Постанова № 41186602, 29.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року , об 11-20 годині,Справа № 808/5784/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку у розмірі 712,62 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно нарахованих відповідачем податкових зобов'язань, а також з податку на додану вартість у розмірі 8635,39 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань й прийняття податкового повідомлення-рішення. Позивач просить стягнути зазначені суми боргу.

У судове засідання представник ДПІ не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини. Судову повістку було направлено на адресу відповідача, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що відповідачем було подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2013 рік № 9090074784 від 08.02.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання в розмірі 712,62 гривень.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем були подані податкові декларації з податку на додану вартість за лютий - червень 2014 року: № 9014777443 від 20.03.2014, № 1400017496 від 19.04.2014, № 9028885616 від 20.05.2014, № 9035646109 від 20.06.2014, № 9041968250 від 21.07.2014, в яких самостійно визначено грошове зобов'язання в розмірі 1150 гривень, 1733 гривні, 1933 гривні, 1283 гривні, 3000 гривень - відповідно.

Судом також встановлено, що ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо своєчасності сплати самостійно нарахованих сум з податку на додану вартість за період з 20.11.2013 по 07.04.2014, результати якої викладено в акті №699/08-32-17-01/НОМЕР_7 від 14.05.2014. На підставі вказаного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0007431701 від 14.05.2014, яким відповідачу нараховано суму штрафу за платежем: податок на додану вартість у розмірі 92,98 гривень. Зазначене рішення було отримано відповідачем особисто 14.05.2014 (а.с. 21).

Відповідно до абз. 1 п.п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Таким чином, сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку, визначена ним самостійно, та не сплачена ним у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом й складає 712,62 гривень. А сума його податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з урахуванням переплати в розмірі 562,84 гривень та пені у розмірі 6,25 гривень, визначена ним самостійно й податковим повідомленням-рішенням, проте не сплачена ним у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом та складає 8635,39 гривень.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, «контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини».

Судом встановлено, що ДПІ було вжито заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку - податкова вимога форми «Ф» № 137-25 від 03.03.2014 була вручена відповідачу 04.03.2014, про що свідчить його підпис на корінці зазначеної вимоги (а.с.24).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, «у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення». Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилались.

З огляду на викладене, суд вважає, що у звязку із не сплатою податкового боргу він підлягає стягненню у судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_7, адреса: АДРЕСА_1, 72319) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 8635 (восьми тисяч шестиста тридцяти п'яти) гривень 39 копійок на р/р 31113029700013, державний бюджет м. Мелітополь ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 14010100; з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 712 (семиста дванадцяти) гривень 62 копійок на р/р 31518970700013, місцевий бюджет м. Мелітополь ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 18050400.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш