Постанова № 41187094, 23.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2014 р. № 820/17285/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Чухраєвої Н.С., Мінаєвої М.М.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВТОФАСТЕРА" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АВТОФАСТЕРА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ Московського району м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за Формою "Р" від 29.09.2014 року № 0003382201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував податковий кредит за спірний період що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м.Харкова на підставі наказу від 04.09.2014 року № 1339 та направлення № 1719 від 04.09.2014 року керуючись п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Фірма «Автофастера» «Автофастера» з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Інтермаркет Груп» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.09.2014 року № 2970/20-34-22-01-05/30591431 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Автофастера» з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Інтермаркет Груп» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення: п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VІ зі змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість за березень 2014 року на суму 188500 грн.

На підставі акту від 17.09.2014 року № 2970/20-34-22-01-05/30591431 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Автофастера» з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Інтермаркет Груп» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 року перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення рішення від 29.09.2014 року № 0003382201.

В мотивувальній частині акту перевірки, висновки якого покладені в основу оскаржуваного рішення зазначено, що відповідно до акту від 10.06.2014р. № 449/26-57-22-06-09/38671608 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтермаркет Груп" щодо підтвердження господарських операцій з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р." складеного ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Київі, операції купівлі-продажу ТОВ "Інтермаркет Груп" не спричиняють реального настання наслідків. У зв"язку з цим, на думку відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Автофастера» неправомірно включило до податкового кредиту суми по взаємовідносинам з ТОВ "Інтермаркет Груп" за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

Суд зазначає, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між позивачем та ТОВ «Інтермаркет Груп» було укладено договір поставки від 01 січня 2014 року № 28 .

Відповідно до умов п. 1.2 Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти ПОКУПЦЮ визначені ним договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - «ТОВАР»), а ПОКУПЕЦЬ зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором приймати Товар та оплачувати його.

Реальність отримання ТОВ фірмою «Автофастера» від ТОВ «Інтермаркет Груп» товару у березні 2014 року, підтверджується наступними документами: видаткова накладна № 70 від 27.03.2014 року; податкова накладна № 70 від 27.03.2014 року; видаткова накладна № 65 від 26.03.2014 року; податкова накладна № 65 від 26.03.2014 року; видаткова накладна № 66 від 26.03.2014 року; податкова накладна № 66 від 26.03.2014 року; видаткова накладна № 67 від 26.03.2014 року; податкова накладна № 67 від 26.03.2014 року; видаткова накладна № 68 від 27.03.2014 року; податкова накладна № 68 від 27.03.2014 року; видаткова накладна № 69 від 27.03.2014 року; - податкова накладна № 69 від 27.03.2014 року.

Оплата за вищезазначений товар здійснювалася безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Отримання товару здійснювалося за довіреністю від 26.03.2014 року водієм-експедитором ТОВ фірма «Автофастера» ОСОБА_3

Перевезення товару здійснювалося водієм-експедитором ОСОБА_4, який є найманим працівником ТОВ фірма «Автофастера» (наказ про прийняття на роботу №120-к п.1 від 01.09.2011 року) за допомогою автомобілю Volkswagen Т4, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (право користування належить ТОВ фірма «Автофастера» на підставі договору оренди від 01.07.2013 року зі строком дії два календарних роки з дати укладення). Факти перевезення підтверджуються товарно-транспортними накладними від 26.03.2014р. № 65/03, від 27.03.2014р. № 68/03, від 27.03.2014р. № 70/03.

Транспортування здійснювалось на склад позивача за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська 15, право користування яким належить ТОВ фірма «Автофастера» на підставі договору оренди від 01.01.2013р. № 7 між ПАТ "Рембудкомплект" (Орендодавець) та ТОВ фірма «Автофастера» (Орендар).

Подальше використання даного товару у межах господарської діяльності позивача у оподатковуваних операціях підтверджується тим, що між ТОВ фірма «Автофастера» та ТОВ «Гала-Юг»,ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Зевс-Транс»,ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7,ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ПП «Чугуєв-Транс», ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ТОВ «Солвер ТМ»,ФОП ОСОБА_12,були укладені договори поставки. Предметом даних договорів є те, що відповідно до п.1.1 постачальник поставляє, а покупець отримує і оплачує продукцію (товар, вироби ) згідно з положеннями, специфікаціями або накладними до цього договору , які є його невід'ємною частиною. Сплата по вказаним господарським операціям здійснена в повному обсязі, що підтверджуються випискою з банку. Належним чином засвідчені копії вищезазначених договорів та первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по їх виконанню, із зазначенням номенклатури товару (видаткові, податкові накладні) містяться в матеріалах справи. Транспортування товару за даними правочинами підтверджується договорами між позивачем та перевізниками ТОВ "Гюнсел", ТОВ "КВ Регіон", ТОВ "Нічний Експрес".

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВТОФАСТЕРА" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за Формою "Р" від 29.09.2014 року № 0003382201.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВТОФАСТЕРА" (адреса: 61142, м. Харків, вул. Тимурівців, б. 29-Д, кв. 31, код ЄДРПОУ 30591431) 471 (чотириста сімдесят одну) грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2014 року.

Суддя Панов М.М..