Постанова № 41186834, 28.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28 жовтня 2014 року Справа № 814/2724/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод", вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область,55247

доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

проскасування податкових повідомлень - рішень від 16.04.2014року №0001092202 та від 16.07.2014 року №0001762202, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» (далі по тексту - позивач, Завод), посилаючись на незаконність оспорюваних рішень, звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) від 16.04.2014 року № 0001092202, яким суб'єкту господарювання визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 772933,79грн., з яких 618344,63грн. - основного зобов'язання, 154586,16 грн., та №0001762202 від 16.07.2014 року про визначення штрафних санкцій в розмірі 154586,06 грн..

Відповідач позов не визнав, зазначивши про обґрунтованість оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в зв'язку з встановленням контролюючим органом порушення позивачем приписів п.138.1, п. 138.4, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірності заниження суб'єктом господарювання об'єкту оподаткування з податку на прибуток.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з такого.

Підпунктом 14.1.228 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг розуміють - витрати, прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням Розділу III Податкового кодексу.

Складові собівартості наведено у п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України.

Витрати, які формують собівартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнаються доходи від реалізації таких товарів (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Тобто, при розрахунку об'єкта оподаткування платник податку має право врахувати витрати, включені до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг, одночасно з визначення доходів від реалізації таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконаних робіт визнається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що, витрати, які формують собівартість виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» взято на податковий облік Первомайською ОДПІ Миколаївської області 07.04.2003 року за №314. Основними видами діяльності товариства є виробництво олії та тваринних жирів (основний), діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, неспеціалізована оптова торгівля, транспортне оброблення вантажів, постачання інших готових страв.

В період з 17.12.2012 року по 08.01.2013 року спеціалістами Первомайської ОДПІ МО ДПС проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстакційний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 475/22/32390305 від 15.01.2013 року.

У висновку акта перевірки відповідачем вказано на порушення ТОВ "Бандурський олійноекстакційний завод" зокрема вимоги п. 138.1, п. 138.4, пп. 138.10.5, п. 138.10 ст. 138, п. І41.1 ст. 141, п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України в результаті чого:

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податком на прибуток на загальну 3226324,00грн. у т.ч.: за 3 квартали 2012 року в сумі 3 226324,00грн.;

- занижено податок на прибуток в сумі 121190,00грн..

На підставі вищенаведеного акта відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000052301 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму у 3226324,00грн. (основний платіж - 3226324,00грн., штрафні санкції - 1грн.) та № 0000022301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 151488,00грн. (основний платіж - 121190,00грн.. штрафні санкції - 30298,00грн.), правомірність яких підтверджена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року по справі №814/2596/13а., якою встановлені фактичні обставини порушення позивачем приписів податкового законодавства.

В квітні 2014 року ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на прибуток за 2012-2013 роки, результати якої оформлено актом №50/22-02/32390305 від 16.04.2014 року. В ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.138.1, п. 138.4, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого суб'єктом господарювання занижено податок на прибуток на загальну суму 618344,63грн.(за 2012 рік на 164334,03грн., за 2013 рік на суму 454010,60грн.).

На підставі зазначеного акта перевірки 16.04.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001092202, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 772930,79 гривень, з яких 618344,63 грн. - донараховано податку та 154586,16 грн. - штрафних санкцій.

Не погоджуючись з висновками, викладеними акті перевірки та наведеним податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Головне управління Міндоходів у Миколаївській області своїм рішенням № 2136/10/14-29-10-05-10 від 24.06.2014 року залишило скаргу позивача без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0001092202 від 16.04.2014 року без змін та збільшило суму штрафних (фінансових) санкцій на 154586,06 гривень.

16.07.2014 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001762202, яким позивачу збільшено зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій на суму 154586,06 грн..

03.07.2014 року позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою про скасування наведених податкових повідомлень-рішень, за результатами розгляду якої заявнику відмовлено у задоволенні вимог (рішення № 1857/6/44-49-10-01-15 від 19.08.2014 р.).

При перевірці позивача контролюючим органом використано податкову звітність (податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік за №9086767138 подану до Первомайської ОДПІ в електронному вигляді, податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік за №9090840740, уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік за №9091241752), яка складена без врахування висновків, викладених а акті перевірки Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 15.01.2013 року №475/22/32390305, а також прийнятих на підставі цього акта податкових повідомлень-рішень №0000052301 від 23.01.2013 року та №0000022301 від 23.01.2013 року, правомірність яких підтверджена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року по справі № 814/2596/13-а, якою встановлені фактичні обставини порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Таким чином, порушення, інкриміновані суб'єкту господарювання актом камеральної перевірки, за результатами якої прийняті оскражувані податкові повідомлення-рішення, визначені ще актом перевірки від 15.01.2013 року №475/22/32390305, за результатами якої прийняті податкові повідомлення-рішення, правомірність яких підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили і яким встановлені фактичні обставини вчинення суб'єктом господарювання податкового правопорушення.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі та в спосіб, що передбачені законами України, з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 10% розміру ставку судового збору (487 гривень 20 копійок), а за результатами розгляду справи в задоволенні позову йому відмовлено, то з відповідача слід стягнути 90 % розміру ставки судового збору - 4384 гривні 80 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (ідентифікаційний код 32390305) судовий збір в розмірі 4384 гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний