Постанова № 41182143, 03.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа № 908/1081/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Павліченка С.П. за довіреністю б/н від 26.09.2014р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№2572 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.14 у справі № 908/1081/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Легіон", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Артрембуд", м. Запоріжжя

про стягнення 24 411,30 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Легіон" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Артрембуд" про стягнення (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) 27762,06 грн. заборгованості за договором про надання охоронних послуг № 1039 від 16.09.2013р., з яких: 23712,00 грн. основного боргу, 257,26 грн. річних, 1364,25 грн. неустойки, 2428,55 грн. інфляційних, а також понесених ним судових витрат.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17 червня 2014 року у справі № 908/1081/14 (суддя Азізбекян Т.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 17 червня 2014 року у даній справі повністю скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" (у тому числі в поясненнях до апеляційної скарги вх.№9530 від 27.10.2014р.) посилається на те, що суд першої інстанції порушив закріплені в ст.43 ГПК України правила оцінки доказів, та оцінив надані позивачем докази без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. На думку позивача, суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги ті обставини, що фактично, послуги з охорони відповідно до умов укладеного договору були надані позивачем та спожиті відповідачем. Про це свідчать прямі докази: записи в журналі обліку робочого часу з підписами співробітників відповідача; записи в журналі руху автотранспорту; записи в журналі реєстрації здачі об'єкта під охорону по закінченню робочого дня; записи в журналі обліку матеріальних цінностей та автотранспорту на об'єкті; записи в журналі матеріальних цінностей на об'єкті. Копії цих журналів (частково) додані до матеріалів справи та надавались для огляду суду першої інстанції. Належної оцінки цим доказам судом першої інстанції не надано.

27.10.2014р. (вх.№9529) ТОВ "БК "Артрембуд" через канцелярію апеляційного господарського суду надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає вимоги, викладені в скарзі безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, стверджує, що у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження виконання ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" своїх зобов'язань за договором № 1039 від 16.09.2013 року. У зв'язку з зазначеним, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, ТОВ "БК "Артрембуд" у відзиві повідомило суд про неможливість бути присутнім його представника у судовому засіданні, що відбудеться 29.10.2014 р. з підстав відсутності у штатному розписі товариства посади юриста. Просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У призначене судове засідання прибув представник позивача та надав пояснення по справі.

Відповідач свого уповноваженого представника не направив, відповідно до встановленого законодавством порядку, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, доказом чого є відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали Харківського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 01.10.2014р., долучене до матеріалів справи та вищезазначене клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, клопотання відповідача про проведення розгляду справи без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника останнього, за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, письмових поясненнях до скарги та відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, 16.09.2013р. між ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" (виконавець) та ТОВ "БК "Артрембуд" (замовник) був укладений договір № 1039 (договір), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язався надати замовникові послуги:

- пропуску на територію замовника та залишення на території замовника осіб, відомості про яких містяться в переданих виконавцю списках, або осіб, які мають видану замовником перепустку (п. 1.1.1.);

- недопущення проникнення в нічний, або не робочій час на територію замовника сторонніх осіб (п. 1.1.2);

- схоронності в нічний, або не робочій час на території замовника матеріальних цінностей, переданих виконавцю по акту приймання - передачі (п. 1.1.3).

У свою чергу, замовник зобов'язався оплатити надані послуги відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (п. 1.1.4.). Загальна вартість договору визначається на підставі ціни за одиницю послуг, що надаються: вартість за годину фізичної охорони, одним охоронцем - 13,00 грн. (в тому числі ПДВ 2,17 грн.) згідно додатку. Загальна вартість договору визначається в розрахунку вартості (додаток № 2 до договору), на підставі наведеної ціни та складає 33 072,00 грн. в тому числі ПДВ 5 512,00 грн. (п.2.2.).

У відповідності до п. 1.2. договору, під територією замовника сторони розуміють огороджений замовником будівельний майданчик, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Артема, 54, згідно дислокації об'єктів (додаток № 1 до договору).

У п.3.1. договору встановлений термін надання послуг: з 17 вересня 2013р. по 31 грудня 2013р.

Згідно з п. 7.1. договору, послуги вважаються наданими після підписання Сторонами акту наданих послуг.

Пунктом 7.2. договору сторони встановили, що акт наданих послуг підписується сторонами останнім днем кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору.

Зі змісту п. 7.3. договору вбачається, що виконавець передає на підписання замовнику акт приймання виконаних робіт (наданих послуг), а замовник на протязі 5 робочих днів розглядає отриманий від виконавця акт приймання виконаних робіт (наданих послуг). У разі відсутності у замовника зауважень, останній повертає виконавцю один екземпляр підписаного акта виконаних робіт (наданих послуг).

У разі відсутності зауважень з боку замовника до акту або неповернення акту протягом 5 (п'яти) календарних днів, акт вважається прийнятим (п. 7.4.).

Договір набуває чинності з 17 вересня 2013року та діє до 31 грудня 2013 року (п.10.1.).

Згідно з дислокацією охороняємих об'єктів (додаток №1) сторонами визначене найменування об'єкта, його місцезнаходження, кількість постів та кількість охоронців на посту.

На виконання умов договору, позивачем було прийнято під охорону об'єкт - Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та існуючи на ньому будівлі та матеріальні цінності, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Артема, 54 за актом про прийом-передачу об'єкта під охорону від 17.10.2013р., підписаним відповідальними особами замовника та виконавця (а.с. 29).

Втім, судом першої інстанції не був прийнятий в якості документального доказу факту передання об'єкту під охорону вказаний акт, оскільки цей документ не скріплений печатками юридичних осіб.

З такою позицією суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У статті 9 вказаного Закону міститься визначення поняття первинний документ та встановлені обов'язкові реквізити, як-то: назва документа (форма); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року № 168/70, затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яким встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Розділом 2 вказаного Положення визначено поняття первинного документу та пунктом 2.4 визначені обов'язкові реквізити первинного документу, аналогічні тим, що передбачені у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Пунктом 2.5 Положення встановлено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Тобто, печатка на первинному документі не визначена як обов'язковий реквізит такого виду документа.

Натомість особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції є обов'язковим реквізитом первинного документу.

Отже, відбиток печатки не є обов'язковим реквізитом первинного бухгалтерського документу, яким в даному випадку є акт приймання-передачі об'єкта під охорону, оскільки він відображає суть господарської операції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність доказів передачі відповідачу для підписання актів наданих послуг в строк, визначений договором.

Втім, колегія суддів, не погоджуючись з позицією місцевого господарського суду, вважає, що судом першої інстанції не було враховано та не надано належної оцінки службовій записці представника позивача про охорону об'єкта та передання на підписання актів надання послуг замовнику, яка підтверджувала передачу актів надання послуг позивачу на виконання п.7.3. договору. Так, зі змісту п.7.3. договору вбачається, що він не встановлює конкретного способу передачі актів надання послуг відповідачеві, а тому зазначені акти надання послуг передавались відповідачеві через представника позивача Шеремета О.В. Позивач також наполягає, що зазначені акти надання послуг надсилались відповідачеві по закінченню кожного календарного місяця і простою кореспонденцією, а також і цінним листом з описом вкладення документів.

Відповідно до п.5.1. договору оплата проводиться щомісячно не пізніше першого числа поточного місяця за попередній (звітний) в сумі визначеній в додатку 2 цього договору, для зручності сторін виконавець може виставляти рахунок, проте відсутність рахунка не звільняє замовника обов'язку здійснити платіж, в цьому випадку оплата здійснюється на підставі договору.

23 січня 2014 року ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено вимогу за вих. №12 від 13.01.2014р. В зазначеній вимозі позивач просив відповідача здійснити оплату заборгованості за договором у розмірі 23712,00 грн. протягом 7 днів з дня пред'явлення вимоги, в порядку, передбаченому ст. 530 ЦК України.

Вказану вимогу відповідач отримав 29.01.2014 року відповідно до інформації поштамту, що міститься на повідомленні про вручення адресату, та повинен був задовольнити у строк - до 06.02.2014р., втім вимога задоволена не була. В листі за вих. №25 від 11.02.2014р. відповідач надіслав позивачу заперечення на вимогу, в яких посилався на невиконання п.6.1. розділу 6 договору, стверджуючи, що виконавець не здійснював пропускний режим (допуск на територію тільки за наявності пропуску) за весь час здійснення послуг. У виконавця відсутній журнал пропускного режиму. Також в своєму запереченні відповідач зазначив, що виконавцем не передавались акти виконаних робіт, а пред'явлені замовником зауваження, представниками виконавця ігнорувалися. Тому, у зв'язку з невиконанням п.6.1. договору виконавцем просив виконати перерахунок оплати послуг.

З цього приводу позивачем були надані пояснення та докази надіслання актів надання послуг відповідачу цінним листом з описом вкладення в березні місяці 2014 року. У поясненнях позивач зазначив, що чергове направлення актів надання послуг відповідачу в березні місяці 2014 року викликано тим, що тільки після отримання заперечення відповідача на вимогу за №25 від 11.02.2014 року в лютому місяці 2014 року, ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" дізналось, що ТОВ "БК "Артрембуд" не отримувало зазначені акти.

Пункт 7.2. договору надає можливість на підписання сторонами актів наданих послуг по закінченню терміну дії договору, тобто після 31.12.2013р., та ніяким чином не встановлює конкретний день та час підписання таких актів. Тому направлення відповідачеві зазначених актів у березні 2014 року жодним чином не суперечить умовам п.7.2. договору, та не може прийматися судом як порушення термінів надіслання актів наданих послуг.

Як свідчать матеріали справи, вищезазначені акти надання послуг №2465 від 31.10.2013р., №3039 від 30.11.2013р., №3119 від 31.12.2013р. (а.с. 21-23) відповідачем не були підписані після направлення їх відповідачеві в березні місяці 2014 року та не повернуті по одному екземпляру виконавцю.

Позивач вважає, що вищезазначені акти безпідставно не були підписані відповідачем, а відповідно і надані позивачем послуги за жовтень, листопад та грудень 2013 р. не оплачені відповідачем. Свою відмову відповідач висловив у вищезазначеному запереченні на вимогу, втім, дане заперечення, де замовник просить виконати перерахунок оплати послуг, підтверджує факт надання позивачем передбачених договором послуг з охорони.

Як передбачено умовами договору, у разі відсутності зауважень з боку замовника до акту або неповернення акту протягом 5 (п'яти) календарних днів, акт вважається прийнятим (7.4.).

Таким чином, оскільки, у порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач вищевказані акти наданих послуг за жовтень 2013 р., листопад 2013 р. та грудень 2013 р. не сплатив, за ним рахується заборгованість перед позивачем у розмірі заявленої до стягнення суми - 27762,06 грн. Іншого обґрунтованого розрахунку оплати послуг (контррозрахунку) у спростування заявленої до стягнення суми, відповідач не надав.

Тому, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно не надано належної оцінки та не спростовано доказів здійснення охорони на об'єкті відповідача за весь період надання послуг, а саме: службовій записці представника позивача про охорону об'єкта та передання на підписання актів надання послуг замовнику, журналу обліку робочого часу, журналу руху автотранспорту, журналу реєстрації здачі об'єкта під охорону по закінченню робочого дня, журналу обліку матеріальних цінностей та автотранспорту на об'єкті, журналу обліку матеріальних цінностей на об'єкті, а також відповідним записам в журналі обліку робочого часу з підписами співробітників ТОВ "БК "Артрембуд", записам в журналі руху автотранспорту.

Одночасно, п. 6.1 договору передбачено обов'язок позивача щодо здійснення пропускного режиму, який передбачає допуск на територію тільки за наявності пропуску, у виняткових випадках - за усним розпорядженням першого керівника. Таке розпорядження має передаватися виключно начальнику охорони виконавця.

Проте, жодними домовленостями сторін правочину не передбачено ведення відповідного журналу пропускного режиму, а отже посилання відповідача на ненадання таких послуг через його відсутність не відповідає дійсності.

Важливою обставиною є і те, що претензії відповідачем були висловлені на адресу позивача лише після закінчення строку дії договору та виникнення заборгованості за спожиті послуги, після отримання вимоги щодо необхідності їх оплати. Тому, колегія суддів враховує і те, що матеріали справи не містять доказів того, що протягом всього часу надання послуг - з 17.09.2013 по 31.12.2013 з боку відповідача заявлялись претензії щодо повноти, строку, вартості та якості послуг за договором, зокрема про випадки будь-яких втрат, крадіжок, знищення або пошкодження майна, переданого під охорону. В свою чергу, відповідач, за наявності таких претензій, мав можливість скористатися положеннями п. 6.4. договору, відповідно до якого у разі затримки надання заявлених замовником послуг або надання їх не в повному обсязі, виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не наданих послуг за кожний день затримки. Втім, як зазначено вище, жодних претензій, зауважень з цього приводу з боку відповідача не заявлялось, що свідчить про їх відсутність. Крім того, сума, з якою відповідач у зв'язку з цим не погодився, ним не була зазначена. Зокрема, на вимогу ухвали апеляційного господарського суду від 01.10.2014р. про відкладення розгляду справи щодо надання відповідачем доказів на підтвердження своїх заперечень (за їх наявності), щодо пред'явлення виконавцю зауважень з наданих послуг по охороні та інформуванню його керівника та представників про невиконання умов договору; пояснень щодо обсягу виконаних (не виконаних) послуг виконавцем, відповідачем у спростування викладеного надано не було.

При вирішенні справи по суті суд виходить із приписів ст.ст.14, 526 ЦК України, за якими, якщо між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), вони мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою укладений сторонами спору договір є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми, предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, ствердження відповідача, що ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" в порушення умов договору, не забезпечив належну охорону об'єкту, не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідач не довів та не підтвердив допустимими доказами невиконання або неналежне виконання ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" своїх зобов'язань за договором про надання охоронних послуг, на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Артема, 54.

Отже, колегія суддів вважає, що свої зобов'язання ТОВ "БК "Артрембуд" по сплаті боргу ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" не виконало, чим порушило права та охоронювані законом інтереси позивача, та змусило його звернутися з відповідним позовом до господарського суду Запорізької області .

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, апеляційний суд дійшов переконливого висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 23712,00 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення відповідача 3 % річних у розмірі 257,26 грн. та 2428,55 грн. інфляційних за прострочення виконання зобов'язання за договором.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правомірним задоволення позову в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 257,26 грн. та 2428,55 грн. інфляційних як таких, що заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та наявних матеріалів у справи.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 7.4. договору за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період виникнення заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції можуть застосовуються у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, керуючись пунктом 6.3. договору нарахував відповідачу до сплати пеню в сумі 1364,25 грн.

Перевіркою колегією суддів наданого позивачем розрахунку пені (а.с.77) встановлено, що даний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, а тому мають бути задоволені в заявленому розмірі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Також, відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно зі ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Проте, зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає, враховуючи вищевикладене, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Агенство безпеки "Легіон" та скасування оскаржуваного рішення з підстав наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

Питання про судові витрати вирішується відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2013р. у справі № 5023/5366/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Артрембуд" (69096, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чушкова, 19, кв. 44 код ЄДРПОУ 35147458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Легіон" (83055, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 27, код ЄДРПОУ 35729068) 23712,00 грн. основного боргу, 257,26 грн. 3% річних, 2428,55 грн. інфляційних, 1364,25 грн. пені, 1827,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 03.11.14

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.