не звільняє від відповідальності за порушення адміністративно-господарської діяльності, тобто за порушення вимог діючого законодавства.

Також, виходячи з обов’язків керуючого санацією, визначених ч. 6 ст. 28 Закону № 2343-XII, де керуючий санацією зобов'язаний здійснювати й інші передбачені законодавством повноваження, а відповідно до приписів п. 14 ч. 2 ст. 33 Закону № 514-VI, де прийняття рішення про форму існування акцій належить до виключної компетенції загальних зборів, які є вищим органом акціонерного товариства (ч. 1 ст. 32 Закону № 514-VI), яке зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори) (ч. 2 ст. 32 Закону № 514-VI), суд вважає, що у позивача є можливість зібрати загальні збори.

Крім того, позивачем суду не надано достовірних даних стосовно здійснення ним всього комплексу заходів, направлених на недопущення правопорушення.

За вказаних обставин, виходячи з того, що порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника та дійшовши висновку про можливість скликання позивачем загальних зборів, суд приходить до висновку про обґрунтованість встановлення відповідачем порушень позивачем вимог законодавства про цінні папери, яке оформлено в вигляді Розпорядження № 3796-ЦД-1-Е, за невиконання якого на емітента правомірно накладено штрафну санкцію в розмірі 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення позовних вимог ВАТ «РАДИКАЛ» у суду немає.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому чинним законодавством та в рамках закону прийняв правовий акт індивідуальної дії.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв’язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 1 836,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «РАДИКАЛ» відмовити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «РАДИКАЛ» судовий збір у розмірі 1 836,00 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко