Постанова № 41187153, 29.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2014 р. № 820/15689/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Гайворонського В.С.,

представника позивача -Бабич С.С.,

представника відповідача -Фролова Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" до Управління Укртрансінспекції у Харківській області про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Харківській області , в якому просив суд, з урахуванням уточнень, визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансінспекції в Харківській області про застосування адміністративно-господарських штрафів №032005, №032006, №032007 від 30.07.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки № 088698 від 11.06.2014р. відповідачем були винесені постанови: № 032005, № 032006, № 032007 від 30.07.2014р. про застосування до ТОВ "СТ Сервіс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 340 грн. за кожною постановою окремо за порушення позивачем ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт". На думку позивача, вказані постанови є протиправними з огляду на те, що вони не містять всіх необхідних відомостей, які передбачені вимогами Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567. В акті перевірки зазначено про порушення режиму праці та відпочинку водієм без конкретизації суті порушень, на думку позивача, відповідач передчасно та необґрунтовано встановив порушення. В зв'язку з чим просив оскаржувані постанови скасувати.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях, проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що винесені постанови повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи - код 34954579, місцезнаходження: 61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Управління Укртрансінспекції у Харківській області створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 р. № 153 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті" та діє на підставі Положення про Управління Укртрансінспекції у Харківській області, затвердженого наказом Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті від 07.03.2012 №20.

Згідно з Положенням про Управління Укртрансінспекції у Харківській області Управління здійснює в межах своїх повноважень державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту та ведення дорожнього господарства.

Відповідно до п. 2, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок) державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України; державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться, зокрема, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання водієм режиму праці та відпочинку. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт (пункти 14-16 та 21 Порядку).

Так, судом встановлено, що Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, відповідно до Графіку проведення рейдових перевірок в період з 10.06.2014р. по 13.06.2014р., затвердженого наказом Управління від 10.06.2014р. № 01-08/220 та завдання на перевірку від 10.06.2014 р. № 004391, 11.06.2014 року співробітниками Управління Укртрансінспекції у Харківській області на 471-му км а/д «Київ - Харків - Довжанський» проводилась рейдова перевірка.

Під час зазначеної перевірки було виявлено транспортний засіб МАN д/н НОМЕР_1, яким здійснювалися перевезення вантажів на договірних умовах згідно Товарно-транспортної накладної від 11.06.2014 р. вантажовідправник ПАТ „САН ІНБЕВ Україна" вантажоодержувач ТОВ «Східна дістребуційна мережа».

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ТОВ «СТ СЕРВІС» відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2. За кермом транспортного засобу під час перевірки находився водій ОСОБА_4.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Водій для здійснення контролю надав державним інспекторам контрольні листки реєстрації режиму праці відпочинку водія. Під час перевірки контрольних листків реєстрації режиму праці та відпочинку було встановлено порушення режиму праці та відпочинку водія 05.06.2014р., 06.2014р. та 09.06.2014 р., а саме водій керував транспортним засобом понад 4 години без перерви, чим порушено п. 4.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №088698 від 11.06.2014 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

З акта перевірки вбачається, що водій ОСОБА_4 зі змістом акту був ознайомлений, від підпису та надання будь-яких пояснень відмовився, про що співробітниками відповідача зроблено запис у відповідності до п. 22 Порядку.

Відповідно до п. 25, 26, 27 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

З матеріалів справи судом встановлено, що повідомленням від 04.07.2014 р. № 2648/2/59-14, направленим поштою 18.07.2014 р. відповідно до Списку згрупованих поштових відправлень, позивача було викликано на 30.07.2014 року. Повідомлення було отримано позивачем 11.07.2014 року, про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення.

На розгляд справи до управління Укртрансінспекції у Харківській області в зазначену дату уповноважена особа ТОВ "СТ Сервіс" не прибула, у зв'язку з чим 30.07.2014 року справу щодо акту №088698 від 11.06.2014 року було розглянуто без участі представника позивача.

За результатами розгляду акту №088698 від 11.06.2014 року відповідачем було винесено три постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 30.07.2014 року №032005, № 032006 та №032007, відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне порушення окремо.

Відповідно до п. 29 Порядку, копії постанов від 30.07.2014 року № 032005, № 032006 та №032007 разом із супровідними листами від 01.08.2014 р. № 3047/2/59-14, № 3049/2/59-14 та №3050/2/59-14 направлено поштою позивачу 01.08.2014 року, про що свідчить Список згрупованих поштових відправлень, та отримано позивачем 04.08.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Перевіряючи висновки акту №088698 від 11.06.2014 року, а також винесені на їх підставі спірні постанови відповідача №032005, №032006, №032007 від 30.07.2014р., суд зазначає наступне:

У абз.1 п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМ України, від 08.11.2006 р. № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Так, статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до ст. 18 вказаного Закону України з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення).

Це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (п.. 1.1, 1.2).

Пунктом 1.3. вказаного Положення визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до Положення:

- відпочинок - безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд;

- робочий час водія - час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку;

- тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Відповідно до п. 4.1.-4.5 Положення після керування протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку. Ця перерва може бути замінена перервами тривалістю не менше 15 хвилин кожна, розподіленими протягом періоду керування або відразу після цього періоду з урахуванням вимог пункту 4.1 цього розділу. Перерва для відпочинку та харчування не включається в робочий час водія. Тривалість перерви для відпочинку та харчування встановлюється перевізником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Водії використовують час перерви на свій розсуд.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 року № 340, встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Отже, як встановлено судом, автомобіль позивача був обладнаний тахографом, відповідно до даних якого, а саме на підставі контрольних листків реєстрації режиму праці та відпочинку водія - тахокарт: за 05.06.2014р., 06.2014р. та 09.06.2014 р. відповідачем було встановлено порушення водієм режимів праці та відпочинку, а саме: водій керував транспортним засобом понад 4 години без перерви для відпочинку та харчування, порушено тривалість міжзмінного часу водія 08.06.2014р., а саме водій відпочивав менше 10 годин, 05.06.2014р. та 08.06.2014р. водій керував понад 9 годин.

Як вбачається з позову та додаткових письмових пояснень представника позивача, наданих до суду, позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено про передчасність встановлення вказаного порушення, оскільки відповідачем не було досліджено відомостей обліку робочого часу та відпочинку, посадова інструкція водія, а також правила внутрішнього розпорядку на підприємстві.

Суд не приймає вказані доводи позивача, оскільки зазначені документи є внутрішніми документами підприємства, які мають складатися відповідно до вимог чинного законодавства та не повинні їм суперечити, в тому числі щодо встановлення режиму праці та відпочинку. Крім того, суд зазначає, що інформація, які міститься у табелі обліку робочого часу та відпочинку на підприємстві, посадовій інструкції водія, а також правилах внутрішнього розпорядку на підприємстві не спростовує встановлених відповідачем порушень.

Щодо посилання представника позивача на те, що спірні постанови в порушення вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не містять всіх необхідних відомостей, а саме: не зазначено банківські реквізити суб'єкта господарювання, дані про свідоцтво про державну реєстрацію, номер, серію та дату видачі ліцензії суд зазначає наступне. Дослідивши спірні постанови про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів, судом встановлено, що в них дійсно не зазначено банківські реквізити суб'єкта господарювання, номер, серію та дату видачі ліцензії, однак в графі "свідоцтво про державну реєстрацію" - міститься інформація щодо дати його видачі. Суд зазначає, що спірні постанови складені за формою, що передбачена вказаним Порядком (згідно з додатком № 5), а незаповнення граф: "банківські реквізити" та "ліцензія" не спростовує встановлених відповідачем порушень та не може бути підставою для їх скасування за формальними ознаками.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при вчиненні однією особою двох і більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Відповідно до абз. 8 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що при виявленні порушень законодавства про автомобільний транспорт, які підпадають під дію ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі якої застосовуються фінансові санкції, відповідальність за вчинені правопорушення несе перевізник - суб'єкт господарювання, який користується транспортним засобом на законних підставах.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про правильність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України, надав беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятих рішень, які є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах, приймаючи постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 30.07.2014 року № 032005, № 032006 та №032007, діяв на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законом, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, в зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "СТ Сервіс" задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" до Управління Укртрансінспекції у Харківській області про скасування постанов залишити без задоволення.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 03.11.2014р.

Суддя Рубан В.В.