Вирок № 41186159, 31.10.2014, Оболонський районний суд міста Києва

31.10.2014 Справа № 756/6019/14-к

ун. № 756/6019/14-к

Справа № 1-кп/756/329/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Римара Є.П.

при секретарі - Івченко В.П., Цяпко І.Т.

за участю прокурора ДАВИДЯНА О.Н., обвинуваченого ОСОБА_1, та потерпілого ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника цивільного відповідача «Київпастранса» СОЛОДОВНІКА В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Кричильськ, Сарненського району, Рівненської області, українця, громадянина України, одруженого, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

судовим слідством Оболонський районний суд міста Києва:

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2014 року, приблизно о 21 годині 50 хвилин ОСОБА_1, керуючи технічно справним тролейбусом "Богдан Т70110" бортовий номер НОМЕР_1, який рухався по маршруту № 27, зупинився навпроти зупинки громадського транспорту "вул. Новокостянтинівська", на перехресті проспекту Московському та вул. Новокостянтинівської, в напрямку станції Київського метрополітену "Петрівка" в м. Києві, де почав здійснювати висадку-посадку пасажирів.

В цей час в салоні даного тролейбуса перебував в якості пасажира громадянин ОСОБА_5, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Після закриття водієм дверей, в момент початку руху тролейбусу, ОСОБА_5, направився до середніх дверей, маючи намір вийти з салону.

Під час цього ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п.1.5, 2.3 підпункт «б», 10.1, 21.4 Правил дорожнього руху України, а також ч.1 п.9.2 та ч.3 п.9.2 інструкції водія тролейбуса, у відповідності до яких:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;

- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 21.4: водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу;

- ч.1 п.9.2 інструкції: перед початком руху від зупинки водій повинен користуватися правим дзеркалом заднього виду, переконатися, що вхід і вихід пасажирів завершені;

- ч.3 п.9.2 інструкції: перед початком руху від зупинки водій повинен зачинити двері, поглядом у дзеркало та на сигнальні лампочки, переконатися, що вони зачинені і ніхто ними не затиснутий.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1, виявились в тім, що він, керуючи технічно справним тролейбусом "Богдан Т70110" бортовий номер НОМЕР_1 маршруту № 27 та розпочинаючи рух від зупинки громадського транспорту "вул. Новокостянтинівська" по пр-ту Московському в напрямку станції метро "Петрівка" в м. Києві, перед початком руху проявив неуважність, не переконався, що вхід і вихід пасажирів завершений і ніхто з пасажирів не намагається вийти, розпочав рух, під час якого відбулося випадіння пасажира ОСОБА_5 через відкриті ним двері салону, з подальшим наїздом на нього заднім правим колесом тролейбуса.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 був госпіталізований до ЛШМД, де о 04 годині 05 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_2. помер.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 89/2 від 28.01.2014 р. при проведенні судово-медичної експертизи трупа та вивчення даних медичної документації, у ОСОБА_5 були виявлені наступні ушкодження: садно та значних розмірів клаптевого характеру рвана рана правої нижньої кінцівки з відшарованими краями, фрагментарний перелом правої тазової кістки, розриви крижово-здухвинних та лонного зчленувань, ушкодження статевого члена, прямої кишки, сечевого міхура, крижово-куприкового зчленування та тазового відділу очеревини, масивна тазова гематома в області переломі кісток тазу та ушкодження внутрішніх органів, наявність в порожнині очеревини близько 400 мл крові з сечею, крововилив в м'які тканини грудей та живота, переважно по задній їх поверхні, в області діафрагми справа, садна в лівій поперековій області та лівого гомілково-ступневого суглобу.

Причиною смерті ОСОБА_5 став перелом кісток скелета, ушкодження внутрішніх органів, що супроводжувалось зовнішньою та внутрішньою кровотечею і призвели до розвитку масивної крововтрати, шоку.

Між вищевказаним комплексом ушкоджень, що виникли в результаті дорожнього-транспортної пригоди та причиною настання смерті - вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Порушення вимог п.п.1.5, 2.3 підпункт «б», 10.1 та 21.4 Правил дорожнього руху України, а також ч.1 п.9.2 та ч.3 п.9.2 інструкції водія тролейбуса водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, про дату, місце, обставини і наслідки дорожньо-транспортної пригоди дав в цілому відповідні пояснення, показавши, що водієм тролейбусу він працює з 1983 року, працював на різних типах тролейбусів.

01 січня 2014 р. він виконував обов'язки водія тролейбусу бортовий НОМЕР_1 на 27-му маршруті в м. Києві. Відповідне навчання для керування цим типом тролейбусу проходив. Тролейбус був справний, пройшов технічний огляд перед виходом на лінію, механізми машини перевірені технічною службою, він, ОСОБА_1, перед виїздом на маршрут пройшов медичний огляд чергового лікаря, будь-яких застережень щодо його стану здоров'я для керування тролейбусом в цей день та час не було. Погодні умови у нічний час були придатні для безпечного керування тролейбусом. Місцями був невеликий сніжок.

Рухаючись по маршруту, приблизно біля 21 годині 50 хвилин 01 січня 2014 р. він зупинив тролейбус на зупинці «Новокостянтинівській», що на перехресті проспекту Московського та вул. Новокостянтинівської, в напрямку станції метро "Петрівка" в м. Києві. Освітлення зупинки було погане. Він відчинив двері, вийшли люди, в салоні тролейбусу залишилось чоловік 7-8. Вже ніхто не заходив. Тоді він зачинив двері, подивився в ліве дзеркало, зліва автотранспорту не було, подивився в салонне дзеркало, пасажири сиділи, тоді він натиснув на педаль газу, тролейбус тронувся, в цей момент роздався крик пасажирів «стійте!».

Він відразу ж зупинив тролейбус, який з моменту зупинки встиг проїхати всього біля 2-х метрів. Самої події, а саме, як виходив потерпілий не бачив, світло діоду, що загорівся не бачив, оскільки дивився в ліве водійське дзеркало.

Обвинувачений також суду уточнив, що тролейбус, бортовий НОМЕР_1 має три двері для входу-виходу пасажирів, двері зачиняються та відчиняються відповідними тумблерами, обладнаними світло діодами, на передній панелі місця водія, при цьому про закриття дверей свідчить те, що в цих тумблерах перестають горіти світлодіоди. Поки двері не зачиняться, тролейбус не поїде, оскільки включено блокування.

Коли він, ОСОБА_1, вийшов на вулицю, потерпілий лежав справа між тролейбусом та бордюром біля задньої частини тролейбусу, головою в напрямку руху, позаду середніх дверей перед задніми колесами.

Через невеликий проміжок часу потерпілого переклали на лавку на зупинці, викликали швидку та ДАЇ.

З приводу технічних умов експлуатації тролейбусу, обвинувачений зазначив, що тролейбус не поїде, поки двері не зачиняться повністю. Зачинені двері можна відчинити примусово, прикладаючи зусилля руками. Тролейбус має систему проти затискання будь-якої перешкоди, однак вона починає працювати при певних умовах, тобто при відкритті стулок дверей на певну відстань, для невеликих предметів проти їх затискання двері обладнані спеціальними резиновими ущільнювачами.

В даному випадку, коли пасажир виходячи з салону після початку руху відчинив двері тролейбусу, тролейбус їхав накатом, оскільки він, ОСОБА_1, в цей час педаль газу вже не натискав, дивився в ліве дзеркало водія, а підстави натискати гальма у нього виникли, лише тоді, коли почали кричати пасажири, що він і зробив.

При примусовому відкриванні дверей у нього на панелі загорається лампочка на відповідній клавіші, однак звукового сигналу в цьому випадку не передбачено. Те, що внаслідок примусового відчинення дверей розімкнено електричну цеп та не працює педаль газу, водієм ніяк не відчувається, якщо на неї не натискати повторно. Також, у такому випадку гальма тролейбусу автоматично не спрацьовують. Вони спрацьовують автоматично лише у випадку зникнення струму або зниження тиску в гальмівній магістралі тролейбусу.

З приводу перебігу події обвинувачений уточнив, що вона була дуже швидкоплинною, а саме, він раз встиг нажати на педаль газу, відпустив її, тут же почув крик пасажирів, після чого зразу натиснув на гальма.

Допитана в якості свідка громадянка ОСОБА_6 суду показала, що 01 січня 2014 р. ввечері вона була пасажиром тролейбусу 27-го маршруту. На зупинці «Новокостянтинівська» люди з тролейбусу вийшли, двері зачинилися і будь-якої щілини між ними вона не бачила. Пройшов дуже короткій проміжок часу, молодий чоловік, що був в салоні, підбіг до дверей, впав на них та почав їх самостійно відчиняти, а в цей час тролейбус тронувся. Молодий чоловік спочатку просунув лікоть між дверми, після чого випав з тролейбусу і тоді тролейбус зразу зупинився. Цей молодий чоловік був в стані алкогольного сп'яніння.

Свідок уточнила, що тролейбус їхав, коли частина потерпілого ще була в тролейбусі, а частина вже на вулиці. І коли потерпілий випав, то тролейбус зупинився. Втриматися цьому чоловіку за двері не вдалося, хоча він намагався.

В цілому аналогічні за своїм змістом свідчення давала свідок при допиті під час досудового слідства (т.2 а/с 102-105).

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 01 січня 2014 р. він їхав в тролейбусі по маршруту №27. Разом з ним в тролейбус сів хлопець, який сидів в салоні за середніми дверми з лівої сторони. На зупинці «Новокостянтинівській» вийшли люди, хтось зайшов, пасажири розмістилися в салоні і двері зачинилися. Тоді молодий чоловік зірвався з місця, підбіг до дверей, почав їх розтуляти. При цьому він був стані сильного алкогольного сп'яніння.

Люди почали кричати, щоб водій зупинив тролейбус, і в цей час молодий чоловік навалився на ліву половину дверей, почав просовуватись в них, його затисло дверми, можливо ноги і він випав. Пасажири кричали, тоді тролейбус зупинився.

Далі водій відчинив двері, він ОСОБА_8, вийшов, та побачив, що молодий чоловік лежав на асфальті за середніми дверми перед заднім колесом. Вийшли ще люди, тоді вони переклали постраждалого спочатку на бордюр, потім на лавочку на зупинці.

Свідок уточнив, що дві дії а саме те, що молодий чоловік побіг до дверей, почав їх відчиняти, а тролейбус почав їхати, відбувалися одночасно.

В цілому аналогічні за своїм змістом свідчення давав свідок при допиті під час досудового слідства (т.2 а/с 89-92).

Крім вказаного, пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення підтверджується наступним.

Так, як видно з дослідженої судом схеми ДТП від 01.01.2014 р. то зокрема тролейбус розташований на відстані 0,6 м. від бордюрного каменя, пляма бурого кольору розташована на відстані 0,4 м. від бордюрного каменя на лінії перед правим заднім колесом (т. 2 а/с 18).

З протоколу огляду транспортного засобу від 10.02.2014 р., видно, що предметом огляду є тролейбус з бортовим номером НОМЕР_1. При огляді тролейбусу пошкоджень не виявлено. Щиток приборів в справному стані. Передні, середні та задні двері зачиняються в автоматичному стані. При появі перешкоди в дверях спрацьовує система автоматичного відкривання (т.2 а/с 43-57).

З дослідженої довідки Українського гідрометеорологічного центру видно, що з 20.00 до 23.00 години 01 січня 2014 р. температура повітря була 1°, без опадів; видимість 10 км. У 20 - ту годину, 4 км - у 23 - годину.

Висота снігового покрову 1 см. від ранку. На дорогах місцями ожеледиця (т.2 а/с 60).

Судом досліджено протокол слідчого експерименту від 26.03.2014 р., у відповідності до якого встановлено, що тумблери відчинення дверей є справними, світло діоди в них працюють.

При поміщенні між стулками дверей дерев'яного бруска, довжиною 90 мм двері повністю закриваються, система протизажиму не спрацьовує, світло діод тухне, тролейбус може розпочати рух при натисканні педалі ходу.

При поміщенні між стулками дверей дерев'яного бруска, довжиною 200 мм двері та натискання тумблера для закриття дверей, після виявлення перешкоди обидві стулки дверей відчиняються, світло діод горить. Тролейбус не може розпочати рух.

Проведеними випробуваннями в режимі постійного тримання тумблеру в режимі закриття дверей, при виявлені перешкоди між стулками дверей, яким є дерев'яний брусок, довжиною 200 мм, система протизажиму не спрацьовує, двері залишаються не зачиненими, під час натискання на педаль ходу тролейбус не може розпочати рух. В цьому положенні можливо під натиском ваги власного тіла відчинити праву або ліву стулку дверей та вийти з тролейбуса.

Крім того встановлено, що тролейбус бортовий № НОМЕР_1 обладнаний системою блокування руху, тобто він не може розпочати рух до повного зачинення дверей.

У той же час, в кабіні водія ліворуч встановлений вимикач. При натисканні на нього тролейбус може розпочати рух з відчиненими та напіввідчиненими дверми. При ввімкнені цього тумблеру перевезення пасажирів заборонено (т.2 а/с 147-155).

З настанови по експлуатації тролейбусу Т70110, п.п. 3.1 п. 3, видно, що стулки середніх дверей зачиняються в такий послідовності: права стулка зачиняється після зачинення лівої (т.2 а/с 156-163).

З наказу ТРЕД №3 КП «Київпастранс» №158-п від 17.05.2012 р. видно, що ОСОБА_1 прийнято на водія тролейбуса 2-го класу. Стажування в кількості 100 годин пройшов (т.2 а/с 181, 192, 193).

З книги інструктажу видно, що 14.10.2014 р. обвинувачений пройшов повний інструктаж (т.2 а/с 182).

Як видно з дослідженого судом технічного паспорту тролейбусу, власником тролейбусу з реєстраційним номером НОМЕР_1 є Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №3 (далі ТРЕД №3) (т.2 а/с 184).

З дослідженого в судовому засіданні Технічного журналу тролейбусу НОМЕР_1 видно, що даному транспортному засобу проведено огляд і він придатний до експлуатації (т.2 а/с 185).

У відповідності до Ліцензії МінТранса та зв'язку України №532666, виданої 01.06.2010 р. з необмеженим строком дії КП «Київпастрансу», останньому серед інших видів діяльності дозволено внутрішні перевезення пасажирів (т.2 а/с 187).

З положення ТРЕД №3, затвердженого наказом КП «Київпастранс» від 14.12.2001 р. №41, видно, що ТРЕД №3 є філією КП «Київпастранс» (а/с 188-191).

В день виходу на маршрут за обвинуваченим було закріплено тролейбус бортовий НОМЕР_1 та видано шляховий лист (а/с 194-196)

З дослідженої в судовому засіданні Інструкції водія тролейбусу, зокрема ч.1 п.9.2 інструкції передбачено, що перед початком руху від зупинки водій повинен користуватися правим дзеркалом заднього виду, переконатися, що вхід і вихід пасажирів завершені; ч.3 п.9.2 інструкції передбачено, що перед початком руху від зупинки водій повинен зачинити двері, поглядом у дзеркало та на сигнальні лампочки, переконатися, що вони зачинені і ніхто ними не затиснутий (т.2 а/с 197-204).

З дослідженого судом висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на час огляду 02 год. 40 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2. у громадянина ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено (а/с 206).

У судовому засіданні будь-яких даних, які могли б вказати на наявність у свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, підстав для обмови ОСОБА_1, не встановлено, не вказував на такі дані і сам обвинувачений, а тому суд, з врахуванням всього викладеного вище у своїй сукупності, беручи до уваги, що, покази вказаних свідків не суперечать встановленим судом фактичним обставинам вчинення злочину, а відповідно вважає їх покази правдивими, тому їм вірить, та кладе в основу вироку.

Таким чином, аналізуючи все вказане вище у своїй сукупності, беручи до уваги, що під час судового слідства у ОСОБА_1 не виявлено посилань на запам'ятовування ним обставин події, суд приходить до висновку про те, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення в повному обсязі знайшло своє підтвердження під час судового слідства, а відповідно дії обвинуваченого, який керуючи технічно справним транспортним засобом - тролейбусом "Богдан Т70110" бортовий номер НОМЕР_1 порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 підпункт «б», 10.1, 21.4 Правил дорожнього руху України, а також ч.1 п.9.2 та ч.3 п.9.2 інструкції водія тролейбуса, що спричинило смерть громадянина ОСОБА_5, кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України.

Потерпілим по справі громадянином ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з відповідача - КП «Київпастранс» заподіяної йому злочином моральної шкоди в розмірі 400 000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився з розміром заявлених позовних вимог.

Потерпілий ОСОБА_7, батько загиблого, в судовому засіданні зазначив, що звістка про загибель сина стала дуже трагічною для його родини. Не тільки йому, а всій їх родині завдано велику моральну шкоду, їх внук залишився без батька, який був годувальником в сім'ї, без його допомоги, він, ОСОБА_7 та його дружина, маючи літній вік, залишились без опіки та допомоги сина, у тому числі і матеріальної. Дана трагедія також дуже сильно вплинула і на психологічний стан сина загиблого, який значно погіршився після цих подій.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, його представника, представника відповідача, розглянувши матеріали провадження та заявлений позов, суд приходить до такого висновку.

Приймаючи рішення про необхідність стягнення заявленої моральної шкоди з Комунального підприємства «Київпастранс», суд враховує, що у відповідності до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 2 ст.1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 8 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що громадянин ОСОБА_1, на час вчинення протиправних діянь виконував свої службові обов'язки під час безпосереднього перебування у трудових відносинах із Тролейбусним ремонтно-експлуатаційним депо №3 Комунального підприємства «Київпастранс», якому належить тролейбус.

Що стосується підстав цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди, то виходячи з характеру встановлених протиправних дій ОСОБА_1, ступеня його вини у завданні смерті потерпілому ОСОБА_5, глибини фізичних і моральних страждань родини потерпілого ОСОБА_2, тяжкості вимушених змін, у тому числі психологічних у їх житті у зв'язку із втратою сина, батька, неможливістю відновлення попереднього стану, скрутне матеріальне становище, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає за необхідне на підставі ст. 23ЦК України, положень п.9 Постанови пленуму ВС України №4 від 31.03.1995 р., задовольнити позов потерпілого в цій частині частково, стягнувши з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_2 320 000 грн., відмовивши в задоволенні іншої частини заявлених вимог.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на час розгляду провадження має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про погіршення стану здоров'я обвинуваченого, те що він займався суспільно-корисною працею, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, призначивши йому вид покарання за вчинений ним злочин в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, яке за розміром наближене до мінімального покарання, передбаченого законом, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи обставини конкретної справи, те, що ОСОБА_1 щиро кається у вчиненому, його поведінка під час досудового розслідування та в суді свідчить про те, що він не є особою, що стала на злочинний шлях, дав негативну оцінку своїм діям, враховуючи позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_1 права керувати транспортирними засобами.

У той же час, враховуючи наявність на утриманні останнього трьох дітей, те що , суд вважає необхідним додаткову міру покарання призначити ближче до мінімального розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 349, 366-368, 369, 370-371, 374, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Позбавити ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з цивільного відповідача КП «Київпастранс» на (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604, р/р 2600600012840 ПАТ КБ «Хрещатик» м. Київ, МФО 300670) на його користь 320 000 (триста двадцять тисяч) грн., відмовивши в задоволенні вимог на суму 80 000 грн.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

- відеозапис, що міститься на цифровому носії інформації - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя: Є.П.РИМАР