Ухвала суду № 41181888, 03.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"03" листопада 2014 р. Справа № 922/1670/13

вх. № 1670/13

Суддя господарського суду: Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання: Воронько В.В.

за участю представників сторін:

стягувача - Єфременка О.О.

боржника- Ващенко Т.Д.

ВДВС - Панюкової О.О.

розглянувши матеріали скарги (вх. №213 від 22.09.14р.) Публічного АТ "НАК "Нафтогаз України", м. Київ на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Х/обл.

по справі за позовом Публічного АТ "НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

про стягнення 15308844,46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій позивач просив суд стягнути з КП "Харківські теплові мережі" суму основного боргу у розмірі 12481960,25 грн., пеню в розмірі 1238820,04 грн., 3% річних у розмірі 276936,15 грн., 7% штрафу у розмірі 1259437,22 грн. та суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 51690,81 грн. Судові витрати просив покласти на відповідача. Позовні вимоги позивач обґрунтовував невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №12/1005-ПР, який було укладено між сторонами 19.01.2012р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2013р. позовні вимоги були задоволені частково, та стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 3481960,25 грн., 175912,44 грн. пені та 178840,08 грн. 7% штрафу, 3% річних в розмірі 276936,15 грн. та інфляційних втрат в розмірі 51690,81 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 68820,00 грн. В частині стягнення пені в розмірі 1062907,60 грн. та в частині стягнення 7% штрафу в розмірі 1080597,14 грн. було відмовлено. В частині стягнення основного боргу в розмірі 9000000,00 грн. провадження у справі було припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору.

01.07.2013р. на виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2013р. судом видано відповідний наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р.та Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2013р. рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2013р. залишено без змін.

22.09.2014р. стягувач звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Х/обл., в якій просив суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо винесення Постанови від 29.08.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №42191556 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 01.07.2013р. у справі № 922/1670/13; визнати незаконною та скасувати Постанову від 29.08.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №42191556 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 01.07.2013р. у справі № 922/1670/13; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області поновити виконавче провадження ВП №42191556 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 01.07.2013р. у справі № 922/1670/13, про що винести відповідну постанову.

Ухвалою суду від 25.09.2014р. скарга прийнята судом до провадження та призначена до розгляду на 15.09.2014р.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 15.10.2014 року до 29.10.2014 року до 11:00 години та з 29.10.2014 року до 03.11.2014 року до 12:30 години.

29.10.2014 року до суду від стягувача надійшли пояснення по скарзі.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

29.10.2014 року до суду від боржника надійшли додаткові пояснення по скарзі.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

29.10.2014 року до суду від представника ВДВС надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копії матеріалів виконавчого провадження № 42191556 від 20.02.2014 року.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник стягувача підтримав скаргу та просив суд її задовольнити.

Представники боржника та ВДВС проти задоволення скарги заперечували та просили суд відмовити в її задоволенні.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Згідно Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року N 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98) здійснення своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішень судів відповідно до законів України є завданням Державної виконавчої служби системи органів Міністерства юстиції України (ст. 1 Закону). Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів га інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-ХІV (далі Закон № 606).

Статтею 1 глави 1 "Загальні положення" Закону № 606 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Згідно ст. 2 Закону № 606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці в межах прав і обов'язків встановлених ст. 11 Закону № 606 керуючись його умовами та вимогами, а також розробленої на виконання цього Закону "Інструкцією про проведення виконавчих дій", затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. N 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (далі - Інструкція).

Відповідно до ст. 25 Закону № 606 та Інструкції, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. За умов, встановлених ст. 26 Закону № 606, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. З цього вбачається, що державний виконавець повинен надати оцінку саме виконавчому документу на предмет його відповідності вимогам Закону № 606, а по даній справі - наказу господарського суду Харківської області від 01.07.2013р. № 922/1670/13.

20.02.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, за заявою ПАТ "НАК "Нафтогаз України", відкрито виконавче провадження ВП 42191556 з виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/1670/13, про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основного боргу у розмірі 3481960,25 грн., 175912,44 грн. пені та 178840,08 грн., 7% штрафу, 3% річних в розмірі 276936,15 грн. та інфляційних втрат в розмірі 51690,81 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 68820,00 грн.

01.08.2014р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі" № 1571-УІІ, яким визначено, що положення цього Закону щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та умови їх виконання щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до 01.01.2016 року.

Згідно п.15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

При цьому, саме автоматизованій комп'ютерній базі даних, яка ведеться оптовим постачальником електричної енергії та призначена для накопичення, систематизації і зберігання відомостей про підприємства паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також для видачі відповідних документів, які підтверджують участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, визначеної цим Законом, і забезпечення інформацією користувачів Реєстру, дана назва: "Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості", згідно з пунктом 1.6. ст. 1 Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711-IV (далі Закон № 2711). Тобто назва цього Реєстру є власним найменуванням автоматизованої комп'ютерної бази даних.

Це вбачається також із назви та змісту постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. N 1163 "Про затвердження Порядку ведення реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості та користування його даними".

Згідно п.п. 3.2.6 п. 3.2 ст. З Закону № 2711, підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", код 31557119, у "Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", затвердженому наказом Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 р. N 568 обліковується під порядковим номером 75, а в Реєстрі, адміністратором якого є Розрахунковий центр державного підприємства "Енергоринок", - під порядковим номером 62 з номером особового запису 0090.

Факт включення КП "Харківські теплові мережі" до вказаного Реєстру, підтверджується відповідною випискою з цього Реєстру та є підставою для обов'язкового зупинення виконавчих проваджень відкритих відносно підприємства за п.15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв'язку із зазначеними обставинами, 29.08.2014р. виконавче провадження було зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", про що було винесено оскаржувану постанову.

Аналіз положень статей 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про необхідність врахування державним виконавцем при проведенні виконавчих дій обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Пункт 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" єдиною підставою для зупинення виконавчого провадження визначає факт внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

При цьому, частина 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що не зупиняються виконавчі провадження за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Заборгованість за наказом господарського суду № 922/1670/13 не підпадає не під один із видів стягнення, визначений у частині 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, жодним нормативно - правовим актом чинного законодавства України, якими регулюються умови і порядок виконання судових рішень та основи організації і діяльності державної виконавчої служби, обов'язки тлумачення судових рішень в контексті правової природи заборгованості, що підлягає стягненню в порядку Закону № 606 та надання оцінки підставам і часу виникнення цієї заборгованості, на державну виконавчу службу, державних виконавців не покладені та не входять в їх компетенцію.

Стаття 2 Закону № 2711 визначає сферу дії цього Закону - цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду від 13.12.2012р. № 18-рп/2012, положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-ХІV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1 частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року N 2711 -ІV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Таким чином, виходячи з пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та його тлумачення Конституційним Судом (рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012) для зупинення виконавчого провадження необхідні дві умови:

- включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії.

Отже, ані Закон № 606, ані рішення Конституційного суду України у взаємозв'язку з абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону України 2711 не ставлять умову щодо зупинення виконавчого провадження в залежність від часу виникнення заборгованості внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Заборгованість, яка стягується за наказом № 922/1670/13 виникла внаслідок неповних розрахунків з позивачем за отриманий природній газ, тобто за енергоносії; пеня, штрафні санкції, інфляційні втрати та судовий збір, які стягуються з боржника, також пов'язані з наявністю основного боргу, який у своє чергу виник внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова про зупинення виконавчого провадження від 29.08.2014р. винесена державним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства. Отже, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Суддя Шарко Л.В.