Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
28 жовтня 2014 р. №820/17515/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,
за участі:
представника позивача - Демського В.Ю.,
представника відповідача - Гуди К.П.,
розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №7720302203 від 14 жовтня 2014 року про визначення ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1 450760,00 грн. - основний платіж, 725380,00 грн. - штрафні санкції.
В обґрунтування позову зазначив, що висновки акта перевірки про нереальність господарських операцій, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача. Вважає, що у зв'язку із наведеним, винесене податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та правомірність дій контролюючого органу. Вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.09.2014р., на підставі наказу №1903 від 19.09.2014р., фахівцями відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "КОМПВТОРМЕТ" за квітень 2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р. (т.1 а.с.8-26).
Згідно висновків акта перевірки №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р. контролюючим органом виявлено порушення позивачем положень ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України, в результаті чого останнім занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 1450760,00 грн. за квітень 2014 року.
19.08.2014р. до Державного реєстру було внесено зміни, згідно яких ТОВ "Вторметалінвест" було перейменовано на ТОВ "КОМПВТОРМЕТ".
На підставі висновків акта перевірки №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №7720302203 від 14.10.2014р. (а.с.6-7), яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 2176140,00 грн., з яких 1450760,00 грн. - за основним платежем та 725380,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись із висновками акту перевірки №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р. та з винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням №7720302203 від 14.10.2014р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
По суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.
Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.
Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.
Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З аналізу первинних документів, наданих позивачем до суду (т.2 а.с.9-250, т.3 а.с. 1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-178), вбачається наступне.
Між ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" та ТОВ "КОМПВТОРМЕТ" укладено договір поставки №17022014 від 17 лютого 2014 року. Згідно умов зазначеного договору постачальник (ТОВ "КОМПВТОРМЕТ") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ"), а покупець оплатити товар на умовах, оговорених у Договорі. Найменування товару: Алюмінієвий сплав. Ціна, кількість, якість, вартість та асортимент товару який поставляється вказується у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору №17022014 від 17 лютого 2014 року виписані наступні видаткові накладні: №РН-0000043 від 04.04.2014р., № РН-0000044 від 04.04.2014р., №РН-0000076 від 07.04.2014р., №РН-0000077 від 07.04.2014р., №РН-0000082 від 08.04.2014р., №РН-0000102 від 10.04.2014р., №РН-0000103 від 10.04.2014р., №РН-0000112 від 11.04.2014р., №РН-0000144 від 14.04.2014р., №РН-0000155 від 15.04.2014р., №РН-0000167 від 16.04.2014р., №РН-0000168 від 16.04.2014р., №РН-0000166 від 16.04.2014р., №РН-0000165 від 16.04.2014р., №РН-0000227 від 22.04.2014р., №РН-0000236 від 23.04.2014р., №РН-0000238 від 23.04.2014р., №РН-0000237 від 23.04.2014р., №РН-0000245 від 24.04.2014р., №РН-0000285 від 28.04.2014р., №РН-0000286 від 28.04.2014р., №РН-0000287 від 28.04.2014р., №РН-0000306 від 30.04.2014р.
Розрахунок між суб'єктами господарювання здійснювалися згідно наступних платіжних доручень: №4312 від 29 квітня 2014 року на суму 700000,00 грн. в т.ч. ПДВ 116666,67 грн.; №4308 від 28 квітня 2014 року на суму 300000,00 грн. в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.; №4282 від 24 квітня 2014 року на суму 700000,00 грн. у т.ч. ПДВ 116666,67 грн.; №4266 від 23 квітня 2014 року на суму 700000,00 грн. у т.ч. ПДВ 116666,67 грн.; №4260 від 22 квітня 2014 року на суму 700000,00 грн. у т.ч. ПДВ 116666,67 грн.; №4249 від 17 квітня 2014 року на суму 700000,00 грн. у т.ч. ПДВ 116666,67 грн.; №4237 від 16 квітня 2014 року на суму 700000,00 грн. у т.ч. ПДВ 116666,67 грн.; №4225 від 15 квітня 2014 року на суму 600000,00 грн. у т.ч. ПДВ 100000,00 грн.; №4212 від 11 квітня 2014 року на суму 817000,00 грн. у т.ч. ПДВ 136166,67 грн.; №4206 від 09 квітня 2014 року на суму 500000,00 грн. у т.ч. ПДВ 83333,33 грн.
Згідно пояснень позивача та висновків викладених в акті перевірки №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р., заборгованість позивача перед постачальником (ТОВ "КОМПВТОРМЕТ") станом на 30.04.2014р. складала 2287560,00 грн.
Транспортування ТМЦ здійснювалося спеціальними автопідприємствами на замовлення позивача, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №43 від 04.04.2014р., №44 від 04.04.2014р., №76 від 07.04.2014р., №77 від 07.04.2014р., №82 від 08.04.2014р, №102 від 10.04.2014р., №103 від 10.04.2014р., №112 від 11.04.2014р., №144 від 14.04.2014р., №155 від 15.04.2014р., №167 від 16.04.2014р., №168 від 16.04.2014р., №166 від 16.04.2014р., №165 від 16.04.2014р., №227 від 22.04.2014р., №236 від 23.04.2014р., №238 від 23.04.2014р., №237 від 23.04.2014р., №245 від 24.04.2014р., №285 від 28.04.2014р., №286 від 28.04.2014р., №287 від 28.04.2014р., №306 від 30.04.2014р.
Також, для підтвердження транспортування товару були складені акти здачі-прийняття робіт по транспортним операціям: №000010 від 07.04.2014р., №24 від 04.04.2014р, №б/н від 08.04.2014р., №25 від 07.04.2014р., №26 від 08.04.2014р., №000015 від 10.04.2014р, №27 від 10.04.2014р., №28 від 11.04.2014р., №29 від 14.04.2014р., №б/н від 16.04.2014р., №б/н від 16.04.2014р., №30 від 16.04.2014р., №СФ-1 від 16.04.2014р., №СФ45/1 від 16.04.2014р., №б/н від 22.04.2014р., №б/н від 23.04.2014р., №000018-1 від 24.04.2014р., №б/н від 25.04.2014р., №12 від 24.04.2014р., №№58/1 від 28.04.2014р., №СФ49/1 від 28.04.2014р., №СФ48/1 від 28.04.2014р., №55/1 від 30.04.2014.
З огляду на вищевикладені факти та відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, ТОВ "КОМПВТОРМЕТ" у квітні 2014 р. було складено та передано позивачеві податкові накладні на суму 8704560,00 грн. у т.ч. ПДВ 1450460,00 грн., а саме: №43 від 04.04.2014р., №44 від 04.04.2014р., №76 від 07.04.2014р., №77 від 07.04.2014р., №82 від 08.04.2014р., №102 від 10.04.2014р., №103 від 10.04.2014р., №112 від 11.04.2014р., №144 від 14.04.2014р., №155 від 15.04.2014р., №167 від 16.04.2014р., №168 від 16.04.2014р., №166 від 16.04.2014р., №165 від 16.04.2014р., №227 від 22.04.2014р., №236 від 23.04.2014р., №238 від 23.04.2014р., №237 від 23.04.2014р., №245 від 24.04.2014р., №285 від 28.04.2014р., №286 від 28.04.2014р., №287 від 28.04.2014р., №306 від 30.04.2014р.
Усі вказані вище податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р.
З метою підтвердження подальшого використання ТМЦ у господарській діяльності позивача, останнім надано до суду калькуляцію вартості виробництва, з якої вбачається, що на момент проведення перевірки уся сировина, отримана від ТОВ "КОМПВТОРМЕТ", використана у виробництві.
Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, та про необґрунтованість висновків акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту за квітень 2014 року.
З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.
Крім того, суд наголошує, що позивачем на запит відповідача №14369/10/20-30-22-03-21 від 08.09.2014р. було надано відповідь №564 від 17.09.2014р. разом з документами та поясненнями на підтвердження господарських відносин з ТОВ "КОМПВТОРМЕТ" за квітень 2014 року. Саме на підставі наданих документів було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку. В ході проведеної перевірки відповідачем досліджувалися первинні документи позивача, однак не було зазначено жодних недоліків таких документів та не вказано конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період, що перевірявся.
Підставою для висновків викладених в акті перевірки №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р. став акт ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя №97/08-25-22-012/37088426 від 28.08.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КОМПВТОРМЕТ" (код ЄДРПОУ 37088426) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року", яким встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій контрагентом позивача.
Інших обставин та підстав для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із зазначеними контрагентами, відповідачем в акті перевірки №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р. не вказано.
З цього приводу суд зазначає наступне. Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту №3864/20-30-22-03/25611992 від 30.09.2014р. не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.
Також суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.
Таким чином, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Крім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що твердження відповідача про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та ТОВ "КОМПВТОРМЕТ" не підтверджені належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару (послуг), внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), висновки актів перевірок щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення №7720302203 від 14 жовтня 2014 року, про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" сум податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1450760,00 грн. - основний платіж, 725380,00 грн. - штрафні санкції.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 03.11.2014 року.
Суддя Полях Н.А.
Судове рішення № 41187407, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/17515/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: