Рішення № 41182050, 27.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21256/14 27.10.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»

про стягнення 7952 грн 40 коп.

Представники сторін:

від позивача: Бухонкін І.В. - представник за довіреністю № 0114/1-14-КВ від 05.09.2014;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.10.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення 7952 грн. 40 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Сангйонг, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу ДЕУ Ланос, державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/66360, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 порушено провадження у справі № 910/21256/14 та справу призначено до розгляду на 27.10.2014.

20.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит суду, яку суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.10.2014 представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 27.10.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103030719038.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 27.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9363683, сформованих АІПС ДТП станом на 03.04.2014, та постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.04.2014 у справі № 183/2390/14 (провадження № 3/183/1004/14) встановлено, що 18.03.2014 на пр. Газети ім. «Правда» в районі вул. Столярова у м. Дніпропетровськ ОСОБА_2, керуючи автомобілем ДЕУ Ланос, державний номер НОМЕР_2, порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Сангйонг, державний номер НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

09.10.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівес» (страховик), ОСОБА_3 (страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (програма VIP, програма кредитування Авто в кредит) № 257-А/13-ДП, яким передбачено страхування транспортного засобу Сангйонг, державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до п. 1.15.4 Договору добровільного страхування наземного транспорту (програма VIP, програма кредитування Авто в кредит) № 257-А/13-ДП від 09.10.2013, період страхування визначено з 10.10.2013 по 09.10.2014.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до калькуляції № 135 від 21.03.2014 та рахунку № 135 від 21.03.2014, виставленого Приватним підприємцем ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту автомобіля Сангйонг, державний номер НОМЕР_1, становить 7952 грн. 40 коп. (без ПДВ).

Судом встановлено, що наведені в калькуляції № 135 від 21.03.2014 ремонтні роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у повідомленні про настання події, що має ознаки страхового випадку, від 19.03.2014 та Відомостях про дорожньо-транспортну пригоду № 9363683, сформованих АІПС ДТП станом на 03.04.2014.

Згідно зі страховим актом № А-1506/ДП від 07.04.2014, складеним позивачем, сума страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту (програма VIP, програма кредитування Авто в кредит) № 257-А/13-ДП від 09.10.2013 складає 7952 грн. 40 коп.

Як встановлено судом, 09.04.2014 позивачем виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту (програма VIP, програма кредитування Авто в кредит) № 257-А/13-ДП від 09.10.2013 в розмірі 7952 грн. 40 коп. на рахунок вигодонабувача, Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (на підставі листа № 6/21/1-2504 від 01.04.2014), що підтверджується платіжним дорученням № 410 від 09.04.2014.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 18.03.2014, цивільна відповідальність власника транспортного засобу ДЕУ Ланос, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/66360.

22.05.2014 позивачем було направлено відповідачу претензію № 270-21/14 (заява про виплату страхового відшкодування) вих. № 14/05/21-02 від 21.05.2014 разом з додатками, яка була отримана останнім 26.05.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6903517353185.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Водночас, суд зазначає, що Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Сангйонг, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак сторонами не було надано доказів щодо існування вказаних обставин.

Крім того, суд звертає увагу на те, що рахунок № 135 від 21.03.2014, виставлений Приватним підприємцем ОСОБА_5, та платіжне доручення № 410 від 09.04.2014 є доказами фактично здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ДЕУ Ланос, державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/66360, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ДЕУ Ланос, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу Сангйонг, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача в межах фактичних витрат позивача та розміру страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/66360.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/66360 розмір франшизи складає 1000 грн. 00 коп., розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп.

Як встановлено судом, у відповідності до калькуляції № 135 від 21.03.2014 до переліку ремонтних робіт включено роботи із мийки у сумі 60 грн. 00 коп. (без ПДВ), які не входять до суми страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки це суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відповідно до пункту 1.6. якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.

Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як зовнішня мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Отже, розрахунок витрат, які пов'язані з відновлювальним ремонтом, та які повинні бути відшкодовані відповідачем за договором обов'язкового страхування, визначений судом з урахування належних та допустимих доказів і становить 6892 грн. 40 коп. (7952 грн. 40 коп. (фактична вартість ремонту автомобіля Сангйонг, державний номер НОМЕР_1) - «мінус» 60 грн. 00 коп. (вартість мийки) - «мінус» 1000 грн. 00 коп. (франшиза за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/66360)).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 6892 грн. 40 коп.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г; ідентифікаційний код: 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72; ідентифікаційний код: 32638319) грошові кошти у розмірі 6892 (шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. 47 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 03.11.2014

Суддя І.М. Отрош