Постанова № 41186949, 27.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року № 813/1132/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Анохіна Ю.І.,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Денза" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Денза" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2012 року №0000552307.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право позивача на податковий кредит під час проведення перевірки підтверджувало усіма необхідними первинними документами на підтвердження договірних відносин з ТОВ «ГМФ», ТОВ «КГІТ МІГ», ТОВ «Укртрансзапчастина», а правочини з ними є дійсними та такими, що були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак надав суду письмові заперечення, в котрих зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, при цьому відповідач посилається на неможливість виконання угод контрагентами позивача через відсутність у них необхідної матеріально технічної бази, транспорту, трудових ресурсів, що в своє чергу виключає реальність таких. Наголошує, що господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась поза межами правового поля.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Під час судового розгляду справи, суд встановив, що з 12.12.2011 року по 10.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Денза» з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року за результатами якої складено акт №9/23-7/31811682 від 13.01.2012 року.

У відповідності до висновків акту перевірки, контролюючим органом встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема порушення ч.1 ст. 55 Господарського кодексу, п. 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1869785,00 грн.

Висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач дійшов враховуючи наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва складено акт документальної певнішої перевірки ТОВ «ГМФ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2011 року від 27.10.2011 року №2268/23-04/34486030 відповідно до якого не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю поставок з боку постачальників, згідно додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року відсутні взаємовідносини з постачальниками.

Службовою запискою №5924/ДП1/26-10/3 від 07.10.11 року ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надано висновок та копію пояснення директора та засновника ТОВ «ГМФ» ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_3 підприємство зареєстрував за грошову винагороду 400 грн, на прохання невідомих йому громадян. Статугні внески до ТОВ «ГМФ» він не здійснював, звітність не формував та не подавав, документи не підписував. Місце знаходження підприємства, документів та печаток йому невідоме.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва складено акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «КПТ МІГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий-травень 2011 року від 28.07.2011 року №1742/23-04/37270370, відповідно до якого не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю поставок з боку постачальників, згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за період лютий-травень 2011 року відсутні взаємовідносини з постачальниками.

Згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №3489/ДПІ/26-10/3 від 18.07.2011 року надано висновок спеціаліста щодо проведення почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ «КПТ МІГ» щодо встановлення невідповідності підпису директора товариства ОСОБА_4

Відповідно до висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці №229 від 18.07.2011 року документи за лютий- травень 2011 року підписані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області складено акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укртрансзапчастина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2011 року по 30.10.2011 року від 19.12.2011 року №1277/23-3/32393259, відповідно до якого не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю поставок з боку постачальників, згідно додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за період 01.04.2011 року по 30.10.2011 року відсутні взаємовідносини з постачальниками.

Співробітниками ВГІМ ДПІ у Києво-Святошинському районі опитано громадянина ОСОБА_5, що є засновником та керівником ТОВ «Укртрансзапчастина», який пояснив, що невстановлена особа запропонувала йому зареєструвати підприємство, яке б займалося реалізацією фільтрів для води. Гр. ОСОБА_5 зазначив, що документів фінансово- господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності не складав, не підписував та в органи ДПІ не подавав.

Згідно висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області сектору з ТКЗР Броварського МВ №158 від 14.09.2011 року податкову звітність гр. ОСОБА_5 «ймовірно» не підписував.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення - рішення №0000552307 від 24.01.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1 869 786,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 153 572,00 грн.

Висновки податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами серед іншого, базувались на даних оперативної інформації правоохоронних органів, так як судом повторно вказується, що згідно висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області сектору з ТКЗР Броварського МВ №158 від 14.09.2011 року податкову звітність гр. ОСОБА_5 котрий являється засновником та керівником ТОВ «Укртрансзапчастина» «ймовірно» не підписував первинну документацію.

Також згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №3489/ДПІ/26-10/3 від 18.07.2011 року надано висновок спеціаліста щодо проведення почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ «КПТ МІГ» щодо встановлення невідповідності підпису директора товариства ОСОБА_4та відповідно до висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці №229 від 18.07.2011 року документи за лютий-травень 2011 року підписані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд наголосив, що дані обставини не були судами з'ясовані, та у зв'язку з чим колегія суддів ВАСУ звернула увагу на те, що судам попередніх інстанцій за необхідності слід поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували податкові накладні та інші первинні документи, видані TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина», оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем сум до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

У зв'язку з чим, суд ухвалами від 26.05.2014 року та від 20.06.2014 року ухвалив витребувати у Державної міграційної служби України (01601, м. Київ, вул. А.Богомольця, 10) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) керівників та засновників контрагента позивача, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_3

Також судом ухвалою суду від 20.06.2014 року про судове дорученя було задоволено клопотання представника позивача про доручення Окружному адміністративному суду м. Києва проведення процесуальних дій щодо збирання доказів по даній справі, а саме: допитати в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на предмет господарських взаємовідносин ТОВ "Денза" з ТОВ "ГМФ" та ТОВ "Укртрансзапчастина" та відібрання в зазначених осіб зразків підписів з метою можливого призначення в подальшому судової почеркознавчої експертизи.

Однак, як вбачається з ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2014 року №826/9223/14, провести процесуальні дії, а саме допитати в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на предмет господарських взаємовідносин ТОВ "Денза" з ТОВ "ГМФ" та ТОВ "Укртрансзапчастина" та відібрання в зазначених осіб зразків підписів з метою можливого призначення в подальшому судової почеркознавчої експертизи, не вдалося не з залежних від суду причин.

У зв'язку усіма вчиненими можливими та залежними від суду процесуальними діями та заходами необхідними для з'ясування всіх обставин у справі представник позивача відмовився від проведення судової почеркознавчої експертизи.

Враховуючи наведене, Львівський окружний адміністративний суд вжив усі можливі заходи щодо проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували податкові накладні та інші первинні документи, видані TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина», в зв'язку з чим з'ясування правдивості підписів первинної документації контрагентів позивача залишається не вирішеним з об'єктивних та незалежних від суду причин.

Поряд з цим, розглядаючи справу по суті, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань та норм законодавства.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

За змістом наведених правових норм, формування показників податкової звітності, зокрема формування податкового кредиту, повинно відбуватись за наслідками фактичних та реально здійснених господарських операцій, що підтверджені належним чином складеними первинними документами, які у свою чергу є підставою для формування податкового обліку платника.

Досліджуючи правовідносини позивача з ТОВ «ГМФ» судом встановлено, що між ними укладено ряд договорів, зокрема:

- Договір №0107 НН від 01.07.2011 року, укладений між позивачем де він в якості замовника та ТОВ «ГМФ» де він в якості виконавця, згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати поставку дзеркал (надалі - матеріали) відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

В підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано копії:

- специфікація до Договору № 0107 НН від 01.07.2011 року;

- видаткові накладні до Договору № 0107 НН від 01.07.2011 року;

- податкові накладні до Договору № 0107 НН від 01.07.2011 року;

-ТТН та накладні на внутрішнє переміщення за договором №0107НН від 01.07.2011 року.

- Договр №1105НН від 11.05.11 року, укладений між ТОВ «Денза» (Замовник) та ТОВ «ГМФ» (Виконавець), згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати поставку будівельних матеріалів (надалі - матеріали) відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Умови виконання даного договору позивач підтверджує копіями наступних документів:

- специфікація до Договору № 1105НН від 11.05.2011року;

- видаткові накладні до Договору №1105НН від 11.05.2011 року;

- податкові накладні до Договору №1105НН від 11.05.2011 року;

- накладні на внутрішнє переміщення за договором №1105НН від 11.05.2011 року;

- ТТН за договором №1105НН від 11.05.2011 року.

- Договір № 0607 НН від 06.07.2011 року, укладений між ТОВ «Денза» (Замовник) та ТОВ «ГМФ» (Виконавець), згідно умовами якого Виконавець зобов'язується виконати поставку декоративних елементів (надалі - матеріали) відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Виконання зазначеного договору підтверджує наступним копіями документів:

-специфікація до Договору № 0607 НН від 06.07.2011 року;

-видаткові накладні до Договору № 0607 НН від 06.07.2011 року;

-податкові накладні до Договору № 0607 НН від 06.07.2011 року;

-накладні на внутрішнє переміщення за договором №0607НН 06.07.2011 року;

- ТТН за договором №0607НН 06.07.2011 року.

- Договір №0306 НН від 03.06.2011 року укладений між ТОВ «Денза» (Замовник) та ТОВ «ГМФ» (Виконавець), згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати поставку будівельних матеріалів (надалі - матеріали) відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Для підтвердження реальності виконання даного договору позивач надав:

-специфікацію до Договору № 0306 НН від 03.06.2011 року;

-податкові накладні до Договору №0306 НН від 03.06.2011 року;

- накладні на внутрішнє переміщення за договором №0306НН від 03.06.2011 року;

- ТТН за договором №0306НН від 03.06.2011 року.

Відносини позивача та ТОВ «КПТ МІГ»

Судом встановлено, що позивач з ТОВ «КПТ МІГ» уклали наступні договори:

-Договір №1205НН від 12.05.2011 року, укладений між ТОВ «Денза» (Замовник) та ТОВ «КПТ МІГ» (Виконавець), згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати поставку скляних дверей для ванних кімнат та супутніх матеріалів (надалі - матеріали) відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Виконання даного договору позивач підтверджує копіями:

- специфікації до Договору №1205НН від 12.05.2011 року;

- видаткових накладних до Договору №1205НН від 12.05.2011 року;

- податкових накладних до Договору №1205НН від 12.05.2011 року;

- накладні на внутрішнє переміщення за договором №1205НН від 12.05.2011 року;

- ТТН за договором №1205НН від 12.05.2011 року.

- Договір №0607 НН від 06.07.2011, укладений між ТОВ «Денза» (Замовник) та ТОВ «КПТ МІГ» (Виконавець), згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати поставку дзеркал та аксесуарів (надалі - матеріали) відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

В підтвердження виконання даного договору позивач суду надав:

-специфікацію до Договору № 0607 НН від 06.07.2011 року;

-видаткові накладні до Договору № 0607 НН від 06.07.2011 року;

-податкові накладні до Договору № 0607 НН від 06.07.2011 року;

-накладні на внутрішнє переміщення за договором №0607НН 06.07.2011 року;

-ТТН за договором №0607НН 06.07.11 року.

Стосовно господарської діяльності позивача та ТОВ «Укртрансзапчастина» суд встановив, що між ними був укладений Договір № 1107НН від 11.07.2011 року, де ТОВ «Денза» (Замовник) а ТОВ «Укртрансзапчастина» (Виконавець), та згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати поставку меблевих комплектуючих для ванних кімнат та супутніх матеріалів відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання даного договору суду надав копії:

-специфікацію до Договору № 1107НН від 11.07.2011 року;

- видаткові накладні до Договору № 1107НН від 11.07.2011 року;

- податкові накладні до Договору № 1107НН від 11.07.2011 року;

- накладні на внутрішнє переміщення за договором №1107НН від 11.07.2011 року.

Факт використання ТМЦ у власній господарській діяльності доводить копією договору генерального підряду №ОТ 1404 від 14.04.2011 року укладено з ТОВ «ФКМ-4».

На підтвердження виконання даного договору надав копії довідок про вартість виконаних робіт та актами прийняття-передачі об'єкту.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п.1.1 р.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення) передбачено, що дане Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Також, згідно п.2.4, п.2.5 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З аналізу п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення вбачається, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції також передбачена нормами Кодексу.

Отже, з урахуванням викладеного, слід відмітити, що головною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, суд звертає увагу також на те, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, поставка товарів, виконання робіт та надання послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тому суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не виключною обставиною для формування податкового кредиту.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетного відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З огляду на вищевказане податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України передбачено, що у випадку ненадання особою, яка бере участь у справі, без поважних доказів для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що складені позивачем з TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина» документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані зважаючи на наступне.

В ході проведеної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Денза" використано наступні акти звірок контрагентів позивача, а саме:

- Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ГМФ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2011 року від 27.10.2011 року №2268/23-04/34486030;

- Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «КПТ МІГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий-травень 2011 року від 28.07.2011 року №1742/23-04/37270370;

- Акт ДПІ Києво-Святошинському районі Київської області про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укртрансзапчастина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2011 року по 30.10.2011 року від 19.12.2011року №1277/23-3/32393259.

Згідно зазначених актів перевірок податковим органом зроблено висновок про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів. Крім того, перераховані підприємства-контрагенти за адресами реєстрації не знаходяться.

Також позивачем на вимогу суду не надані докази отримання товару (довіреностей), прийняття і обліку його на складі позивача, що не надає змоги ідентифікувати осіб, в матеріалах справи відсутні докази повноважень осіб, які склали податкові та видаткові накладні, що приймали участь у здійсненні відповідних господарських операцій, та позбавляє можливості встановити факт товарності зазначених господарських операцій.

Більше того, позивачем не надані суду докази, які б підтверджували наявність у його контрагентів фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст вищезазначених господарських операції, а також ліцензій на будівельні роботи, що додатково ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами - TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина».

Враховуючи вищенаведене в сукупності, позивач не зумів спростувати висновки податкового органу щодо його контрагентів, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати подані позивачем первинні документи на підтвердження податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина» первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів (робіт, послуг) від контрагентів, фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право податкового кредиту по таким взаємовідносинам.

Суд зважає на таку обставину, як те, що порушення податкової дисципліни контрагентом платника податків не є достатніми підставами для висновку про неправомірність віднесення платником податків до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з вказаними контрагентами.

Проте, в той же час, суд виходить з того, що однією з необхідних умов для правомірності формування податкового кредиту, наявність якої позивачем не доведено, є реальність господарських операцій.

Суд згідно ч. 6 ст. 71 КАС України вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу, позивачем суду надано не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідачем виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000552307 від 24.01.2012 року, а відтак адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальності "Денза" вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2014 року.

Суддя Сидор Н.Т.