Рішення № 41185084, 16.10.2014, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.10.2014 Справа № 554/12096/13-ц Провадження № 2/554/3676/2014

Єдиний унікальний номер: 554/12096/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2014 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.

при секретарі - Малич Я.А.,

за участю відповідача - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про припинення договору поруки,

встановив:

позивач звернувся до суду 19.09.2013 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 362673,26 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_3 згідно з договором №490074470 від 03.06.2008 року отримав кредит від закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк», на суму 13868,92 зі сплатою 15,5% річних, строком користування до 03.06.2013 року. Також 03.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №490074470-П1, згідно з яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №490074470 від 03.06.2008 року. У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_4 умов зазначеного договору, позивач вимагає виконання боргових зобов'язань від поручителя ОСОБА_1 у повному обсязі, тобто сплати суми отриманого кредиту та інші виплати, передбачені кредитним договором договором.

29.09.2014 року відповідач подала до суду зустрічну позовну заяву до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про припинення договору поруки, посилаючись на те, що банк, без будь-яких погоджень із нею, збільшив відсоткову ставку до 16,5%, що є підставою припинення договору поруки.

У судовому засіданні відповідач та її представник позовні вимоги за первісним позовом не визнали, зустрічний позов підтримали, пояснення надали аналогічні тексту зустрічної позовної заяви.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи.

Заслухавши пояснення відповідача, її представника, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно з договором №490074470 від 03.06.2008 року отримав кредит від закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк», на суму 13868,92 зі сплатою 15,5% річних, строком користування до 03.06.2013 року. Свої зобов'язання за вказаним кредитним договором банк виконав та здійснив видачу кредитних коштів у передбаченому кредитним договором розмірі. Але, позичальник взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав. Так, станом на 30.07.2013 року сума заборгованості за кредитом складає 362673,26 грн.: 104013,15 грн. (13013,03 доларів США) - заборгованість за кредитом; по відсотках - 77951,26 грн. (9752,44 доларів США); пеня - 180708,85 грн..

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту ст. 610 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

03.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №490074470-П1, згідно з яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №490074470 від 03.06.2008 року.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, у разі солідарного обов'язку боржників банк має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

З матеріалів справи, а саме із «розрахунку заборгованості за кредитом» вбачається, що станом на 03.06.2008 р. відсоткова ставка за користування кредитом становить 15,5 %, а з 01.09.2008р.

Банк без будь-яких погоджень із поручителем ОСОБА_1 банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку до 16,5%.

Пункт 5.4 договору поруки № 490074470-П передбачає, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за Основним договором передбачена цим Договором порука діє тільки у випадку якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 не давала відповідної згоди на відповідне збільшення обсягу відповідальності, із врахуванням п.5.4, а також не була про це повідомлена, порука в даному випадку не діє, а тому стягнення із відповідача заявлених в позові сум є безпідставним.

Даний пункт договору відповідає змісту ч. 1 ст.559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, в наслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про припинення договору поруки.

Питання судового збору суд вирішує на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягнувши його з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 51, 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 543, 554, 559, 610, 611, 612, 623, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2-11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про припинення договору поруки - задовольнити.

Визнати припиненим з 02.09.2008 року договір поруки №490074470-П від 03.06.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк».

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяН. В. Тімошенко