Постанова № 41182154, 29.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа№ 925/1607/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання Патлань І.О.

та представників:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.09.2014

у справі № 925/1607/14 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

до Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"

про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 у справі № 925/1607/14 зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто Закритому акціонерному товариству "Ресторан "Чайка" без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство "Ресторан "Чайка" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити; скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 у даній справі та направити матеріали справи до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач за зустрічним позовом посилається на те, що вищезазначена ухвала є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, порушує права і охоронювані законом інтереси позивача за зустрічним позовом, така, що прийнята з порушенням норм господарського процесуального Кодексу України. Апелянт зазначає, що оскільки позивачем за первісним позовом сплачений судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі та Законом України "Про судовий збір" не передбачена сплата судового збору за подання зустрічного позову, підстави для повернення без розгляду зустрічного позову Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" на підставі п. 4, ч.1 ст. 63 Господарського процесуального Кодексу України, відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2014 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" на вказану ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 у даній справі та призначено її розгляд на 29.10.2014.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

У судове засідання 29.10.2014 сторони (інші учасники судового процесу) не з'явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Учасники судового процесу повідомлялись про час і місце судового розгляду, що підтверджується відмітками канцелярії про відправку на зворотньому боці ухвали суду апеляційної інстанції від 17.10.2014 у даній справі та копією загального реєстру на відправлення кореспонденції від 20.10.2014, що є доказами належного повідомлення учасників судового процесу.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третіх осіб, що не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами, оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, та участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" до закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 було порушено провадження у даній справі, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк".

30.09.2014 до господарського суду Черкаської області з зустрічним позовом звернулося Закрите акціонерне товариство "Ресторан "Чайка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" про стягнення 51 500,00 грн.

Суд першої інстанції, повертаючи без розгляду вказаний зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка", на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, послався на те, що позивач за зустрічною позовною заявою не надав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання позовної заяви до господарського суду.

Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції, цілком правомірним та такими, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Загальні правила подання позову, форма і зміст позовної заяви встановлені ст. ст. 54-58 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З наведених норм законодавства вбачається, що особа, яка подає зустрічну позовну заяву, повинна дотримуватися вимог ст.ст. 54-58 ГПК України, в тому числі щодо сплати судового збору та подання до суду відповідних доказів його сплати.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" станом на 01.01.2014 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 218,00 грн.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд в господарському суді позовних заяв (зустрічних позовних заяв) майнового характеру, що надійшли у 2014 році, становить 2% ціни позову, але не менше 1827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн.

Отже, зустрічна позовна заява містить вимогу майнового характеру (стягнення 51 500,00 грн.), встановлений Законом України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання зустрічної позовної заяви в даному випадку становить 1 827,00 грн.

Господарським судом встановлено, що до зустрічної позовної заяви Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" не було додано доказів сплати судового збору, а тому суд першої інстанції, правомірно повернув названу заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Доводи скаржника про те, що судовий збір вже було сплачено позивачем при зверненні з первісним позовом у даній справі, та що а ні ГПК України, а ні Законом України "Про судовий збір", не передбачено обов'язку по сплаті судового збору за подання зустрічного позову підлягають відхиленню, оскільки суперечать вимогам ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. Отже, наведеною нормою законодавства передбачено обов'язок особи, яка подає зустрічний позов, сплатити судовий збір за його подачу.

В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставини, які на підставі належних та допустимих доказів у справі встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 у справі № 925/1607/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. ст. 33, 43, 57, 60, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" від 06.10.2014 № 06/10 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 у справі № 925/1607/14 - без змін.

2. Справу № 925/1607/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний: 03.11.2014.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

В.О. Пантелієнко