Постанова № 41181189, 28.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2014 року Справа № 904/6371/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І. - доповідач,

суддів: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

Представники сторін:

від позивача: Шляєв Д.С., довіреність №3 від 03.01.2014 року, представник

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд", м. Новомосковськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 року у справі №904/6371/14

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Елеком", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 38635, 58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 року у справі №904/6371/14 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Елеком" основний борг у розмірі 34638 грн., три відсотки річних у сумі 429, 88 грн., інфляційні втрати у розмірі 3567, 70 грн. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 року по справі №904/6371/14 в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, і прийняти нове рішення про відмову у задоволені цих вимог.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що вищевказане рішення в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи.

Матеріали справи не містять доказів передання повного пакету товаро-розпорядчих документів, як того вимагає пункт 3.3 Договору постачання №132/11 від 28.10.2011 року, а тому на Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" не може бути покладена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Тим більше, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" не відмовляється від оплати товару, а також зупинив виконання свого обов'язку до повного виконання зобов'язань Позивача, оскільки є підстави вважати, що після проведення оплати воно не буде ним виконане.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року у справі №904/6371/14 прийнято та призначено апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді: Крутовських В.І., суддів: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є..

Позивач вимог ухвали суду не виконав, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник Відповідача у судове засідання 28.10.2014 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 28.10.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

28.10.2011 року між Приватним науково-виробничим підприємством "Елеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд" було укладено Договір №132/11 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобовязується здійснити поставку кабельно-прововідникової продукції, українського виробництва (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар. Асортимент, кількість і ціна товару зазначаються у специфікації, оформленій у вигляді додатку №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктами 3.1-3.3 Договору передбачено, що поставка товару за цим Договором здійснюється автотранспортом продавця на умовах "CPT, склад покупця, м. Новомосковськ" у відповідності до правил Інкотермс в редакції 2000 року. Товар поставляється узгодженими партіями протягом строку дії цього Договору на основі письмових заявок покупця. Строк поставки - протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати подачі покупцем заявки на поставку партії товару. Датой поставки вважається дата, зазначена у товарній накладній. Товар, що поставляється за цим Договором, супроводжується документами: сертифікатом якості, рахунком-фактурою, товарною накладною, податковою накладною.

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Договору покупець зобов'язується здійснити розрахунок за товар, що поставляється за цим Договором, на основі рахунків, що виставляються продавцем, шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Валюта платежу - гривня. Строк оплати - протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати поставки узгодженої партії товару.

Договір вступає в силу від дати підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2012 року (пункт 11.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 23.08.2011 року до Договору сторони погодили викласти пункт 10.1 Договору у наступній редакції: "Даний договір набуває чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2012 року, а в частині невиконаних зобов'язань за Договором - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань".

Додатковою угодою від 31.12.2013 року до Договору сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору №132/11 від 28.10.2011 року до 31.12.2014 року.

Позивач поставив, а Відповідач прийняв на підставі довіреностей товар на загальну суму 34638 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаних обома сторонами (а.с. 11, 13-14).

Відповідач оплату вартості поставленого товару не здійснив.

У відповідності з частинами 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи у Дніпропетровському апеляційному господарському судді Відповідачем так і не надано доказів оплати Позивачу за поставлений товар. Відповідач визнає факт отримання товару, доказів повернення його Позивачу або прийняття на відповідне зберігання суду не надано.

З вищезазначеного вбачається, що позовна вимога про стягнення з Відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 429, 88 грн. за період з 20.02.2014 по 20.07.2014 та інфляційні втрати у розмірі 3567, 70 грн. за період березень-червень 2014.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3 відсотків річних у сумі 429,88 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3567,70 грн. підлягають задоволенню.

В силу статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський посуд", м. Новомосковськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 року у справі №904/6371/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 року у справі №904/6371/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.11.2014 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко